Справа № 22ц-1250/2009
Категорія - 42
Головуючий у 1 інстанції Канурна О.Д.
Доповідач Ігнатова Л.Є.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Краснощокової Н.С., суддів Ігнатової Л.Є., Маширо О.П. при секретарі Лєдовській О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та виконавчого комітету Добропільської міської ради на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 3 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, співвідповідачів - виконавчого комітету Добропільської міської ради, Комунального підприємства «Добропільська служба єдиного замовника», третті особи - Добропільський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Служба у справах дітей Добропільської міської ради, Приватне підприємство «Добропільське експлуатаційне підприємство», Відокремлений підрозділ «Добропільське шахтобудівельне управління № 5» Державного підприємства «Добропіллявугілля» про визнання ордеру недійсним, виселення з наданням іншого жилого приміщення, зобов»язання передати майно та зняття з реєстрації, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2. та виконавчий комітет Добропільської міської ради звернулися до Апеляційного суду із апеляційними скаргами на рішення суду, яким позов ОСОБА_1. задоволений. Визнано ордер № 5 від 21.04.2008 року, виданий виконавчим комітетом Добропільської міської ради на жиле приміщення - АДРЕСА_1 на ім»я ОСОБА_2 недійсним. Виселив ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_3., 2001 року народження з вказаної квартири з наданням ним виконавчим комітетом Добропільської міської ради іншого жилого приміщення, відповідаючого санітарним нормам.
Зобов»язано ОСОБА_2 звільнити квартиру та передати ключи від квартири ОСОБА_1
Стягнуто з виконавчого комітету Добропільської міської ради на користь ОСОБА_1. витрати по сплаті судового збору в розмірі 51 грн., та 30 грн. -витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Зобов»язано Відокремлений підрозділ «Добропільське шахтобудівельне управління № 5» Державного підприємства «Добропілля вугілля» передати ОСОБА_1. майно, яке знаходиться на зберіганні і передано по акту від 22.04.2008 року.
Зобов»язано сектор громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб МВ УМВС України в Донецькій області зняти з реєстрації ОСОБА_2, та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідачі просять скасувати повністю рішення суду першої інстанції та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
А саме, визнаючи ордер недійсним, суд в своєму рішенні посилався на ст. 59 ЖК України. Однак в порушення вимог ч.3 ст. 215 ЦПК України, не зазначив підставу, згідно якої ордер визнано недійсним. Суд не прийняв до уваги, що позивач на протязі тривалого часу у спірній квартирі не проживав, а проживав у іншому населеному пункті. І цей факт був встановлений в судовому засіданні. А у відповідності до п.1 ч.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про деякі питання, які виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», наймачу, який був відсутній понад встановлений Законом термін без поважних причин, суд вправі відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обміну та інше)
Заслухавши доповідача, пояснення відповідачки, її представника та представників інших з»явившихся сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що у липні 2008 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що з травня 1992 року він на підставі ордеру проживає та зареєстрований в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1
У зв»язку з погіршенням стану здоров»я він, тимчасово став проживати за іншою адресою у родичів, які за ним доглядали. Але він продовжував контролювати технічний стан своєї квартири. Останній раз був у квартирі в травні 2008 року, а коли приїхав у червні, то не міг увійти у свою квартиру, оскільки на вхідній двері був замінений замок і в неї вже проживають за ордером інші особи - відповідачка Вишнева з дитиною. В подальшому йому стало відомо, що за заявою КП «Добропільська служба єдиного замовника», Добропільським міськрайонним судом від 26.11.2007 року його визнано безвісно відсутнім. Це рішення було переглянуто і 04.07.2008 року скасовано. Його майно: меблі, особисті речі, які знаходилися у спірній квартирі, були вивезені та передані на зберігання Добропільському шахтобудівельному управлінню № 5.
З урахуванням наведеного просить визнати ордер на квартиру, виданий на ім»я відповідачки Вишневої недійсним, виселити її з донькою з квартири з наданням іншого жилого приміщення, звільнити його квартиру від майна відповідачки та зобов»язати останню передати йому ключи від квартири.
Зобов»язати ВП «Добропільське шахтоуправління № 5» ДП «Добропіллявугілля» передати належне йому майно, яке знаходиться у них на збереженні.
Зобов»язати сектор громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб МВ УМВС України в Донецькій області зняти з реєстрації ОСОБА_2, та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з виконавчого комітету Добропільської міської ради на його користь понесені ним по справі судові витрати.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач є наймачем спірної квартири з 05.05.1992 року.
Відповідно до вимог ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Статтею 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Зі змісту цієї статті випливає, що для визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно звернутися до суду з позовом.
Частинами 1 та 2 статті 58 ЖК України передбачено, що на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.
Дійсно, рішенням Добропільського міськрайонного суду від 26.11.2007 року ОСОБА_1. визнано безвісно відсутнім. На підставі цього рішення він 18.12.2007 року був знятий з реєстраційного обліку за місцем проживання як безвісно відсутній.(а.с.9)
Як вбачається із матеріалів справи, на підставі рішення Добропільського міськрайонного суду від 26.11.2007 року, рішенням виконавчого комітету Добропільської міської ради від 09.04.2008 року за № 333, затверджено рішення адміністрації та профспілкового комітету ВП «Добропільське шахтобудівельне управління № 5» про надання звільненої жилої площі працівнику управління ОСОБА_2. однокімнатної квартири, жилою площею 14, 9 м. кв. в АДРЕСА_1. На підставі рішення виконкому ОСОБА_2. було надано ордер № 5 від 21.04.2008 року на спірну квартиру, (а.с. 35, 44)
Однак, в даному випадку, для того, щоб вважати спірну квартиру звільненою жилою площею, головним є не визнання ОСОБА_1. безвісно відсутнім, а рішення суду, яким би було встановлено, що останній був визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності його понад встановлені строки. Але з таким позовом ні хто до суду не звертався і це питання судом не вирішувалося.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду від 04.07.2008 року скасовано рішення від 26.11.2007 року про визнання ОСОБА_1. безвісно відсутнім. (а. с 10)
Виходячи з вимог ст. 47 Конституції України, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як за підставі закону за рішенням суду та вимог ст. 58 ЖК України, що ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення, ст. 59 ЖК України, що ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадку порушення прав інших громадян на зазначене в ордері жиле приміщення та враховуючи, що рішення Добропільського міськрайонного суду від 26.11.2007 року про визнання позивача безвісно відсутнім скасовано, суд прийшов до правильного висновку, що є підстави для визнання ордеру № 5, виданого виконавчим комітетом Добропільської міської ради на ім»я ОСОБА_2 на право зайняття спірного жилого приміщення недійсним.
На підставі ч.2 ст. 117 ЖК України, суд прийшов до правильного висновку, що в даному випадку, відповідачка разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_3 підлягає виселенню з наданням останнім, виконавчим комітетом Добропільської міської ради іншого жилого приміщення, відповідаючого санітарним нормам.
З зазначених підстав, правильно зобов»язав: ОСОБА_2 звільнити спірну квартиру та передати ключи від цієї квартири позивачу, а сектор громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Добропільського МВ УМВС України в Донецькій області зняти з реєстрації відповідачку з донькою.
Оскільки майно позивача, відповідно до акту від 22.04.2008 року було передано на зберігання відокремленому підрозділу «Добропільське шахтобудівельне управління № 5» Державного підприємства «Добропіллявугілля», суд обґрунтовано зобов»язав цей підрозділ передати позивачу належне йому майно.
З урахуванням наведених обставин по справі, апеляційний суд вважає, що такий висновок суду є правильним, він ґрунтується на законі та відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Розглядаючи справу, суд повно, всебічно і об"єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку, правильно застосувавши норми процесуального і матеріального права, дійшов обгрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Постановлене судове рішення є законним й обгрунтованим, воно ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Наведені в скаргах доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому підстав для їх задоволення немає.
Керуючись ст. ст. 308, 314-315, ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та виконавчого комітету Добропільської міської ради - відхилити.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від З грудня 2008 року залишити без зміни.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена на протязі двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.