У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого |
Кармазіна Ю.М., |
|
суддів |
Коротких О.А. і Школярова В.Ф. |
|
за участю прокурора |
Опанасюка О.В. |
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 червня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1. і його захисника ОСОБА_2. на вирок Пологівського районного суду Запорізької області від 11 липня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянин України, неодноразово судимий,
останній раз 13.02.2002 р. за ст. ст. 185 ч. 2, 15 ч. 2,
185 ч. 3 КК України на 2 роки 6 місяців
позбавлення волі,
засуджений:
- за ч. 1 ст. 204 КК України до штрафу на суму 8.500 грн з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення;
- за ч. 2 ст. 204 КК України до трьох років позбавлення волі з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення;
- за ч. 3 ст. 204 КК України до п'яти років позбавлення волі з вилученням та знищенням виготовленої продукції, а також конфіскацією обладнання для її виготовлення;
- за ч. 1 ст. 216 КК України до двох років обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1. визначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, з посиланням на вимоги ст. 72 КК України про те, що таке основне покарання як штраф виконується самостійно, - у виді п'яти років позбавлення волі з вилученням та знищенням виготовленої продукції, конфіскацією обладнання для її виготовлення, а також штрафу на суму 8.500 грн.
У апеляційному порядку вирок не оскаржувався.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення таких злочинів.
У період з лютого по 14 квітня 2006 року він, порушуючи вимоги ст. ст. 1, 2, 3, 15, 153 Закону України “Про державне регулювання виготовлення і торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами” від 19.12.1995 року, не маючи ліцензії на право виготовлення та реалізацію алкогольних напоїв, придбавав у невстановлених слідством осіб на ринку “ІНФОРМАЦІЯ_2” в м. Запоріжжі спирт етиловий, металевий прилад для коркування пляшок, корки, марки акцизного збору, які перевозив до місця проживання в будинок АДРЕСА_1 де незаконно, шляхом змішування спирту етилового та питної води виготовлював алкогольні напої, які в той же період незаконно зберігав і збував жителям Пологівського району.
Крім того, ОСОБА_1всупереч вимогам ст. 7 Закону України “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” від 15.09.1995 року, ст. ст. 3, 8 Положення “Про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 року, не будучи платником акцизного збору з алкогольних напоїв, у січні 2006 року на тому ж ринку придбав у невстановленої слідством особи марки акцизного збору України в кількості 50 штук з метою їх подальшого використання, а саме маркування незаконно виготовлених ним алкогольних напоїв.
Зазначені марки акцизного збору України ОСОБА_1зберігав у своєму будинку АДРЕСА_1 де займався незаконним виготовленням алкогольних напоїв, на які клеїв марки акцизного збору.
У касаційних скаргах:
- засуджений ОСОБА_1просить переглянути справу, посилаючись на фальсифікацію її матеріалів. Стверджує, що злочини, за які його засуджено, він не вчиняв;
- захисник ОСОБА_2. просить вирок щодо ОСОБА_1 змінити та пом'якшити покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням. Вважає, що при призначенні ОСОБА_1. покарання судом не достатньо враховано визнання ним вини, щире каяття, сприяння слідству в розкритті злочинів, характеристику за місцем проживання, конкретні обставини справи.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав необхідним вирок змінити, виключивши з нього вказівку суду про самостійне виконання покарання у виді штрафу, а в решті вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що в задоволенні касаційної скарги засудженого необхідно відмовити, а касаційну скаргу його захисника задовольнити частково з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, підтверджується дослідженими судом доказами.
Так, на досудовому слідстві та в суді ОСОБА_1., визнаючи повністю вину у вчиненні даних злочинів, показував, що для отримання прибутку купував на ринку “ІНФОРМАЦІЯ_2” спирт, придбав металевий ключ для коркування пляшок, гвинтові корки, марки акцизного збору та незаконно виготовлював алкогольні напої, які продавав, зокрема, ОСОБА_3 ОСОБА_4., збувши всього приблизно 200 пляшок фальсифікованої горілки.
СвідкиОСОБА_4. і ОСОБА_3. підтвердили, що з лютого по квітень 2006 року купували у ОСОБА_1 алкогольні напої.
За даними висновку судово-хімічної експертизи вилучені при огляді житла ОСОБА_1 алкогольні напої не відповідають найменуванню на етикетках і вимогам ДСТУ, виготовлені кустарним способом з порушенням технології горілчаного виробництва, є неякісними, небезпечними для життя та здоров'я людини та фальсифікованими (а.с. 52-56).
З даних висновку криміналістичної експертизи марки акцизного збору виготовлені не поліграфічним підприємством, що здійснює їх випуск, а виготовлені способом плоского друку - офсет, з імітацією способів захисту, передбачених для даного виду марок акцизного збору ( а. 61).
З огляду на вищенаведені та інші наявні у вироку докази, які сумніву в їх достовірності не викликають, доводи в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 про його непричетність до вчинення даних злочинів є безпідставними.
Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 204, ч. 1 ст. 216 КК України кваліфіковані правильно.
Призначаючи ОСОБА_1. покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного, а також обставини, що пом'якшують й обтяжують покарання, в тому числі й ті, про які вказує в касаційній скарзі захисник ОСОБА_2.
Призначене засудженому покарання є мінімальним, установленим санкцією ч. 3 ст. 204 КК України, і необхідним для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Із змісту ч. 3 ст. 72 КК України вбачається, що основне покарання у виді штрафу виконуються самостійно при призначенні його за сукупністю злочинів чи вироків з іншими покараннями в разі застосування принципу повного або часткового складання призначених покарань.
Застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим при визначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів, суд помилково послався в резолютивній частині вироку на необхідність виконання призначеного за передбачений ст. 204 ч. 1 КК України злочин штрафу самостійно.
Тому вирок щодо ОСОБА_1 у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону необхідно змінити та виключити з нього вказівку суду про виконання основного покарання, призначеного за ст. 204 ч. 1 КК України у виді штрафу в сумі 8500 грн, самостійно.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б безумовною підставою для скасування постановленого в справі судового рішення, не виявлено.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1. залишити без задоволення, касаційну скаргу захисника ОСОБА_2. задовольнити частково.
Вирок Пологівського районного суду Запорізької області від 11 липня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити, виключити з нього вказівку суду про виконання основного покарання, призначеного за ст. 204 ч. 1 КК України у виді штрафу в сумі 8500 грн, самостійно.
Вважати засудженим ОСОБА_1. на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 204 ч. 1, 204 ч. 2, 204 ч. 3, 216 ч. 1 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років з вилученням та знищенням виготовленої продукції, а також з конфіскацією обладнання для її виготовлення.
С у д д і:
Ю.М. Кармазін О.А. Коротких В.Ф. Школяров