У Х В А Л А
03 березня 2010 року Справа № 2а-28122/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
Судді Солоніченко О.В.,
при секретарі Псоміаді С.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Начальника представництва замовника № 3087 Шурашкевича Олексія Анатолійовича про скасування наказів про звільнення з роботи та скасування допуску до державної таємниці, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди , -
ВСТАНОВИВ:
27 листопада 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Начальника представництва замовника № 3087 Шурашкевича Олексія Анатолійовича про скасування наказів про звільнення з роботи та скасування допуску до державної таємниці, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, виходячи зі змісту вказаної норми обов’язковими ознаками справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору та обов’язковим учасником спору має бути суб’єкт владних повноважень.
Частиною 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Згідно з п. 15 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, публічна служба – це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Позивача наказом відповідача було прийнято на роботу до Представництва замовника № 3087 на посаду начальника частини (таємної) та звільнено з роботи за правилами Кодексу законів про працю України. Як вбачається з матеріалів справи, позивач на військовому обліку не перебувала, роботу на вказаній посаді не віднесено до державної політичної посади, іншої державної служби, чи служби в органах місцевого самоврядування, що сторонами у справі не заперечується.
Тобто, роботу на посаді начальника частини (таємної) до публічної служби не віднесено.
Відповідно до визначення, встановленого статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У позовній заяві позивачем у якості відповідача зазначено начальника Представництва замовника № 3087 Шурашкевича Олексія Анатолійовича.
Основні завдання, функції, права та організацію діяльності представництв державних замовників з оборонного замовлення (далі - представництва) на вітчизняних промислових, науково-дослідних, проектних, конструкторських та інших підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності, які здійснюють розроблення, виробництво, модернізацію, постачання, монтаж і ремонт продукції оборонного призначення, виконують роботи і надають пов'язані з ними послуги (далі - підприємства), а також взаємовідносини між представництвами та підприємствами визначає Положення про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах і організаціях, затверджене Постановою КМ України від 21 жовтня 2009 р. N 1107.
Основними завданнями представництв, відповідно до п.8 Положення є контроль якості, приймання від підприємств продукції оборонного призначення в інтересах держави.
Відповідно до Положення про військове представництво №3087 Міністерства оборони України, затвердженого Начальником 333 Головного військового представництва Міністерства оборони України 08.01.08. військове представництво є самостійним підрозділом при здійсненні контролю за якістю продукції. Керівництво представництвом замовника здійснює його начальник.
Виходячи з викладеного, начальник представництва замовника не є суб’єктами владних повноважень, в розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки є посадовою особою підрозділу, якого владними управлінськими функціями на основі законодавства не наділено.
На думку суду, та обставина, що представництво замовника є підрозділом Міністерства оборони України, враховуючи суть вимог та повноваження відповідача, не робить спір публічно-правовим.
Відсутність підстав для віднесення посади позивача до публічної служби, а також для визначення відповідача як суб’єкта владних повноважень унеможливлює розгляд цієї справи за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням викладеного, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Начальника представництва замовника № 3087 Шурашкевича Олексія Анатолійовича про скасування наказів про звільнення з роботи та скасування допуску до державної таємниці, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди підлягає закриттю як в такій, що не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Оскільки предметом позову фактично є поновлення позивача на роботі, цей спір слід відносити до трудового спору, а відтак, його належить розглядати місцевим загальним судом за правилами Цивільного процесуального Кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 17, 121, 157, 158 - 165 КАС України, суд –
УХВАЛИВ:
Закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Начальника представництва замовника № 3087 Шурашкевича Олексія Анатолійовича про скасування наказів про звільнення з роботи та скасування допуску до державної таємниці, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Роз’яснити позивачу, що він має право звернутись з цим позовом до суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Солоніченко