Справа: №2а-215/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(в порядку письмового провадження)

15 квітня 2009 року  м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Короля Ю.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Ужгород про зобов'язання по нарахуванню недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Ужгород про нарахування невиплаченої йому в 2006-2007 роках щомісячної державної соціальної допомоги в сумі 2733 грн. 30 коп. відповідно до Закону України « Про соціальний захист дітей війни».

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що за віком належить до категорії громадян, які згідно зі ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» мають право на отримання державної соціальної підтримки в вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яку відповідач йому протягом 2006-2007 років не нараховував через зупинення цих виплат Законами України « Про державний бюджет України на 2007 рік» та «Про державний бюджет України на 2008 рік».

Оскільки рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9. 07. 2007 року по справі №1-29/2007 визнані неконституційним положення Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону «України « Про соціальний захист дітей війни», позивач просить зобов'язати відповідача нарахувати йому невиплачену протягом 2007-2008 років державну соціальну допомогу в позовній сумі.

В запереченні на позов управління Пенсійного фонду України в м. Ужгород Закарпатської області просить відмовити в позові у зв'язку з тим, що у 2006 році виплата не проводилась в зв'язку з відсутністю механізму її проведення, а у 2007 році таке підвищення проводилось тільки тим дітям війни, які визнані у встановленому порядку інвалідами, що передбачено ст. 111 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік»

Сторони заявили клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд часткового задовольняє позов з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» до цієї категорії осіб відносяться громадяни України, які на час закінчення Другої світової війни не досягли 18-річного віку.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за віком є дитиною війни, про що є відповідна відмітка в її пенсійному посвідченні.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» цим особам передбачена виплата підвищення до отримуваної пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

П. 12. ст. 71 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік» та пунктом 41 розділу II Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік» виплата вказаних соціальних допоміг дітям війни зупинена.

Разом з тим відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Рішенням Конституційного Суду України від 9. 07. 2007 року №6-рп/2007 у справі №1-29/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) пункт 12 статті 71 Закону України « Про державний бюджет України», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 у справі № 1-28/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення пункту 41 розділу II Закону України « Про державний бюджет України», яким зупинено на 2008 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

За таких обставин позовні вимоги про покладення на відповідача обов'язку по нарахуванню і виплату йому підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є обґрунтованими.

Враховуючи, що згідно зі ст. 73 Закону України « Про Конституційний Суд України» в разі прийняття рішення про неконституційність закону, він втрачає чинність від дня прийняття цього рішення Конституційним Судом, позовні вимоги позивача про нарахування і виплату йому підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком підлягають до часткового задоволення за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року.

Враховуючи, що позивач є особою похилого віку і про рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року дізнався із засобів масової інформації, причину пропуску ним передбаченого ст. 99 КАС України строку для звернення до адміністративного суду з вимогою про перерахунок пенсії за 2007 рік, суд знаходить поважною.

Позовні вимоги про нарахування підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 1 січня по 31 грудня 2006 року до задоволення не підлягають, позаяк Закон "Про Державний бюджет України на 2006 рік", яким зупинено нарахування і виплату дітям війни цієї соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальні пенсії за віком, не визнавався таким, що не відповідає Конституції України і нарахування цієї соціальної допомоги дітям війни проводилось в порядку, визначеному ст. 110 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік".

Керуючись ст. ст. 86, 12, 159, 162 та 163 КАС України, ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Ужгородському районі провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня до 31 грудня 2007 року.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.