У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.02.10                                                                                       Справа №18/276/09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Антонік С.Г. судді  Антонік С.Г.    , Шевченко Т. М.  , Яценко О.М.

при секретарі: Лолі Н.О.

За участю представників:

від позивача: Мідяний Є.О., довіреність № 118  від 15.01.10;

від відповідача: не з’явився;

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_4., м. Запоріжжя,

на рішення господарського суду Запорізької області від 02.12.2009 р. у справі № 18/276/09

за позовом  Запорізького професійного торгово-кулінарного ліцею, м. Запоріжжя,

до відповідача Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_4., м.Запоріжжя,

про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

          Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду  № 360  від 16.02.2010р. справу № 18/276/09 передано  для розгляду колегії у складі: головуючий – Антонік С.Г. (доповідач), судді: Шевченко Т.М., Яценко О.М., яка прийняла справу до свого провадження.

За заявою представника позивача розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. За його згодою у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.12.2009р. у справі №18/276/09 (суддя Носівець В.В.) позов задоволено. Стягнуто з СПД ОСОБА_4 на користь Запорізького професійного торгово-кулінарного ліцею 31356,40грн. основного боргу та судові витрати.

Рішення суду мотивовано ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, відповідно до яких суд дійшов висновку про доведеність позивачем виконання його обов’язків за договором та неналежного виконання відповідачем свого зобов’язання щодо оплати відпрацьованого учнями часу, у зв’язку з чим стягнув з СПД ОСОБА_4 суму основного боргу.

Не погоджуючись з таким рішенням, СПД ОСОБА_4 звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, а саме, не взято до уваги факт виплати відповідачем 6000,00грн. під час проходження практики майстрам ліцею. Суму боргу у 25356,40грн. визнає. Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення основного боргу.

У судове засідання відповідач свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає її доводи необґрунтованими та просить залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами без присутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду,  знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню,  а рішення залишає без змін з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 18.05.2009р. між Запорізький професійним торгово-кулінарним ліцеєм (ЗПТКЛ) та СПД ОСОБА_4 укладено договір № 228 про надання робочих місць або навчально-виробничих ділянок для проходження учнями виробничого навчання та виробничої практики.

Відповідно до п.п.1.1-1.2 договору предметом його є надання робочих місць учням ЗПТКЛ для проходження виробничого навчання та виробничої практики за професією “кухар”, “кондитер” в кількості 16 учнів в їдальні БВ “Золоті піски” та надання 2 майстрів виробничого навчання ЗПТЛК для керівництва виробничим навчанням і виробничою практикою в їдальні БВ “Золоті піски”.

Пунктом 2.1.3 договору позивач зобов’язався керуючись навчальними планами і програмами підготовки кваліфікованих робочих кадрів, направити терміном з 01.06.2009 р. по 31.08.2009 р. для проходження виробничого навчання і виробничої практики учнів за професіями “кухар”, “кондитер” в кількості 16 учнів та (при необхідності) майстра виробничого навчання для керівництва виробничим навчанням і виробничою практикою.

Пунктами 3.1, 3.2 договору визначено, що згідно статуту ЗПТКЛ, Закону “Про професійно-технічну освіту”, Порядку надання робочих місць для проходження учнями професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.1999 р. № 992 за всі роботи, виконані учнями за період виробничого навчання та виробничої практики відповідно до виробничих завдань, відповідач нараховує їм заробітну плату (за домовленістю сторін) із розрахунку 1150грн. за відпрацьований місяць кожному учню. Сто відсотків заробітної плати, нарахованої за час виробничого навчання і виробничої практики учням ЗПТКЛ, перерахувати на рахунок позивача до п’ятого числа кожного послідуючого за відпрацьованим місцем.

Відповідно до п. 5.1 договору він діє з 01.06.2009р. по 31.08.2009р.

Згідно з наказом № 128 від 21.05.2009р. позивач направив на виробничу практику з 04.06.2009р. по 31.08.2009р. в їдальню бази відпочинку “Золоті піски” Якимівського району Запорізької області з щомісячною оплатою за виконані роботи та перерахуванням 50 % заробітної плати на рахунок ліцею, зазначених у наказі учнів.

В матеріалах справи містяться копії виробничих характеристик учнів, які проходили виробничу практику у їдальні БВ “Золоті піски”, які посвідчують факт направлення позивачем учнів на виробничу практику, їх прийняття і влаштування на виробничу практику відповідачем.

Позивач, виконавши свої зобов’язання за договором, направив учнів для проходження практики. У той час як відповідач свої зобов’язання по оплаті робіт, виконаних учнями за час проходження практики, виконав не в повному обсязі, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача 20228,57грн. за червень 2009р., що підтверджується банківською випискою від 24.07.2009 р., у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 31 356,40 грн. за липень і серпень 2009р.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу за договором № 228 від 18.05.2009р. з огляду на таке.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дії,  а інший суб’єкт (управлінська сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати виконання  обов’язку.   

Спірні правовідносини між сторонами, врегульовані договором, є господарськими.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.525, ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння  відмова  від  виконання зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази надаються сторонами та іншими учасниками господарського процесу.

Відповідачем не надано суду доказів повного та належного виконання своїх зобов’язань за договором, в матеріалах справи такі документи також відсутні.

На підставі зазначеного господарський суд дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача борг по оплаті робіт, виконаних учнями під час проходження практики, у розмірі 31356,40грн. за липень та серпень 2009р.

Щодо тверджень відповідача в апеляційній скарзі про те, що ним під час проходження учнями практики було сплачено майстрам 6000,00грн. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Отже, сторони мають виконувати зобов’язання за договором із дотриманням умов, передбачених цим договором.

Так, оплата за роботи, виконані учнями під час проходження виробничої практики, передбачена п.п.3.1, 3.2 договору № 228 від 18.05.2009р. Вказаним договором не передбачена сплата відповідачем будь-яких коштів майстрам.

Отже, зазначені вище твердження відповідача колегією суддів визнаються необґрунтованими та до уваги не приймаються.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним.

За таких обставин суд вважає за необхідне рішення господарського суду Запорізької області від 02.12.2009р. у справі № 18/276/09 залишити без змін, апеляційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4., залишити без задоволення.

Судові витрати за апеляційний перегляд відповідно до ст. 49 ГПК України залишити за заявником апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4., м. Запоріжжя, залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Запорізької області від 02.12.2009р. у справі №18/276/09 залишити без змін.

Головуючий суддя Антонік С.Г.

 судді  Антонік С.Г.  

 Шевченко Т. М.  Яценко О.М.