Справа № 2а-28108/09/1270
Категорія 6.6.4
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 лютого 2010 року м. Луганськ
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Шембелян В.С.,
при секретарі: Бородіної І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості перед бюджетом за рахунок активів, -
ВСТАНОВИВ:
26 листопада 2010 року Державна податкова інспекція в м. Лисичанську Луганської області звернулась до суду із позовом, в якому просила стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1, і/код № НОМЕР_1 заборгованість перед бюджетом по податку з доходів фізичних осіб у сумі 630 285,82 грн., за рахунок активів боржника. Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 зареєстрован у якості СПД Лисичанською міською радою 11.04.2008 р. та видане свідоцтво про державну реєстрацію СПД серії НОМЕР_2 і внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України. На даний час, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 09.10.2009 року держреєстрацію відповідача не скасовано.
У відповідача за період з 21.04.2009 р. по теперішній час утворився податковий борг по податку з доходів фізичних осіб у сумі 630 285,82 грн., з них основний борг – 593 519,39 грн. та сума несплаченої пені – 36 766,43 грн. Вказана сума відповідачем добровільно не сплачена.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, дав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату й час слухання справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не доповів, заперечень проти позову не надав, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суб’єкт підприємницької діяльності – ОСОБА_1 зареєстрований 11.04.2008 року Виконавчим комітетом Лисичанською міською радою Луганської області за НОМЕР_3, ід.код НОМЕР_1.(а.с.7).
На підставі акту перевірки № 80/1702/НОМЕР_1 від 25.03.2009 р., проведеної фахівцями ДПІ в м. Лисичанську Луганської області, за порушення п.5, ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94 – ВР (зі змінами та доповненнями), п.п. 9.12.1, п. 9.12, ст. 9 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-ІV „Про податок з доходів фізичних осіб” (зі змінами та доповненнями), ст. 13, ст. 14, Розділу ІV ДКМУ від 30.04.93 р. № 43-93, абз. „а” ст. 13 Наказу ГДПІ України від 21.04.1993 р. № 12 „Про затвердження Інструкції „Про прибутковий податок з громадян” (зі змінами та доповненнями) внаслідок чого завищена сума валових витрат за 2008 рік на 3 956 795,92 грн. тому на підставі абз. „б” п.п. 4.2.2., п. 4.2, ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (зі змінами та доповненнями), відповідачу було донараховано ПДФО від здійснення підприємницької діяльності у сумі 593 519,39 грн. (основний борг).
На виконання ст. 6 Закону № 2181 – ІІІ, ДПІ в м. Лисичанську Луганської області була складено податкове повідомлення – рішення від -7.04.2009 р. № 0000401702/0, яке було відправлено боржнику поштою та отримано ним особисто – сума недоїмки 593 519,39 грн. Вказане податкове повідомлення – рішення не оскаржено в установленному порядку.
Відповідно п.п. 16.1.1. п. 16 1 ст. 16 Закону України №2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Підпунктом 16.3.3. вказаної статі передбачено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
Згідно п.п. 16.4.1. п. 16.4 ст. 16 Закону України № 2181 – ІІІ від 21.12.2000 р. та відповідно до Інструкції „Про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби”, затвердженої Наказом ДПА України № 290 від 11.06.2003 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.06.2003 р. за № 522/7843, за несвоєчасне погашення узгоджених податкових зобов’язань боржнику нараховується пеня, яка станом на 11.11.2009 р. складає 36 766,43 грн. та підтверджується відповідним розрахунком. (арк. справи 8).
Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед бюджетом становить 630 285,82 грн.
У відповідності до вимог чинного законодавства позивачем були надіслані за юридичною адресою, що зареєстрована у базі платників податків ДПІ у м. Лисичанську Луганської області (м. Лисичанськ, кв. Ленінського комсомолу, б. 28, кв. 34) перша податкова вимога від 24.04.2009 року за № 1/75 на суму 2 000 065,89 грн., та друга податкова вимога від 20.07.2009 року № 2/107 на суму 2 000 065,89 грн., які не вручені поштою приватному підприємцю ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) та були повернуті 13 відділенням зв’язку м. Лисичанська у податкову інспекцію 16.06.2009 р. та 06.08.2009 р. з відміткою у довідці за закінченням терміну зберігання. У зв’язку з відсутністю платника податків за юридичною адресою, по якій він зареєстрований у базі платників податків ДПІ в м. Лисичанську та незнаходження фактичного місцезнаходження (акт податкової міліції від 17.06.2009 р. та 07.08.2009 р.) (арк.справи12-13), перша та друга податкові вимоги згідно ст. 6, п.6.2, п.п. 6.2.4 ЗУ від 21.12.2001 р. № 2181 –ІІІ були розміщені на дошці податкових оголошень.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.
Пунктом 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в України» зазначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Згідно п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі – Закон 2181) платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.
Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу.
Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509 –ХІІ органи державної податкової служби наділені функціями з контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і сплати до бюджету.
Факт наявності у відповідача несплаченого податкового боргу у розмірі 630 285,82 грн. підтверджено матеріалами справи.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 3,5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Лисичанську задовольнити повністю.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 (ід.код НОМЕР_1) на користь державного бюджету податковий борг у сумі 630 285,82 грн. (шісот тридцять тисяч двісті вісімдесят п’ять грн. 82 коп.).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову проголошено у відсутність особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено 01 березня 2010 року
Суддя: В.С. Шембелян