Справа № 2а-126/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2009 року     Обухівський районний суд

Київської області в складі:

головуючого - судді Ковальова Ю.О. при секретарі   Письменній Ю.В.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби УДАІ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_2 про визнання недійсною і скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення,

встановив:

Вказаним адміністративним позовом, обгрунтованим безпідставністю притягнення позивача до адміністративної відповідальності за рух транспортним засобом по трамвайних коліях, вимагається скасування оскаржуваної постанови відповідача про накладення адміністративного стягнення із закриттям справи про адміністративне правопорушення. В суді позивач ОСОБА_1  підтримав позов.Просив його задовольнити. Відповідач ОСОБА_2 , який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, про що свідчить розписка про судову повістку, до суду з невідомих причин не з»явився. Заперечень проти позову не подавав.

Тому, розглянувши справу по суті на підставі наявних доказів у порядку ч.4  ст. 128 КАС України, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом з»ясовано, що інспектором ДПС УДАІ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_2  на підставі відповідного протоколу винесена постанова про накладення на ОСОБА_1  адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 450 грн. за те, що він, керуючи о 18 годині 10 хвилин 17 січня 2009 року на вулиці Набережно-Хрещатицька у м. Києві автомобілем марки «Опель», державний №А1 8738 ВА здійснив рух по трамвайних коліях, відокремлених від проїзної частини, чим порушив відповідну заборону, встановлену п. 11.9. Правил дорожнього руху України,  та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2  ст. 122 КУпАП.

Такі обставини, поряд з відповідними поясненнями позивача, достовірно вбачаються за наявною в матеріалах справи і дослідженою судом копією згаданої постанови у справі про адміністративне правопорушення і ніяк не спростовані.

Згідно  ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян та на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Приписами п.11.9. Правил дорожнього руху України водіям транспортних засобів забороняється виїжджати на відокремлені від проїзної частини трамвайні колії, а ч.1  ст. 122 КУпАП, крім іншого, адміністративна відповідальність передбачена також і за порушення водіями транспортних засобів такої заборони.

Виходячи з наведеного, судом встановлено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача винесена саме за порушення даної заборони.

Сам позивач, у зв»язку з цим, стверджував, що керованим ним автомобілем він не рухався по трамвайних коліях, як те зазначено в оскаржуваній постановка в незабороненому для того місці лише перетнув їх для проїзду в потрібному напрямку, у підтвердження чого також надав і відповідну фотосхему певного місця свого маневру.

Такі обставини ніяк не спростовуються і відповідними даними тієї ж постанови у справі про адміністративне правопорушення будь-які інші належні та допустимі по закону докази зворотного, що передбачені  ст. 251 КУпАП, відсутні.

При цьому, фабула правопорушення у тій же постанові сформульована таким чином,  що позивач здійснив рух по відокремлених від проїзної частини трамвайних коліях, що також не узгоджується з диспозицією п.11.9. Правил дорожнього руху України, яким, крім іншого,  забороняється виїжджати на таку трамвайну колію.

Відповідно до  ст.  ст.  1, 7, 245 КУпАП завданням цього Кодексу, крім іншого.є охорона прав і свобод громадян, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв»язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення має здійснюватись на основі суворого додержання законності, а застосування уповноваженими на те органами і посадовими (службовими) особами заходів адміністративного впливу повинно провадитись в межах їх компетенції та у точній відповідності із законом.

Згідно  ст.  ст. 251, 252, 280, 283 КУпАП наявність події адміністративного правопорушення і винність у його вчиненні певної особи та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи про адміністративне правопорушення, підлягають доказуванню передбаченими законом способами, оцінка відповідних доказів повинна грунтуватись на всебічному, повному і об»єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності та на законна при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, підлягає з»ясуванню, чи було вчинене адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності Постанова у справі повинна бути законною та обґрунтованою.

За таких вищевикладених положень чинного законодавства та фактичних обставин даної справи, коли заборонений рух транспортного засобу позивача, тобто відповідна подія адміністративного правопорушення та його склад у відповідних діях позивача, належним чином не доведені, а зміст самої оскаржуваної постанови у тій же частині не відповідає вимогам закону, вона не може вважатись правомірною, а тому підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі і в порядку п. 1  ст. 247 та п.3 ч.1  ст. 293 КУпАП, за якими відсутність (недоведеність) події і складу адміністративного правопорушення є самостійною обставиною, при якій провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате провадження підлягає закриттю. Відсутність відповідача, який внаслідок своєї процесуальної бездіяльності не скористався правом на захист від позову в суді.та на якому в силу дії  ст. 71 КАС України лежить законодавчий обов»язок доказування правомірності його рішення, на вирішення адміністративної справи по суті саме таким чином не впливає за достатності необхідних для того відповідних даних і доказів. У відсутність відповідача немає процесуальної необхідності в одночасному вирішенні питання щодо строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, оскільки згідно  ст. 100 КАС України він можливий до застосування з відповідними правовими наслідками виключно тоді, коли на цьому наполягає одна зі сторін.

Тому, керуючись  ст.  ст. 3, 6, 11, 17-19, 71, 99, 100, 128, 185, 186, 254 КАС України суд

постановив:

Позов задовольнити.

Постанову інспектора дорожньо-патрульної служби УДАІ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_2 від 17 січня 2009 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за  ст.  122 ч.2 КУпАП визнати неправомірною та скасувати.

Провадження у вказаній справі про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 20 днів після подання заяв про апеляційне оскарження, які можуть подаватись на протязі 10 днів. Інакше

Постанова набирає законної сили по закінченню 10-денного строку.