Категорія № 2.19.7
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 лютого 2010 року Справа № 2а- 661 / 10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді Матвєєвої В.В.,
при секретарі Зацепіної Ю.В.,
за участю сторін:
представника позивача Коваленка О.О.,
представника відповідача не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Новопськовському районі Луганської області до Білолуцького державного комунального підприємства по виробництву м’ясокісткового борошна про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-
В С Т А Н О В И В:
28 січня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Білолуцького державного комунального підприємства по виробництву м’ясокісткового борошна про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, в якому зазначив, що згідно з п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Інструкції «Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України» відповідач зобов’язаний був перераховувати до Управління Пенсійного фонду місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначений за віком на пільгових умовах.
Станом на 01.01.2010 року за грудень 2009 року відповідач має заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 2288,73 грн.
Просив стягнути з Білолуцького державного комунального підприємства по виробництву м’ясокісткового борошна на користь управління Пенсійного фонду України в Новопськовському районі Луганської області заборгованость по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 2288,73 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надавши пояснення аналогічні позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, причини неявки суду не доповів, був повідомлений належним чином про що мається в матеріалах справи довідка поштового відділення про відмову адресата від отримання ухвали про відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду.
Відповідно до статті 37 КАС України У разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що згідно довідки про внесення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Білолуцьке державне комунальне підприємство по виробництву м’ясокісткового борошна є юридичною особою (арк.. с. 8, 12).
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Білолуцьке державне комунальне підприємство по виробництву м’ясокісткового борошна зареєстровано Новопськовською районною державною адміністрацією Луганської області 26.06.1998 року за № 13701200000000167 (арк.. с. 9).
Згідно заяви про реєстраціє платником страхових внесків відповідач знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Новопськовському районі Луганської області та є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (арк.. справи 10).
Згідно розрахунку суму боргу відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом України в розмірі 2288,73 грн., що також підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «а» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за грудень 2009 року (арк.. с. 6).
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового црозміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно ст. 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б" — “з” статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Таким чином виплати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.
Відповідно до розділу 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністертсві юстиції України 16.01.2004 року № 64/8663, підприємства відшкодовують ПФУ витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільових умовах.
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Розмір сум до відшкодування на поточний рік (за витрати попереднього року) визначається органами Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевиз положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до пункту 6.8 розділу 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленнях місячну суму фактичних витрат на виплату та доставк пенсій, призначених на пільгових умовах.
В порушення вказаних норм Білолуцьке державне комунальне підприємство по виробництву м’ясокісткового борошна не виконує зазначені норми, у зв’язку з чим має заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 2288,73 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Новопськовському районі Луганської області до Білолуцького державного комунального підприємства по виробництву м’ясокісткового борошна про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст. 94 КАС України у даному випадку не передбачено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 136, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058- IV, Закону України «Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Новопськовському районі Луганської області до Білолуцького державного комунального підприємства по виробництву м’ясокісткового борошна про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій задовольнити.
Стягнути з Білолуцького державного комунального підприємства по виробництву м’ясокісткового борошна (92323, Луганська область, Новопськовський район, смт. Білолуцьк, інд. Код 00698087) на користь Управління Пенсійного фонду України в Новопськовському районі Луганської області (92303, Луганська область, Новопськовський район, смт. Новопськов, вул.. Айдарська, 13; р/р 25605301749, 25604313749, 25605312749 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, ін.. код 21792583) фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 2288 (дві тисячі двісті вісімсот вісім) гривень 73 копійки.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 19 лютого 2010 року.
СУДДЯ