Категорія справ: 4 Справа № 2-70

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 лютого 2007 року              Маневицький районний суд Волинської області

в складі:       головуючого - судді                              Костюкевича С.Ф.

при секретарі                                       Боймиструк О.Ф.

за участю:     представника позивача                       ОСОБА_1

представників відповідачів                  Турика П.О.

Кучук І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_2 до Маневицької селищної ради Маневицького району Волинської області, Маневицької центральної районної лікарні про визнання дійсним договору купівлі-продажу і визнання права власності на квартиру, третя особа, яка не заявляє самостійних щодо предмета спору Волинське обласне бюро технічної інвентаризації,

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2007 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Маневицької селищної ради Маневицького району Волинської області, Маневицької центральної районної лікарні про визнання дійсним договору купівлі-продажу і визнання права власності на квартиру, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Волинське ОБТІ.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що 1 листопада 1991 року купила трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, яку до того винаймала в Маневицької ЦРЛ і яка виступала в ролі продавця. Договір купівлі-продажу було посвідчено Маневицького державною нотаріальною конторою 1 листопада 1991 року за НОМЕР_1, але у Волинському ОБТІ у встановленому законом порядку зареєстровано не було.

У 2006 році, з метою збільшення житлової площі квартири, на підставі відповідного дозволу Маневицької селищної ради, позивачкою було проведено добудову приміщень до згаданої квартири. Після закінчення будівництва позивачка звернулась до Волинського ОБТІ, з метою проведення реєстрації права власності на дану квартиру, у зв'язку із зміною її технічних характеристик. У реєстрації права власності їй було відмовлено, з тої причини, що з договору купівлі-продажу неможливо ідентифікувати об'єкт нерухомого майна, який підлягає інвентаризації (квартира чи будинок).

Покладаючись на зазначені обставини, вважаючи, що помилку в договорі допущено не з її вини, просила суд визнати дійсним договір купівлі-продажу посвідчений Маневицького держнотконторою 1 листопада 1991 року за НОМЕР_1 та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, і оскільки помилку в договорі допущено не з вини позивачки, що привело до неможливості провести реєстрацію її власної квартири, просила визнати дійсним договір купівлі-продажу від 1 листопада  1991  року та визнати за ОСОБА_2 право власності на вищевказану

2

квартиру. Крім того, підтвердила, що після укладення договору ОСОБА_2 до Волиського ОБТІ за його реєстрацією не зверталась.

Представники відповідачів Турик П.О., Кучук І.Ю. позовні вимоги визнали повністю, пояснили, що Маневицька селищна рада, як і Маневицька ЦРЛ не заперечують проти визнання за позивачкою права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Згідно ст. 12 ч. 2 Закону України „Про власність" від 7.02.1991 року громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно 657 ЦК України договір купівлі-продажу квартири укладеться у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

З оглянутого в судовому засіданні договору купівлі-продажу посвідченого Маневицькою державною нотаріальною контрою 1 листопада 1991 року за НОМЕР_1 вбачається, що позивачкою у Маневицької ЦРЛ було придбано трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. Сумнівів щодо дійсності даного равочину у суду не виникає, оскільки договір посвідчено з дотриманням вимог ст. 657 ЦК України. Однак, на вказаному договорі відсутній штамп про його державну реєстрацію, з чого слідує, що даний правочин не був зареєстрований у відповідних органах державної реєстрації у встановленому законом порядку, що також підтверджується і свідченнями представника позивача.

Разом з тим, статтею 204 ЦК України чітко визначено випадки недійсності правочину, а саме, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаий судом не дійсним. Таким чином, відсутність реєстрації довору купівлі-продажу квартири від 1 листопада 1991 року у Волинскьому ОБТІ не є підставою для визання його недійсним.

Той факт, що позивачка правомірно набула право власності на квартиру АДРЕСА_1, крім визання цієї обставини сторонами, доводиться й іншими наданим суду письмовими доказами, а саме: накладною на продаж вказаної квартири НОМЕР_2 від 17.09.1991 року, рішенням профкому та трудового колективу Маневицької ЦРЛ від 1.10.1991 року про продаж згаданої квартири ОСОБА_2

Рішенням Маневицької селищної ради від 16.11.2006 року НОМЕР_3, що також було оглянуто судом, доведено законність дій позивачки щодо проведення добудови власної квартири, оскільки дозвіл таке будівництво міститься у названому рішенні. А згідно технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_1 виготовленого Волинським ОБТІ 25 вересня 2006 року дана квартира складається з трьох житлових кімнат площею 47 кв.м., а всього загальна площа квартири становить 84,7 кв.м.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що оскільки позивачкою було правомірно придбано квартиру АДРЕСА_1, шляхом укладення договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріально, а також проведено добудову до даної квартири на підставі відповідного дозволу, тому є всі підстави для визнання вказаного договору купівлі-продажу від 1. листопада 1991 року НОМЕР_1 дійсним та визнання права власності на вищевказану квартиру за ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 204, 328, 657 Цивільного кодексу України, Законом України „Про власність" від 7.02.1991 року, суд,

3

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати договір купівлі-продажу квартири, посвідчений Маневицькою державною нотаріальною контрою 1 листопада 1991 року за НОМЕР_1, дійсним.

Визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 47 кв.м., загальною площею 84,7 кв.м., за ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя

С.Ф. Костюкевич