Справа№22-1764

Категорія: 37

Головуючий у 1 інстанції: Малінова О.С.

Доповідач: Резникова Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 березня 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Бугрим Л.М. суддів: Баркова В.М., Резникової Л.В.

при секретарі: Шатун Л.В. за участю адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Костянтинівського міськрайснного суду Донецької області від 24 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, -

Заслухавши доповідача, пояснення сторін та їх представників, нотаріуса, церевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд

ВСТАНОВИВ:

В травні 2008 року позивачка звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним., обґрунтував свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м.Костянтинівка Донецької області помер її батько ОСОБА_3, 1920 року народження. За тиждень до смерті - 23 липня 2007 року ним було складено заповіт на все належне йому майно на ім’я відповідачки ОСОБА_2. У 2006 році померла її мати, з якою батько прожив все життя. Після смерті дружини батько став підтримувати відносини з ОСОБА_2, яка схиляла його до реєстрації шлюбу. На весні 2007 року їй стало відомо, що шлюб між її батьком ОСОБА_3 та відповідачкою ОСОБА_2 був зареєстрований у Костянтинівському міському відділі РАЦС. Батько був інвалідом війни 1 групи, страждав багатьма хронічними захворюваннями, в ньому паморочилася пам»ять, боліла голова, була порушена мова, плутав слова, з труднощами вимовляв те, що хотів сказати. Той факт, батько склав заповіт на відповідачку, їй стало відомо вже після його смерті.

Посилаючись на те, що батько не міг добровільно зробити заповіт у зв'язку з своїми хворобами і його волевиявлення не було вільним , просила визнати заповіт від 23 липня 2007 року, складений ОСОБА_3 на ім.*я ОСОБА_2. недійсним.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 грудня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням відповідачка звернулася в суд з апеляційною скаргою в якій просила про скасування цього рішення і постанови нового рішення про відмову у задоволені позову про визнання заповіту недійсним, з тих підстав, що суд зробив висновки які не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права .

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з таких підстав:

Постановляючи рішення, суд першої інстанції, ретельно перевірив обставини справи, докази, якими підтверджений позов і постановив обґрунтоване рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час складення заповіту ОСОБА_3 не міг розуміти значення своїх дій і керувати ними.

Такий висновок суду відповідає матеріалам справи, з якої вбачається, що ОСОБА_3 знаходився на диспансерному обліку у поліклініці міської лікарні №5 м.Костянтинівка , страждав багатьма хронічними захворюваннями: ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз, аритмія, Церебральний атеросклероз 2 ст., дисциркулярна енцефалопотія 2 ст.та ін.. Відповідно до висновку посмертної судово-психіатричної експертизи від 20 листопада 2008 року - ОСОБА_3 , 1920 року народження страждав хронічним психічним захворюванням - церебральним атеросклерозом з дисциркулярною енцефалопотією з хронічеою судинно-мозковою недостатністю з інтелектуально-мнестичним зниженням, слабоумства, що позбавляло ОСОБА_3 спроможності у період підписання заповіту 23 липня 2007 року розуміти значення своїх дій і керувати ними.

Такий висновок суду відповідає вимогам ч.2ст.1257 ЦК України, якою передбачено , що за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. У даному випадку з врахуванням аналогії закону, зокрема вимог ст..225 ЦК України, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Таким чином доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

При встановлені вищевказаних фактів і постановлені рішення судом першої інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права, тому підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись ст., ст .307, 308 , 314 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 грудня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2 місяців з дня набрання законної сили.