Справа №2-а-2200

2009 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2009 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Урупа І.В., при секретарі Головіній І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора адміністративної практики роти ДПС №2 УДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати дії інспектора адміністративної практики роти ДПС №2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_2 неправомірними та скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої він був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення за те, що 03.04.2009 р. о 10 год. керуючі автомобілем НОМЕР_1 на 325 км. а/д Харків-Сімферополь, перевищив швидкість руху на 28 км/год, рухався зі швидкістю 118 км/год. та на нього накладено штраф в розмірі 300 гр., за відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що постанова була винесена без дотримання норм законодавства, протокол про адміністративне правопорушення відносно нього не складався, справа розглядалася не в його присутність, фіксація порушення була здійснена не у відповідності з вимогами ст. 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, т.я. не відомо чи є прилад «ВИЗИР» засобом вимірювальної техніки та не надано документів, що підтверджують дозвіл до його роботи. Позивач просить також поновити йому строк на оскарження постанови, посилаючись на те, що він пропущений з поважних причин, т.я. він отримав постанову тільки 21.04.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив скасувати постанову, посилаючись на те, що при її винесенні не було враховано характер вчиненого правопорушення, ступень вини позивача, його майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідальність.

Відповідач в судове засідання не з'явився, просить слухати справу у його відсутність, позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що постанова відносно позивача винесена у відповідності до чинного законодавства

Суд вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити частково.

Постановою інспектора адміністративної практики роти ДПС №2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_2 від 06.04.2009 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за те, що 03.04.2009 р. о 10 год. 00. хв. на 325 км. автодороги Харьків-Сімферополь він керував автомобілем НОМЕР_1 та перевищив встановлену швидкість руху на 28 км/год, т.б. рухався зі швидкістю 118 км/год, та на нього накладено штраф в розмірі 300 гр.

Зазначену постанову складено на підставі фото фіксації з допомогою приладу радіолокаційного вимірювача швидкості «ВИЗИР», серійний номер 0812550, 03.04.2009 р., в якій зазначено, що 03.04.2009 р. о 10 год. 00 хв. автомобіль НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 118 км/год.

Згідно з свідоцтва про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки серії Д № 001393, виданого Державним Комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики 11.10.2006 р. вимірювач швидкості «ВИЗИР» зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером 32473-06 та підлягає повірці під час експлуатації.

Згідно з свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 22-2/0843393, виданого Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики вимірювач швидкості «ВИЗИР» № 0812550 на підставі результатів повірки визнано придатним до застосування та відповідає вимогам експлуатаційної документації.

Відповідно до журналу обліку роботи технічного засобу вимірювання роти ДПС ДАІ №2 ОДДЗ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області ІДПС ОСОБА_3, який згідно відомості від 17.02.2009 р., підписаною командиром роти ДПС №2, склав залік зі знань інструкції та порядку роботи приладу для вимірювання швидкості «ВИЗИР», під особистий підпис 03.04.2009 р. отримав для несення служби прилад «ВИЗИР» №0812550.

Відповідно до постової відомості розстановки нарядів дорожньо-патрульної служби пр-к ОСОБА_3 та мл. с-нт ОСОБА_4 03.04.2009 р. несли службу на службовому автомобілі ЗАЗ 1102 держномер 0934 з 08 год. до 20 год.

Згідно рапорту ІДПС роти ДПС №2 пр-ка ОСОБА_3 на ім'я командира роти ДПС ДАІ №2 03.04.2009 р. під час несення служби на 325 км. а/д Харків-Сімферополь на службовому автомобілі ЗАЗ 1102 держномер 09-34 спільно з ІДПС ОСОБА_4 з приладом для вимірювання швидкості «ВИЗИР» № 0812550 о 10 год. зафіксовано перевищення встановленої швидкості руху (90 км/год ) водієм автомобіля НОМЕР_2, який рухався зі швидкістю 118 км/год (перевищено швидкість на 28 км/год.)

Таким чином, виявлення адміністративного правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху було зафіксовано за допомогою спеціального технічного засобу, який має функцію фото-та кінозйомки.

Згідно свідоцтва про реєстрацію автотранспортного засобу ОСОБА_1 є власником автомобіля НОМЕР_2.

Відповідно до вимог ст. 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в разі їх фіксації, працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, які мають функції фото-та кінозйомки, відеозапису або засобами фото-кінозйомки, відеозапису притягуються власники транспортних засобів.

Посилання позивача на те, що в порушення законодавства відносно нього не було складено протокол про адміністративне правопорушення, безпідставне, оскільки відповідно до вимог ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення в разі виявлення адміністративного правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючого в автоматичному режимі спеціальних технічних приладів, які мають функції фото-та кінозйомки, відеозапису або засобів фото та кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова по справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Таким чином в судовому засіданні встановлено факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, т.я. ним була перевищена встановлена швидкість руху на 28 км/год.

Частина 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за підвищення водіями транспортних засобів встановленого обмеження швидкості руху транспортних засобів більше ніж на 20 км/год. При визначенні виду і міри адміністративного стягнення, згідно зі ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення враховується характер здійснених правопорушень, особу правопорушника, ступень його вини, майнове становище, обставини пом'якшуючи і обтяжуючи відповідальність.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити найменування органу (посадової особи), яка винесла постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, з'ясованих під час розгляду справи; зазначення нормативно-правового акту, яким передбачена відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

При винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності пом'якшуючи його вину обставини не з'ясовувались та не враховувались.

Відповідно п.3 ч. 1 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, а саме, постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення-до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі) або до районного, міського районного в місті, міського або міськрайонного суду, в порядку, визначеному Кодексу України про адміністративні правопорушення, з особливостями, встановленими Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішень суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компенсації (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган, (посадова особа), при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність та обгрунтованість винесеної постанови та може скасувати постанову та закрити справу, змінити міру стягнення в рамках, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, але, щоб стягнення не було посилене.

Відповідно до ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення при малозначності скоєного адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважена вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Як встановлено в судовому засіданні до складу сім'ї позивача входить мати, похилого віку, дружина, брат, який є інвалідом 1 групи та позивач являється його опікуном, дочка, яка є студенткою 3 курсу МДПУ. Заробіток позивача є єдиним джерелом доходу сім'ї, до адміністративної відповідальності протягом року позивач не притягувався, скоєне ним правопорушення не потягло настання будь-яких негативних наслідків. З урахуванням характеру та обставин правопорушення, суд визнає його малозначним, та вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та оголосити йому усне зауваження.

Позивач просить поновити йому строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що постанова була ним отримана 21.04.2009 р.

Відповідно з вимогами ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скарга на постанову про адміністративне правопорушення може бути подана протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, відносно якої винесена постанова може бути поновлений органом, який розглядає скаргу.

Суд вважає, що позивач пропустив строк на оскарження постанови з поважних причин і тому пропущений строк слід поновити. Позивач не був присутнім при розгляді відносно нього справи про адміністративне правопорушення, про винесення постанови дізнався 21.04.2009 р., коли через поштове відділення отримав її копію.

Таким чином, суд вважає, що постанову по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача слід скасувати, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та оголосити йому усне зауваження. Провадження по справі слід закрити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 69, 71, 162 283, 293 Кодексу Адміністративного судочинства України, ст.ст. 22, 33, 99, 122 ч. 1, 286, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 094059 від 06.04.2009 р., винесену інспектором адміністративної практики роти ДПС №2 УДАЇ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 122 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оголосити йому усне зауваження.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадженням закрити. В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Дніпропетровський апеляційний суд через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в десятиденний строк без попереднього подання заяви, про апеляційне оскарження.

В разі неподання заяви про апеляційне оскарження постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана після цього в 20 денний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.