Категорія 6.19
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 лютого 2010 року Справа № 2а - 27620/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Любімовій Г.Ю.,
за участю представників
прокурора заявника: Майбороди О.О. (посвідчення № 672),
позивача: Лагоди Г.Ю. (довіреність № 3567/01-05 від 22.02.2010),
відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м. Стаханова Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Луганськшахтобудмантаж» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 у сумі 71370,57 грн. та за списком № 2 у сумі 214746,67 грн., -
ВСТАНОВИВ:
10 листопада 2009 року прокурор м. Стаханова Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Луганськшахтобудмантаж» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 у сумі 71370,57 грн. та за списком № 2 у сумі 214746,67 грн.
У обґрунтування позову зазначено, що позивач не виконує вимоги, передбачені Прикінцевими положеннями Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України» від 19.12.2003 № 21-1 у зв’язку з чим станом на 09.11.2009 заборгованість до УПФУ в м. Стаханові складає 286117 грн. 24 коп. Ця заборгованість виникла за період з 01.11.2008 року по 31.10.2009 (список № 1-71370,57 грн., список № 2-214746,67 грн.). Всі списки з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пунктів «а» та «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідачем отримані, про що свідчать підписи на корінцях повідомлень та на корінцях поштових повідомлень про вручення.
Заборгованість відповідача до УПФУ в м. Стахонові по відшкодуванню витрат Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах з листопада 2008 року по жовтень 2009 року на час розгляду справи невідшкодована.
У судовому засіданні прокурор – заявник підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник позивача у судовому засіданні просив суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 у сумі 71370,57 коп. та за списком № 2 у сумі 214746,67 грн.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, письмове заперечення на адміністративний позов не надав, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причини не явки суду не відомі.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі наявних матеріалів, які містять достатньо даних про права та обов’язки сторін.
Заслухавши пояснення прокурора – заявника та представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований платником збору в управлінні Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області.
Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів та фізичних осіб про призначення та виплату пенсій є публічно-правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 9 липня 2003 року підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Пунктом 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за ставкою 100% оподаткування.
Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстроване в Мін’юсті 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форми власності та господарювання.
Зазначене свідчить, про обов’язок відповідача відшкодовувати позивачу витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за рахунок підприємства.
Згідно п.6.5 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» № 21-1 від 19.12.2003 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Відповідно до п.6.4 та 6.8 Інструкції № 21-1 від 19.12.2003 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Судом встановлено, що позивач сплачував та доставляв пенсіонерам відповідача пільгові пенсії.
Відповідачу направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до прикінцевих положень Закону № 1058 в частині пенсій призначених відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з листопада 2008 року по жовтень 2009 року на загальну суму 71 370,57 грн., та розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до прикінцевих положень Закону № 1058 в частині пенсій призначених відповідно до п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з листопада 2008 року по жовтень 2009 року на загальну суму 214746,67 грн., що підтверджено матеріалами справи.
Отримання відповідачем вищезазначених розрахунків підтверджується долученими до матеріалів справи повідомленнями про вручення поштового відправлення представникам відповідача.
У порушення п.2 Положень Закону № 1058, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує нараховані суми по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 та списком № 2 до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області, у зв’язку з чим станом на 09.11.2009 заборгованість за списком № 1 - 71370,57 грн., за списком № 2 - 214746,67 грн.
У зв’язку з невиконанням відповідачем свого обов’язку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій заборгованість за період з листопада 2008 року по жовтень 2009 року по теперішній час не відшкодована.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню в повному обсязі.
При прийнятті рішення, суд керується нормами матеріального права, які діяли на момент виникнення правовідносин та розгляду справи по суті.
Сторонам роз’яснені вимоги статей 69-75 КАСУ, та наслідки їх невиконання.
Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст.94 КАС України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 17, 87, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов прокурора м. Стаханова Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Луганськшахтобудмантаж» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 у сумі 71370,57 грн. та за списком № 2 у сумі 214746,67 грн. задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Луганськшахтобудмантаж» (і.к.00181763):
на користь управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 у сумі 71 370,57 грн. (сімдесят одна тисяча триста сімдесят гривень п’ятдесят сім копійок) та за списком № 2 у сумі 214 746,67 грн. (двісті чотирнадцять гривень сімсот сорок шість гривень шістдесят сім копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено та підписано 26 лютого 2010 року.
Суддя: К.О.Пляшкова