Категорія справ: 4

Справа № 2-55

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

6 лютого 2007 року               Маневицький районний суд Волинської області

в складі:     головуючого - судді                         Костюкевича С.Ф.

при секретарі                                  Боймиструк О.Ф.

за участю: позивачки                                         ОСОБА_1

представника відповідача              Турика П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до Маневицької селищної ради Маневицького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

З січня 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Маневицької селищної ради Маневицького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що їй та її покійному чоловікові ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належав житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину вищезгаданого будинку, яку у шестимісячний термін своєчасно прийняла вона - його дружина - ОСОБА_1 шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Крім неї іншими спадкоємцями є діти спадкодавця ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які відмовились від належних їм часток спадщини. Отримати свідоцтво про право на спадщину на спадковий будинок в даний час вона не може через відсутність на нього правовстановлюючих документів, а після смерті чоловіка позасудовим порядком вирішити це питання неможливо. Посилаючись на зазначені обставини, просила суд визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок НОМЕР_1 з господарськими та побутовими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснила, що своєчасно прийняла спадщину шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Просить суд визнати за нею в порядку спадкування право власності на спадкове майно вказане у позовній заяві, яке належало її покійному чоловікові і на яке вона за законом має право.

Представник відповідача Турик П.О. позовні вимоги визнав і пояснив, що Маневицька селищна рада не заперечує проти визнання за позивачкою права власності на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1, на який вона претендує. Будь-якого спору щодо даного майна немає, а тому просить позов задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.

2

З оглянутого в судовому засіданні свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 14 грудня 1978 року вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маневичі Волинської області.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

На підставі ч. 1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З оглянутої в судовому засіданні копії свідоцтва про одруження НОМЕР_3 від 15.08.2000 року вбачається, що позивачка ОСОБА_1 являється дружиною покійного ОСОБА_2. Разом з тим, посвідченими Прилісненською сільською радою заявами про відмову від спадщини встановлено, що інші спадкоємці за законом - діти спадкодавця ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовились від належної їм частки спадщини, а тому позивачка ОСОБА_1 являється єдиними спадкоємцем майна, що залишилось після смерті її чоловіка ОСОБА_2

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Факт прийняття позивачкою спадщини підтверджується довідкою Маневицької селищної ради НОМЕР_4 від 16.11.2006 року та довідкою Маневицького ВУЖКГ № НОМЕР_5 від 23.10.2006 року, де вказано, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2, тобто фактично вступила у володіння спадковим майном, отже вимоги ч. З ст. 1268 ЦК України позивачкою дотримано.

Про те, що покійний ОСОБА_2 мав у власності в АДРЕСА_1 житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, крім визнання цієї обставини сторонами, підтверджується, рішенням Маневицької селищної ради від 26.06.1970 року НОМЕР_6 про виділення земельної ділянки для будівництва житлового будинку, договором про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку від 7.08.1970 року, будівельним паспортом виданим 26.08.1970 року на дане житло, експертним висновком про відповідність індивідуального житлового будинку та господарських будівель діючим державним, будівельним, санітарним і пожежним нормам від 2.02.2007 p., які теж досліджені судом і якими доведено даний факт.

Крім того, з оглянутого в суді технічного паспорта на будинковолодіння, виданого 26 липня 1981 року Волинським ОБТІ вбачається, що будинковолодіння ОСОБА_2 складається із таких об'єктів: житловий будинок, сарай, льох, огорожа, вбиральня, водогін.

Відповідно до ч. З ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України „Про власність" від 7.02.1991 року громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної

3

праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачка ОСОБА_1, являючись спадкоємицею за законом на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами НОМЕР_1, який знаходиться по АДРЕСА_1 фактично набула після смерті чоловіка ОСОБА_2 право власності на нього, фактично вступивши у володіння спадковим майном. На даний час право власності на це майно ніким не оспорюється, а тому суд вважає, що є всі підстави для визнання права власності на вищевказаний будинок за ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1226, 1261, 1296 Цивільного кодексу України, ст. 549 Цивільного кодексу України (1963 р.), ст. 12 Законом України „Про власність" від 7.02.1991 року, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок НОМЕР_1 з усіма господарськими та побутовими будівлями і спорудами: житловий будинок, сарай, льох, огорожа, вбиральня, водогін, які знаходяться по АДРЕСА_1 та належали на праві спільної сумісної власності їй та ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено сторонами до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд за поданою заявою про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                          С.Ф. Костюкевич