1-333/09

ВИРОК

Іменем України

22 травня 2009 року  М.Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд в особі головуючого - судді Короля Ю.А., секретаря -Ситарської В.А., прокурора Царя І.І., адвокатів - захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника служби в справах дітей Ужгородського міськвиконкому - ОСОБА_3, батька неповнолітнього ОСОБА_4- ОСОБА_5, розглянувши кримінальну справу за обвинуваченням :

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, рома, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово не працюючого, не одруженого, на утриманні нікого немає, раніше не судимого,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, рома, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, на утриманні нікого немає, раніше не судимого, обох за ч.2 ст. 187 КК України, -

встановив:

Підсудний ОСОБА_4 та ОСОБА_6 М.Ю.23.12.2008 року, близько 20 год.00 хв., знаходячись на вул .Гранітній у місті Ужгороді, поблизу гранітного заводу, за попередньою змовою між собою, умисно, з метою заволодіння чужим майном, із корисних спонукань, здійснили напад, поєднаний з насильством на потерпілого ОСОБА_7 Обоє підсудні, слідуючи позаду ОСОБА_7 пізніше наздогнали його, ОСОБА_4 обійшов потерпілого, став попереду нього, обличчям до ОСОБА_8, та наніс удар кулаком у область голови потерпілому. У цей час ОСОБА_6 стояв з боку ОСОБА_7

Від спричененого удару потерпілий упав на землю та втратив свідомість. ОСОБА_4 повалився на ОСОБА_7, заламав йому руки назад, знайшов з правого боку на штанах у потерпілого у сумочці мобільний телефон "ОСОБА_9 Т 290 І" із сім-картою оператора МТС і забрав собі. ОСОБА_6

М.Ю., що був поруч, підняв із землі ліхтарик, що належав ОСОБА_7 та заволодів ним. Загальна сума мобільного телефону та ліхтарика 800 гривень.

Внаслідок насильницьких дій у ОСОБА_7 сталася закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Ці тілесні ушкодження виникли унаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення якими могли бути руки сторонньої людини, затисненні в кулаках, або обуті ноги, і можуть вкладатися у строк пригоди, яка мала місце 23.12.2008 року.

Підсудній ОСОБА_4свою вину у скоєнні злочину визнав, каявся, показав суду, що дійсно він разом із ОСОБА_6, удвох, йшли за потерпілим. Було темно. Він обійшов ОСОБА_8, став перед ним, та кулаком наніс останньому удар в голову. Від удару потерпілий упав, після чого він заламав йому руку за спину, та знайшов у лежачого на землі потерпілого на штанах у сумочці мобільний телефон. Мобільний телефон він відібрав, а потім продав за 40 гривень. ОСОБА_4 показав, що ОСОБА_6, був із ним постійно, поруч та усе бачив, однак не бив потерпілого та забрав лише ліхтар, який упав під час описаних вище подій на землю. Просив суд, не карати його суворо.

Визнав свою вину у скоєнні злочину і підсудній ОСОБА_6 Він показав суду, що до скоєння злочину, разом із ОСОБА_4 у двох вони йшли за ОСОБА_7 близько 10 хвилин. Щодо обставин скоєння злочину у іншому - дав аналогічні із ОСОБА_4 показання. Просив суд не карати його суворо, та не позбавляти його волі.

За вимого ст.ст.299, 300 КПК України, суд, за погодженим із учасниками процесу та підсудними, роз"яснивши, що вони не вправі оскаржувати у подальшому фактичні обставини справи, обмежившися допитом підсудніх а потерпілого і вивченням характеризуючих підсудних матеріалів справи.

Потерпілий ОСОБА_7 щодо обставин скоєння злочину показав, що після удару, який наніс ОСОБА_4 йому 23.12.2008 року, він упав на землю та втратив свідомість. Прийшовши до тями- у нього не було мобільного телефону та ліхтаря та документів.Цивільний позов не заявив. Просив суд не позбавляти підсудніх волі, та пояснив, що написав особисто надані суду розписки, що жодних претензій матеріального характеру до підсудних не має.

Досудовим слідством дії ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - обох за ч.2 ст. 187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров"я особи в момент заподіяння, вчинений за попередньою змовою групою осіб, кваліфіковано вірно, а вина підсудніх доведена у суді.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, та особи винних.

За обставини , що пом"ячгчують відповідальність підсудніх, суд визнає їхні каяття, молодий вік , те що судяться обоє уперше характеризуються позитивно.(а.с.141, 150), заподіяну шкоду відшкодували ОСОБА_4 є неповнолітнім.

Обтяжуючих обставин не встановлено.

Цивільний позов не заявлений.

Речовий доказ - мобільний телефон (а.с. 62, 170) - повернути ОСОБА_7

На думку суду , з урахуванням пом"ягшуючих обставин, до підсудніх слід застосувати мінімальне покарання, передбачене законом, без конфіскації майна неповнолітнього ОСОБА_4

Суд, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

засудив:

Визнати винними та призначити покарання за ч.2 ст. 187 КК України: -

- ОСОБА_4 - сім років позбавлення волі;

- ОСОБА_6 Юлійовичу- сім років позбавлення волі із конфіскацією усього належного йому на праві індивідуальної власності майна.

Запобіжні заходи ОСОБА_4 та ОСОБА_6 замінити на взяття під варту негайно, у залі суду.

Відбування покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_6 рахувати із 22 травня 2009 року.

Речовий доказ - телефон "ОСОБА_9 Т290 І" - повернути ОСОБА_7

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.