Справа № 2-а-493/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2009 року  м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Клімовських С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної державної у м. Києві адміністрації, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, третя особа Головне управління державного казначейства України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок та виплату допомоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з зазначеним адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної державної у м. Києві адміністрації.

Свої вимоги мотивує тим, що у ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила дитину та отримала допомогу в зв'язку з ії народженням. Разом з тим, не отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, визначено Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік». 26 січня 2007 року вона звернулась з заявою про виплату допомоги, яка була призначена з 14 березня 2007 року в сумі 90 гривень. Вважає призначення допомоги з березня 2007 року, а не з дня звернення та її нарахування у меншому розмірі неправомірною.

З урахуванням уточнень у судовому засіданні просить суд прийняти постанову, якою визнати дії відповідача протиправними, зобов'язати здійснити перерахунок та виплату за період з січня по грудень 2007 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як встановлено ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням виплаченої з березня по грудень 2007 року щомісячної суми 90 гривень (а.с. 15-16).

Протокольною ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва до участі у справі в якості співвідповідача залучено Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Представник Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної державної у м. Києві адміністрації проти задоволенні позову заперечує. Надала суду письмові пояснення (а.с. 44-46), у яких зазначила, що ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» надано право на державну допомогу громадянам, в сім'ях яких виховуються та проживають діти, а ст. 4 цього закону регламентує, що покриття

витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на 2007 рік було визначено ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». Виплата допомоги здійснювалась за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам-у розмірі 90 гривень для незастрахованих осіб (без урахування індексації). Виходячи з цього, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачений відповідний обсяг видатків.

На підставі поданої заяви від 13 грудня 2006 року позивачу була призначена допомога у зв'язку з вагітністю та пологами, як жінці, яка не застрахована в системі загальнообов'язкового державного страхування на підставі довідки № 1009 від 25 жовтня 2006 року, виданої ЦРП Солом'янського району на 126 календарних днів з 25 жовтня 2006 року по 27 лютого 2007 року.

На підставі поданої заяви від 26 січня 2007 року позивачу була призначена додаткова допомога у зв'язку з вагітністю та пологами, як жінці, яка не застрахована в системі загальнообов'язкового державного страхування на підставі довідки № 988 від 28 грудня 2006 року, виданої ЦРП Солом'янського району на 14 календарних днів з 28 лютого 2007 року по 13 березня 2007 року, тому, допомога по догляду за дитиною (ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження) до досягнення нею трирічного віку була призначена 14 березня 2007 року в розмірі 90 гривень щомісячно (без урахування індексації).

Призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як для незастрахованої особи позивачу відбулось з додержанням вимог п. 18 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 175, 1 від 27 грудня 2001 року.

З січня 2008 року розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Розмір призначеної позивачу державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01 січня 2008 року складає 130 гривень щомісячно.

Постанова Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року є чинною.

Частиною 1 ст. 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У своїй діяльності Управління підпорядковується Головному управлінню соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Управління, як підрозділ органу виконавчої влади, діяло в межах правового поля і вважає, що немає законних підстав для перерахунку призначеної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки призначення зазначених сум державної допомоги проведено позивачу у відповідності з чинним законодавством.

Також на підставі статей 99, 100 КАС України просить суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача, оскільки остання у 2007-2008 роках одержувала нараховані виплати, заперечень щодо їх розміру не заявляла, законодавчо встановлені розміри державної допомоги повинна була знати, так як нормативно-правові акти, які стосувались розміру державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку офіційно оприлюднені.

Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник Головного управління державного казначейства України в м. Києві проти задоволення позову заперечує, надала суду письмові пояснення (а.с. 41-43).

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено і сторонами не оспорюється, що позивач є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження (а.с. 3).

Учасниками судового розгляду також не оспорювалось, що на підставі поданої заяви від 13 грудня 2006 року позивачу була призначена допомога у зв'язку з вагітністю та пологами, як жінці, яка не застрахована в системі загальнообов'язкового державного страхування на 126 календарних днів з 25 жовтня 2006 року по 27 лютого 2007 року. За заявою від 26 січня 2007 року позивачу була призначена додаткова допомога у зв'язку з вагітністю та пологами, як жінці, яка не застрахована в системі загальнообов'язкового державного страхування на 14 календарних днів з 28 лютого 2007 року по 13 березня 2007 року, тому допомога по догляду за дитиною (ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження) до досягнення нею трирічного віку була призначена 14 березня 2007 року в розмірі 90 гривень щомісячно (без урахування індексації).

Частинами 2, 3 ст. 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) пункт 7 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статей 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до пункту 5 резолютивної частини зазначеного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

Вбачається, що допомога позивачу у 2007 році виплачувалась не в повному обсязі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної державної у м. Києві адміністрації не надала суду будь-яких доказів на обґрунтування правомірності дій Управління щодо відмови позивачу. У зв'язки з цим, дії щодо відмови у виплаті щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році у меншому розмірі, ніж передбачено Законом України ««Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» є неправомірними.

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» він приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього Закону.

У разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

За таких обставин, не підлягає задоволенню вимога щодо перерахунку та виплату допомоги з 01 січня 2007 по 09 липня 2007 року, оскільки в цей період дію норми, яка визначала право позивача на зазначену допомогу. Застосувати недіючу норму суд не вправі.

Статтею 99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.

Відповідач-Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної державної у м. Києві адміністрації зазначила у письмових запереченнях та підтримала у судовому засіданні клопотання про застосування строків позовної давності. Посилається на те, що позивач у 2007-2008 роках одержувала нараховані виплати, заперечень щодо їх розміру не заявляла, законодавчо встановлені розміри державної допомоги повинна була знати, так як нормативно-правові акти, які стосувались розміру державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку офіційно оприлюднені.

Будь-яких доказів поважності причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом представником позивача на надано. Клопотання про поновлення зазначеного строку подано не було.

З огляду на наведене, позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 19, 22 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, статтями 1, 4, 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», статтями 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року, статтями 9,11,69-71,86,94,97,99,100,102,128,158-163,167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.