Категорія 6.6.5
П О С Т А Н О В А
Іменем України
25 лютого 2010 року Справа № 2а-1121/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Матвєєвої В.В.,
при секретарі: Сіряцькому А.С.,
в присутності сторін:
представника позивача Назаренко Н.О.,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до суб’єкта підприємницької діяльності – ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій, -
В С Т А Н О В И В:
11 лютого 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до суб’єкта підприємницької діяльності – ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій в сумі 4032,70 грн.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 20.12.1999 року та перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську з 03.10.2006 року.
09.10.2009 року фахівцями Ленінської МДПІ у м. Луганську була проведена перевірка відділу магазина, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул.. Ордженекідзе, 20а щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт від 09.10.2009 року № 0248/12/36/23/НОМЕР_1.
Проведеною перевіркою були встановлені порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: розрахункова операція проведена без застосування РРО, не наданий розрахунковий документ встановленої форми особі, яка отримала товар, не проведено розрахункову операцію на суму 19 грн. через РРО; не забезпечена відповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів зазначеної в денному звіті РРО; реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка.
На підставі акту перевірки № 0248/12/36/23/НОМЕР_1 від 09.10.2009 року були прийняті рішення від 14.10.2009 року за № 000268/23-40, № 000269/2340, про застосування штрафних (фінансових) санкцій до відповідача у розмірі 4032 грн. 70 коп.
Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь місцевого бюджету Ленінського району штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 4032, 70 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надавши суду пояснення аналогічні позовній заяві, просила задовольнити позов.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в сумі 2332,70 грн., в іншій частині просив відмовити, оскільки згідно квитанції від 19.10.2009 року заборгованість в сумі 1700,00 грн. була сплачена, також вказав, що залишок заборгованості в розмірі 2332,70 грн. не має можливості погасити, оскільки позивачем не вірно вказані реквізити отримувача.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача дослідивши матеріали справи, суд дійшов, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності 20.12.1999 року за № НОМЕР_1. На даний час реєстрація не скасована і не припинена.
09.10.2009 року працівниками Ленінською МДПІ у м. Луганську була проведена перевірка господарської одиниці - відділу у магазині, що розташований за адресою: м. Луганськ, вул.. Орджанікідзе, 20А, який належить ПП ОСОБА_2 щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
Проведеною перевіркою були встановлені порушення п. 1, п. 2, п. 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Постанови КМУ № 567 від 23.04.2003 року, а саме: розрахункова операція проведена без застосування РРО, не наданий розрахунковий документ встановленої форми особі, яка отримала товар, не проведено розрахункову операцію на суму 19 грн. через РРО; не забезпечена відповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів зазначеної в денному звіті РРО; реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка.
14.10.2009 року на підставі акту перевірки № 0248/12/36/23/НОМЕР_1 від 09.10.2009 року було прийнято рішення № 000269 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2332,70 грн., яке було отримане відповідачем 16.10.2009 року.
14.10.2009 року на підставі акту перевірки № 0248/12/36/23/НОМЕР_1 від 09.10.2009 року було прийнято рішення № 0002682340 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1700,00 грн., яке було отримане відповідачем 16.10.2009 року.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Згідно з п.1 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно п.3, п.5 ст.13 зазначеного Закону суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення.
Відповідно до п.13 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
Згідно пункту 1 статті 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Відповідно до статті 22 вказаного Закону України у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Згідно абз. 13 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору — 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.
Статтею 25 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Аналізуючи надані суду докази сторонами, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно застосовані фінансові санкції до відповідача за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що також не заперечується відповідачем.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач — визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Судове рішення у зв’язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач — визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.
У разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочиснтва України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Підстав для неприйняття часткового визнання адміністративного позову відповідачем суд не вбачає.
Як вбачається із матеріалів справи, 19.10.2009 року згідно квитанції № 11003161 відповідачем частково сплачена штрафна санкція у сумі 1700,00 грн.
Таким чином, позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до суб’єкта підприємницької діяльності – ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій підлягають частковому задоволенню в сумі 2332,70 грн..
Питання про розподіл судових витрат, відповідно до ст. 94 КАС України вирішується таким чином. Так як судове рішення ухвалене на користь сторони — суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем — фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.94, 112, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до суб’єкта підприємницької діяльності – ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій задовольнити частково.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 2332 (дві тисячі триста тридцять дві) грн. 70 копійок на користь місцевого бюджету Ленінського району.
В іншій частині вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 02 березня 2010 року.
СУДДЯ