Судове рішення #8196873

Справа № 2п-159/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2009 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого Ференца А.М.

при секретарі Пазяк С.М.

з участю представника позивача адвоката ОСОБА_1 представника відповідача адвоката ОСОБА_2

представників Ужгородської міської ради ОСОБА_3, ОСОБА_4С, представника земельного відділу виконкому Ужгородської міськради ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третьої особи без самостійних вимог - виконкому Ужгородської міської ради про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування розпорядження глави Ужгородської міської управи за № 218 від 24.05.1998 року в частині пункту 3.22 та визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею серії ЗК 00033 виданий на ім'я ОСОБА_9,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи тим, що розпорядженням Ужгородського міськвиконкому від 24.05.1994 року їй надано у постійне користування земельну ділянку площею 0, 065 га в м.Ужгороді по вул. Чернівецькій, 16 (колишня Садова) для будівництва та обслуговування житлового будинку на що наданий Державний акт за № 33. Оскільки відповідачка самовільно захопила частину земельної ділянки, належної позивачці, побудувавши на ній одноповерховий будинок та захопила частину дороги загального користування, позивачка просить звільнити частину захопленої земельної ділянки та частину дороги загального користування, до якою позивачка не має доступу.

ОСОБА_7 заперечила позовні вимоги і подала зустрічний позов, в якому зазначила, що Державний акт на право постійного користування ОСОБА_6 спірною земельною ділянкою не відповідає приписам діючого законодавства і підлягає скасуванню, оскільки виданий на підставі рішення неповноважного органу, так як на момент видачі розпорядження до повноважень виконкому не відносилось питання про надання земельної ділянки в користування. І крім того, на вказаному Державному акті відсутня дата його видачі. Також ОСОБА_8 -ОСОБА_10 просить відмовити позивачці за первісним позовом на підставі пропуску строку позовної давності.

В судовому засіданні ОСОБА_6 підтримала свої позовні вимоги і заперечила проти задоволення зустрічного позову.

ОСОБА_7 заперечила проти позовних вимог і підтримала зустрічний позов, який просила задовольнити в повному обсязі.

Представник виконкому Ужгородської міської ради в судовому засіданні підтримав позовні вимоги ОСОБА_6

Представник Держкомзему в судовому засіданні пояснив, що виконання обмірів спірних земельних ділянок не належить до їх компетенції, оскільки це проводиться суб'єктами підприємницької діяльності, які мають ліцензію на право виконання таких робіт.

Представник земельного відділу виконкому Ужгородської міської ради в судовому засіданні пояснила, що згідно розробленого генплану у 1994 році ОСОБА_8 -ОСОБА_10 було надано 9 сотин землі, а ОСОБА_9 6 сотин. У 1996 році розглядался судова справа щодо само захвату земельної ділянки зі сторони вулиці Загорської, після чого ОСОБА_11 було видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, а ОСОБА_7 приватизувала земельні ділянки і їй також видано Державні акти. Спірна земельна ділянка розташована в межах земель загального користування і земельної ділянки ОСОБА_11.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, покази свідків, суд приходить до наступного.

Розпорядженням глави міської управи від 24 травня 1994 року ОСОБА_9 виділено земельну ділянку під індивідуальне будівництво площею 0, 065 га по вул. Садовій згідно наказу радгосп-заводу «Ужгородський» № 83 від 15.04.1994 року, на підставі чого ОСОБА_9 видано державний акт на право постійного користування землею за реєстровим номером № 33.

У 2009 році на вищевказану земельну ділянку після проведення топографо-геодезичних та камеральних робіт була виготовлена кадастрова справа на вищевказану земельну ділянку.

ОСОБА_10 02 листопада 1998 року видано Державний акт на право приватної власності на землю за № 2354 на підставі договору дарування від 07 серпня 1998 року № 2145, яким передано у приватну власність земельну ділянку площею 0, 06 га по вул.  Лікарняній, 7 в м. Ужгороді для будівництва та обслуговування житлового будинку.

У 1998 році був розроблений генеральний план забудови вказаної земельної ділянки і 5 лютого 2007 року виготовлений технічний паспорт.

28 червня 1997 року ОСОБА_10 був виданий Державний акт на право приватної власності на землю на підставі рішення № 92 виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 25.06.1997 року, де зазначено, що земельна ділянка площею 0, 09 га розташована на території вул. Лікарняна, 9 в м. Ужгороді.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що земельну ділянку ОСОБА_7 отримала у 1990 році і земель, які не входили у виробничий масив на підставі її заяви за його згодою як керівника радгоспу.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_7 вона знає з 1990 року, оскільки в них суміжні земельні ділянки. ОСОБА_8 -ОСОБА_10 ділянку виділив радгосп і вона постійно обробляла дану ділянку.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що вона мешкає по вулиці Загорській і починаючи з 1990-91 років допомагає обробляти земельну ділянку Зічни-Вароді.

У відповідності до ст. 12 Земельного Кодексу України ( в ред. 1970 року) на момент прийняття розпорядження міського глави повноваження по передачі земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди землею належало до компетенції міських рад.

Пунктом 17 ч.2 ст. 19 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» встановлено, що регулювання земельних відносин відповідно до законодавства здійснюється виключно на пленарних засіданнях Ради народних депутатів.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що надання спірної земельної ділянки у користування ОСОБА_11 не могло здійснюватись виконавчим органом місцевої ради, про що також зазначено в ст.ст. 33-43 вищевказаного Закону, оскільки до повноважень виконкому не відносились питання про надання земельної ділянки в користування.

Згідно вимог п. 1.2. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею( діючої на момент видачі Державного акту ), державні акти, що посвідчують право власності на землю або право постійного користування землею, яка перебуває у державній власності, видаються на підставі рішень Верховної Ради України, ВР РК та місцевих Рад народних депутатів.

Частиною 1 ст. 416 ЦК України встановлено, що право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд. Оскільки ОСОБА_11 не використовує земельну ділянку за призначенням протягом 14 років, то в неї відсутнє і право її користуванням.

Оцінивши належні та допустимі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження ті обставини, на які посилається ОСОБА_11 в своєму позові, а вимоги зустрічного позову підлягають задоволенню як такі, що є обгрунтовані належними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 209, 215, ЦПК України, ч. 1 ст. 416 ЦК України, Законом України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею» затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 28 від 15.04.1993 року, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третьої особи без самостійних вимог - виконкому Ужгородської міської ради про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовити повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_8 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження глави Ужгородської міської управи за № 218 від 24.05.1998 року в частині пункту 3.22.

Визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею серії ЗК 00033 виданий на ім'я ОСОБА_9 на користування земельною ділянкою площею 0, 065 га по вул. Чернівецькій, 16 в м. Ужгороді.

Зобов'язати Ужгородську міську раду до виділити ОСОБА_7 0, 003 га землі по вулиці Лікарняна, 7 - Чернівецька, 14 у м. Ужгороді для ведення підсобного господарства.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Закарпатської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана на протязі 10 днів після проголошення рішення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація