ВИРОК                                    Спр.№ 1-17/07р.від  31.01.07р.

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

02  березня 2007р.            Шумський районний суд Тернопільської області

В складі головуючої судді                   Томчук С.В.

При секретарі                                       Шліхті Г.О.

3  участю прокурора                           Савельева Ю.Р.

Підсуднього                                         ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду м.Шумськ, кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, одруженого з освітою загальною середньою, не працюючого, раніше не судимого, за ст.185 4.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 07.01.2007р. таємно з пасовища, що неподалік господарства жителя АДРЕСА_2 ОСОБА_2 скоїв крадіжку кобили сірої масті віком 1,5 року ,яка належала жителю АДРЕСА_2 ОСОБА_2 з викраденим з місця скоєння злочину зник, спричинивши ОСОБА_2 матеріальні збитки   1400 гривень.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_1 свою вину в судовому засіданні визнав повністю і показав, що в листопаді 2006 р. він із своїми кіньми їздив по брикет на торфобрикетний   завод в с.Кути , Шумського району. На завод він їхав полями, проїжджаючи через АДРЕСА_2, на пасовищі, біля цього села він побачив кобилу сірої масті. В той же день він зустрів жителя АДРЕСА_2 і в розмові з ним він взнав , що кобила , яка паслась на пасовищі була ОСОБА_2. Про кобилу в даному селі він не розпитував і в АДРЕСА_2 не був. 07 грудня 2006 р. він був цілий день дома. Ввечері приблизно о 17 год. він вирішив поїхати на пасовище біля АДРЕСА_2 і подивитись чи пасеться кобила, яку бачив раніше.

Він не знав, чи вона є на пасовищі, але поїхав із метою забрати її. Приїхавши на пасовище він побачив , що дана кобила пасеться на пасовищі. Підійшовши до кобили, він побачив , що вона спутана, розпутавши путо, він прив'язав кобилу до свого коня і поїхав додому. Приїхавши додому приблизно о 20 год, він поставив кобилу в хлів і пішов додому. Своїй родині він нічого не говорив про сіру кобилу.

Однак , коли він їхав через с.Залісці, Шумського району його бачили жителі с.Залісці, але хто саме він не знає. Через декілька днів ,він кінною підводою, їхав в м.Шумськ і по дорозі зустрів ОСОБА_2, та його дружину, які почали розпитувати в нього, чи невідомо йому про сіру кобилу, на що він відповів, що йому нічого не відомо. Приблизно 28.12.06р. він поїхав до брата в м.Киі'в, звідки приїхав 04.01.07р. За час його відсутності, коні доглядала його мати, при цьому матері він не говорив, скільки коней слід доглядати і про сіру кобилу нічого не розповідав.

10.01.07р. до нього додому приїхав ОСОБА_2 із дружиною і сказала ,що в його хліві є їхня сіра кобила, на що він їм відповів, щоб вони ішли за сільським головою, а коли він прийшов, він віддав їм кобилу. Беручи кобилу він не мав наміру продати її, а тримати дома. За той час, коли кобила знаходилась в нього дома, він її   на пасовище не випускав. Коли він брав кобилу з пасовища , в неї була вже обстежена гривія і підрізаний хвіст.

Крім визнання своєї вини , вина повністю доводиться тими доказими, які в судовому засіданні не досліджувались, однак визнанні підсуднім.

2

Таким чином своїми умисними діями , що виразились в таємному викраденні чужого майна. ОСОБА_1 скоїв злочин передбачений ст.185ч.1 КК України.

Призначаючи покарання суд враховує тяжкість скоєного злочину, особу підсуднього, який чистосердечно розкаюється в скоєному, а також суд враховує те, що підсудній являється єдиним годувальником в сім'ї на утриманні у нього знаходиться троє неповнолітніх дітей, а тому йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, його слід звільнити від відбуття покарання призначивши іспитовий термін.

Міру запобіжного заходу слід залишити попередню підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу.

Керуючись ст.321,ст.323, ст.324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.185ч.1 КК України і призначити йому покарання   у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити від відбуття покарання ОСОБА_1 призначивши іспитовий термін 1 рік.

Зобов'язати ОСОБА_1 у відповідності до ст.76 п.п.2,3,4 КК України.

Речовий доказ по справі шнурок, який зберігається в камері схову Шумського РВ УМВСУ знищити.

Міру запобіжного заходу залишити попередню підписку про невиїзд до ступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржено до Тернопільського апеляційного суду протягом 15 діб, шляхом подачі апеляції через суд району.

Суддя: