Справа № 2-а-2030 2009 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2009 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Урупа І.В., при секретарі Головіній І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС №2 УДАЇ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої він був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення за те, що 09.01.2009 р. о 15 год. 05 хв. на 341 км. а/д Харків-Сімферополь керуючі автомобілем Шатер державний номер НОМЕР_1 здійснив зупинку в місці до виїзду з прилеглої території, та на нього накладено штраф в розмірі 255 гр. посилаючись на те, що ним не було порушено ПДР, т.я. він здійснив стоянку автомобіля оскільки при русі сталася поломка, а саме: лопнула трубка компресора, що унеможливлювало подальший рух автомобіля. Здійснюючі ремонт автомобіля він включив аварійну сигналізацію, та встановив знак аварійної зупинки, що відповідає вимогам п.п. 9.9, 9.10 ПДР України. Позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Позивач просить також поновити йому строк на оскарження постанови, посилаючись на те, що він пропущений з поважних причин, т.я. до 23.01.2009 р. він знаходився у відрядженні, а подалі оскаржував постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності надав скаргу на ім'я Мелітопольського міжрайонного прокурора

Відповідач в судове засідання не з'явився, просить слухати справу у його відсутність, про що надав відповідну заяву. Суд вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити частково. 09.01.2009 р. інспектор ДПС роти ДПС №2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_2 склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказав, що ОСОБА_1 09.01.2009 р. о 15 год.05. хв. на 341 км. автодороги Харьків-Сімферополь керуючі автомобілем НОМЕР_2 порушив правила зупинки, здійснив зупинку в місці до виїзду з прилеглої території, чим порушив п. 15.9 ПДД України.

Цього ж дня на підставі протоколу про адміністративне правопорушення державтоінспектор ОСОБА_2 виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і наклав на нього штраф у розмірі 255 гр.

Суд вважає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови порушень діючого законодавства з боку державтоінспектора допущено не було. Ці документи відповідають вимогам ст. ст. 256 та 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У відповідності до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення працівники Державної автомобільної інспекції, які мають спеціальні звання мають право розглядати справи та накладати адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення передбачені частиною 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У відповідності до цих вимог закону, інспектор ДПС роти ДПС №2 УДАЇ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_2 розглянув справу на місті події та виніс постанову по справі.

Відповідач правильно прийшов до висновку про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, а саме порушень вимог п. 15.9 (и) ПДД України згідно якого забороняється зупинка безпосередньо в місці виїзду. Позивач не заперечує проти того що ним була здійснена зупинка в місці виїзду.

Доводи позивача про те, що здійснивши вимушену зупинку він включив аварійну сигналізацію та встановив відповідний знак аварійної зупинки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення позивач ці обставини не зазначав.

Матеріалами адміністративної справи підтверджується факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При визначенні виду і міри адміністративного стягнення, згідно зі ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення враховується характер здійснених правопорушень, особу правопорушника, ступень його вини, майнове становище, обставини пом'якшуючи і обтяжуючи відповідальність.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити найменування органу (посадової особи), яка винесла постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, з'ясованих під час розгляду справи; зазначення нормативно-правового акту, яким передбачена відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

При винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності пом'якшуючи його вину обставини не з'ясовувались та не враховувались.

Відповідно п.3 ч. 1 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, а саме, постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення-до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі) або до районного, міського районного в місті, міського або міськрайонного суду, в порядку, визначеному Кодексу України про адміністративні правопорушення, з особливостями, встановленими Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішень суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компенсації (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган, (посадова особа), при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність та обгрунтованість винесеної постанови та може скасувати постанову та закрити справу, змінити міру стягнення в рамках, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, але щоб стягнення не було посилене.

Відповідно до ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення при малозначності скоєного адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважена вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Як встановлено в судовому засіданні позивач здійснив вимушену зупинку автотранспорту у зв'язку з виходом із ладу трубки компресора, що унеможливлювало подальший рух автомобілю, до адміністративної відповідальності він не притягувався, скоєне ним правопорушення не потягло настання будь-яких негативних наслідків, правопорушення було допущено при виконанні позивачем трудових обов'язків. З урахуванням характеру та обставин правопорушення, суд визнає його малозначним, та вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та оголосити йому усне зауваження.

Позивач просить поновити йому строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що до 23.01.2009 р. він знаходився у відрядженні, а потім оскаржував дії державтоінспектора в органах прокуратури.

Відповідно з вимогами ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скарга на постанову про адміністративне правопорушення може бути подана протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, відносно якої винесена постанова може бути поновлений органом, який розглядає скаргу.

Суд вважає, що позивач пропустив строк на оскарження постанови з поважних причин і тому пропущений строк слід поновити. Позивач дійсно до 23.01.2009 р. знаходився у відрядженні, що підтверджується подорожнім листом, а потім оскаржував постанову через органи прокуратури.

Таким чином, суд вважає, що постанову по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача слід скасувати, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та оголосити йому усне зауваження. Провадження по справі слід закрити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  2, 69, 71, 162 283, 293 Кодексу Адміністративного судочинства України, ст.ст. 22, 33, 99, 122 ч. 1, 286, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР№ 025359 від 09.01.2009 р., винесену інспектором ДПС роти ДПС №2 УДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оголосити йому усне зауваження.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадженням закрити. В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Дніпропетровський апеляційний суд через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в десятиденний строк без попереднього подання заяви, про апеляційне оскарження.

В разі неподання заяви про апеляційне оскарження постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана після цього в 20 денний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.