Справа № 22-Ц-689/ 2009

Головуючий в 1 інстанції Дубас Т.В.

Доповідач в 2 інстанції Дьоміна О.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2009 року колегія судів судової палати в цивільних справа х Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого: судді Дьоміної О.О., суддів: Малорода О.О., Мережко М. В., при секретарі: Приходько Л. Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 листопада 2008 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

встановила:

У лютому 2006 року ОСОБА_1. звернулась з позовом до суду про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 43315 грн. та моральної шкоди в сумі 100000 грн., посилаючись на те, що вона є власником садового будинку АДРЕСА_1

30.12.2005 року на сусідній ділянці № 78, яка належить відповідачці ОСОБА_2, сталася пожежа в господарській будівлі.

Господарська будівля, в якій сталася пожежа, використовувалася як баня, була збудована самочинно, з порушенням будівельних норм - збудована на близькій відстані від будинку позивачки, дерев'яні балки забудови торкались до димоходу, не була достатньо захищена електропроводка.

Оскільки пожежа сталася через коротке замикання електромережі, тобто з вини відповідачки, позивачка просила відшкодувати їй матеріальну, моральну шкоду, та зобов'язати відповідачку знести самочинно збудовану господарську будівлю.

Уточнивши в ході розгляду справи позовні вимоги, позивачка просила стягнути з відповідачки матеріальну шкоду у розмірі 101 тис. 738 грн.07 коп.

Ухвалою суду від 21 листопада 2008 року, позовні вимоги ОСОБА_1, щодо знесення самочинної будівлі залишено без розгляду.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 листопада 2008 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 56569 грн. 50 коп. майнової та 5000 грн. моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно договорів купівлі-продажу від 28 травня 2003 року відповідачка ОСОБА_2 придбала у власність земельну ділянку розміром 0, 05 га у садовому товаристві "Озерний" на території Бобрицької сільської ради АДРЕСА_2 на вказаній земельній ділянці, загальною площею 27, 7 кв. м, сарай "Б", літню кухню "В", вбиральню, огорожу та колодязь.

30 грудня 2005 року на земельній ділянці № 78, що належить відповідачці ОСОБА_2, внаслідок короткого замикання електромережі в господарській будівлі (лазні) сталася пожежа, що стверджується висновком дослідно-випробувальної лабораторії від 3 січня 2006 року, постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 6 січня 2006 року, листом прокурора Києво-Святошинського району Київської області, та іншими доказами, які суд оцінює відповідно до ст. 212 ЦПК України.

Висновок спеціаліста Щербаня В.В., зроблений через 8 місяців після пожежі не спростовує, що пожежа виникла у господарській будівлі відповідачки.

Внаслідок пожежі було пошкоджено сусідній будинок № 79, який згідно свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Бобрицької сільської ради 10 січня 2006 року на підставі рішення від 24 лютого 2005 року, належить на праві власності ОСОБА_1.

Згідно приєднаних до матеріалів справи доказів, яких відповідачка не спростувала, розмір заподіяної позивачці матеріальної шкоди становить 56569 грн. 50 коп

Відповідно до ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода сталася не з її вини.

Згідно ч. 4 ст. 2 Закону України «Про пожежну безпеку» забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників, а в жилих будинках приватного житлового фонду та інших спорудах, на дачах і садових ділянках - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором.

Суд задовольняючи позов послався на те, що власник зобов'язаний забезпечити протипожежну безпеку на дачах та в садових будинках, а відповідачка не довела, що вона забезпечила належну протипожежну безпеку у господарській споруді (лазні) і відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України стягнув з відповідачки на користь позивачки заподіяну майнову шкоду в сумі 56569 грн. 50 коп.

Суд, також вважав, що позивачка внаслідок порушення права власності, зазнала моральних страждань, зверталася з приводу погіршення здоров"я до лікарів, і відповідно до вимог ст. 1167 цього Кодексу стягнув з відповідачки на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки вони зроблені з врахуванням обставин справи, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів та вимог закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не встановлені дійсні причини пожежі та не взято до уваги, що на той час відповідачка була відсутня у будинку за місцем пожежі, не можуть бути підставою для скасування рішення оскільки відповідачкою належним чином не спростовані докази, які були надані суду

Крім цього, відповідно вимог закону, власник зобов'язаний забезпечити протипожежну безпеку на дачах та в садових будинках.

За таких обставин, рішення суд першої інстанції постановив з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі всебічно з'ясованих обставин справи, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, так як її доводи не спростовують висновки суду першої інстанції та не грунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. ст. 313-315, 317 та 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 листопада 2008 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.