Справа №2п-1011/09
РІШЕННЯ
Іменем України
02.06.2009 р. Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Монич О.В.
при секретарі - Лошак І.В.
з участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
та представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 краєзнавчого музею про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
встановив:
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 краєзнавчого музею про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу мотивуючи свій позов тим, що з 1999 року він, ОСОБА_1 працював на посаді старшого наукового працівника відділу ОСОБА_5 на основному місці роботи, а з 2006 року на даній посаді як сумісник. Наказом № 53-К від 24 жовтня 2008 року його було звільнено з посади старшого наукового працівника відділу ОСОБА_5 ОСОБА_4 краєзнавчого музею за сумісництвом з 03.11.2008 р., відповідно до абзацу 3 ч.1 ст. 14-1 КЗпП України на підставі - «Виробнича необхідність та систематична не поява ОСОБА_1 на робочому місці». Відповідач визнавши протиправність згаданого вище наказу вніс двома розпорядчими документами (наказ від 04.11.2008 року за № 54-к та наказ від 10.11.2008 року за № 54/01-к) зміни до нього, а саме змінив статтю Кзпп України, як підставу звільнення та змінив дату звільнення.
Позивач вважає дане звільнення не законним, просить поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, оскільки його було звільненого під час перебування на лікарняному, та визнати незаконним та скасувати наказ від 04.11.2008 року за № 54-к і наказ від 10.11.2008 року за № 54/01-к.
В судовому засіданні позивач та його представник уточнили позовні вимоги та просили визнати незаконним та скасувати наказ ОСОБА_4 краєзнавчого музею від 24.10.2008 р. за № 53-к «Про звільнення ОСОБА_1П.», визнати незаконним та скасувати наказ ОСОБА_4 краєзнавчого музею від 04.11.2008 р. за № 54-к «Про виправлення технічної помилки в наказі від 24.10.2008 року № 53-к.», визнати незаконним та скасувати наказ ОСОБА_4 краєзнавчого музею від 10.11.2008 року за № 54/01-к про зміну дати звільнення ОСОБА_1, поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді старшого наукового працівника відділу ОСОБА_5 ОСОБА_4 краєзнавчого музею та стягнути з ОСОБА_4 краєзнавчого музею на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу. Також просить стягнути з відповідача на його користь 5000 моральної шкоди, оскільки дії відповідача принижують його честь та гідність, ділову репутацію як науковця, незаконне звільнення порушило його стосунки з оточуючими людьми.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що позивачем належним чином не було проінформовано про наявність лікарняного листка, а існували всі підстави для його законного звільнення.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до слідуючого.
Судом встановлено, що Наказ ОСОБА_4 краєзнавчого музею від 24.10.2008 року за № 53-к "Про звільнення ОСОБА_1П." виданий з порушенням трудового законодавства, оскільки згідно вищезазначеного документа позивача було звільнено з посади старшого наукового працівника відділу ОСОБА_5 ОСОБА_4 краєзнавчого музею 03.11.2008 року під час перебування на лікарняному, що підтверджується наявним у матеріалах справи лікарняним листком непрацездатності. Таким чином, відповідачем порушено ч.3 ст. 40 КЗпП України, яка не допускає звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є депутатом Ужгородської міської ради народних депутатів.
Стаття 263 КЗпП України передбачає, що місцеві державні адміністрації і Ради народних депутатів у межах відповідної території здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про охорону праці.
Відповідно ч.3 ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" депутат місцевої ради може бути звільнений з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу від займаної посади, виключений з навчального закладу за умови його попередження в порядку, встановленому законом. Про таке попередження відповідний власник або уповноважений ним орган письмово повідомляє не менш ніж за 15 днів відповідну місцеву раду.
Судом встановлно, що такого попередження про звільнення ОСОБА_1 як депутата Ужгородської міської ради на адресу даного органу адміністрація музею не направляла.
Згідно листа від 20.10.2008 за № 184 про наступне вивільнення ОСОБА_1, адресований Ужгородській міській раді вбачається, що місцевій раді напрявлялося повідомлення про звільнення ОСОБА_1, однак відсутній доказ про вручення даного документа міськраді і відповідно суду не представлено.
Згідно внесених змін у наказ від 24.10.2008 року за № 53-к наказом від 04.11.2008 року за № 54-к позивача звільнено у відповідності до абзацу 3 ч.1 ст. 43-1 КЗпП України, тобто на посаду прийнято іншу особу на постійній основі так як ОСОБА_1 являвся сумісником.
Також встановлено, що на посаду, яку обіймав позивач переведено його батька ОСОБА_6
04.12.2008 року відповідачем було скасовано наказ № 42 від 24.10.2008 року про переведення ОСОБА_6 на посаду старшого наукового працівника відділу ОСОБА_5 як такий що не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Таким чином, відповідач по справі сам визнав, що незаконно перевів ОСОБА_6 на посаду позивача, а тому підстав для звільнення ОСОБА_1 в порядку абзацу 3 ч.1 ст. 43-1 КЗпП України відповідач не мав.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі винесення рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує вимогу про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи.
Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 вбачається, що загальна сума доходу ОСОБА_1 працюючого у ОСОБА_4 краєзнавчому музею на посаді старшого наукового працівника в період з 01.05.2008 р. по 31.10.2008 р. складає 2924, 00 грн., а отже середній заробіток ОСОБА_1 становить 487, 34 грн.
Вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди суд виходить з положень ст. 237-1 КЗпП України, у відповідності до якої, у разі порушення законних прав працівника, що призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя власник відшкодовує йому моральну шкоду.
Згідно роз'яснень, що містяться в п.3, п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року №4 (із змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 № 5) під моральною шкодою розуміються втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ. Моральна шкода може полягати зокрема в приниженні честі, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми.
Приймаючи до уваги, що дії відповідача ОСОБА_4 краєзнавчого музею знаходилися в причинному зв'язку з тим, що позивач ОСОБА_1 зазнав моральні переживання, позбавивши його продовжувати повноцінне громадське життя так як є депутатом Ужгородської міської ради, втратив нормальні життєві зв'язки, оскільки змушений всім пояснювати причини свого звільнення, суд приходить до висновку, що заявлена позивачем моральна шкода в розмірі 5 000 тис. підлягає до часткового задоволення, а саме на суму 1500 грн.
На підставі наведеного суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.
Керуючись, ч.3 ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", ст. 263 КЗпП України ст.ст.169, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -
рішив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ ОСОБА_4 краєзнавчого музею від 24.10.2008 р. за № 53-к «Про звільнення ОСОБА_1».
Визнати незаконним та скасувати наказ ОСОБА_4 краєзнавчого музею від 04.11.2008 р. за № 54-к «Про виправлення технічної помилки в наказі від 24.10.2008 року
№ 53-к.».
Визнати незаконним та скасувати наказ ОСОБА_4 краєзнавчого музею від 10.11.2008 року за № 54/01 -к про зміну дати звільнення ОСОБА_1
Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді старшого наукового працівника відділу ОСОБА_5 ОСОБА_4 краєзнавчого музею.
Стягнути з ОСОБА_4 краєзнавчого музею на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.11.2008 р. по 31.05.2009 р. - що становить 3411, 38 грн.
Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 і стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути із ОСОБА_4 краєзнавчого музею на користь ОСОБА_1 1500 грн. моральної шкоди.
На рішення суду першої інстанції може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.