Судове рішення #8195677

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

02 березня 2010 року                                                                         Справа № 2а-26094/09/1270

                                                                                                                                    Категорія 3.3.3

    Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді:                             Борзаниці С.В.,

при  секретарі:             Гапоновій І.В.            

за участю:        

позивача:                 ОСОБА_1

представника відповідача:           Горбенка Є.С.,                

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, третя особа – Артемівський районний відділ Луганського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на раніше займаній посаді, -

В С Т А Н О В И В:

            Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, після уточнення якого просив визнати скасувати наказ начальника Управління МВС України в Луганській області № 65 о/с від 19.02.2008 року про його звільнення  з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку 2-го відділення міліції Артемівського районного відділу Луганського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області у запас збройних сил за п. «є» (за порушення дисципліни), поновити на раніше займаній посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку 2-го відділення міліції Артемівського районного відділу Луганського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області

           В обґрунтування позову позивач зазначив, що проходив службу у відповідача, а 19.02.2008 року наказом № 65 о/с за порушення дисципліни був звільнений у запас збройних сил за п. «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Як йому стало пізніше відомо, працівниками третьої особи в його атестаційні документи та подання про звільнення були внесені невірні відомості, які не відповідають дійсності. Ним з 15.12.2007року був написаний рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ за сімейними обставинами на підставі медичних довідок про стан здоров’я батька його дружини ОСОБА_4. Вказані підстави відповідали п. 64 «и» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. ІНФОРМАЦІЯ_2 батько його дружини помер. Згідно оскаржуваного наказу він був звільнений за порушення дисципліни, хоча про мотивацію звільнення він довідався тільки 25 серпня 2009 року відповідно до листа ГУМВС в Луганській області № 0-246 від 19.09.2008 року. Під час його звільнення не було проведено службове розслідування, не перевірені факти його догляду за хворим батьком його дружини, не допитані свідки, він зовсім не знайомився з наказом про його звільнення, його не перевіряли за місцем проживання, ніхто не цікавився побутом його сім’ї. Йому повідомили про наказ про його звільнення тільки 19.02.2008 року, при цьому він написав рапорт про незгоду із мотивами звільнення. Йому пообіцяли розібратися та змінити мотивацію звільнення, однак фактично про справжні підстави про звільнення його повідомили листом від 19.09.2008 року, яке він отримав 25.08.2009 року. Зі змісту наказу випливає, що він несумлінно ставився до виконання своїх службових обов’язків, не виявляв наполегливості при виконанні завдань, не повністю виконував вказівки керівництва, іноді зовсім їх ігнорував. Такі ствердження не відповідають дійсності. За час служби в ОВС позивач неодноразово заохочувався керівництвом УМВС України в Луганській області. Оскільки позивач отримав офіційну відповідь та копію наказу про звільнення  тільки 25.08.2009 року, вважає, що не пропустив строк для оскарження вказаного наказу.      

    В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі. Додатково пояснив, що за період з 15.12.2007 року по 12.02.2008 року виходив на роботу, здавав службові справи, оскільки чекав свого звільнення з ОВС за сімейними обставинами. За цей час його ніхто не викликав та не просив надати пояснення за начебто прогули. Увесь цей час він проживав за адресою: АДРЕСА_1 та доглядав за хворим батьком дружини, місця проживання не змінював. За цей час він періодично приїздив на адресу попереднього місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 де годував собаку. З наказом № 116 від 31.01.2008 року про його притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ його ознайомили 12.02.2008 року. Після чого подзвонили по телефону 20.02.2008 року, викликали до ГУМВС, де він отримав обхідний лист, поздавав необхідні  справи, здав службове посвідчення, отримав трудову книжку, приписне свідоцтво та копію наказу № 116 від 31.01.2008 року, висловив свою незгоду з мотивацією звільнення, після чого отримав обіцянку розібратися та змінити мотиви звільнення та чекав відповіді. До серпня 2009 року він не отримав ніяких відомостей від відповідача стосовно мотивів звільнення, після чого написав офіційну заяву, відправив поштою листом з повідомленням та отримав відповідь 25.08.2009 року. З 20.02.2008 року до серпня 2009 року він ніяких запитів до ГУМВС не надсилав.    

    Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що звільнення позивача було здійснено у відповідності до чинного законодавства, ніяких порушень з боку відповідача не було. Крім того пояснив, що позивач отримав копію наказу про звільнення 20.02.2008 року, у зв’язку з чим пропустив строк на оскарження наказу про звільнення, наполягав на застосування вимог ст. 100 КАС України та просив відмовити за пропуском строку звернення до суду.

     Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Судом встановлено, що згідно наданих документів позивач дійсно проходив службу у відповідача з 29.07.2001 року по 19.02.2008 року. Згідно наказу начальника Управління МВС України в Луганській області № 65 о/с від 19.02.2008 року позивач звільнений за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

    Згідно відомостей трудової книжки позивача останній звільнений з органів внутрішніх справ  на підставі наказу УМВС № 65 о/с від 19.02.08. При цьому в трудовій книжці зовсім не зазначені причини звільнення з посиланням на статтю та пункт закону .

    Згідно висновку службового розслідування за фактом невиходу на службу позивача, затвердженого в.о. начальника Артемівського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області 05.01.2008 року, було проведено службове розслідування відносно позивача, встановлено, що він з 15.12.2007 року дотепер не виходить на службу, про своє місцезнаходження керівництво РВ а також чергову частину не повідомив, у  зв’язку з чим в.о. заступника начальника відділу роботи з персоналом Артемівського РВ ЛМУ УВСУ в Луганській області  вважав би службове розслідування за фактом невиходу на службу позивача вважати закінченим та порушити клопотання перед УМВС про його звільнення з ОВС за ст. 64 «є»  (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.  

Згідно наказу начальника Управління МВС України в Луганській області № 116 від 31.01.2008 року позивач звільнений за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, що виразилося в невиході на службу без поважних причин. Дні невиходу на службу з 15.12.2007 року вважати прогулами та заробітну платню не нараховувати. З вказаним наказом позивач ознайомлений під розпис 12.02.08 року.

Згідно акту про невихід на службу, складений комісією у складі в.о. начальника сектору роботи з персоналом Артемівського РВ ЛМУ капітана міліції Мещерякова С.В., начальника СКР Артемівського РВ ЛМУ капітана міліції Топольськова М.С., інспектора СРП Артемівського РВ ЛМУ лейтенанта міліції Верховода І.В., вказаними особами складений акт про невихід на службу оперуповноваженого сектору карного розшуку другого відділення міліції Артемівського РВ ЛМУ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 15.12.2007 року на службу не прибув, до виконання обов’язків не приступав, про своє місцезнаходження не повідомляв. Аналогічні акти складені за період з 16.12.2007 року по 24.12.2007 року. Акти зовсім не містять відомостей про дату, час та місце їх складання.

Згідно листу за підписом начальника ВМЗ УМВСУ в Луганській області підполковника міліції С.М. Бугери від 27.12.2007 року за № 1343 позивач у лікарні УМВСУ зі звільненням від служби з 15.12.2007 року до теперішнього час у на лікарняному листку не знаходиться, звільнення від служби не отримував.

    Згідно службової характеристики за підписом в.о. начальника Артемівського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області підполковника міліції Б.Ю. Плугатаренка на позивача, ОСОБА_1 за час служби в ОВС зарекомендував себе негативно, до виконання службових обов’язків ставився несумлінно, не завжди виявляв ініціативі та наполегливість при виконанні поставлених перед ним службових завдань, вказівки керівництва виконував не в повному обсязі, інколи зовсім ігнорував; з 15.12.2007 року дотепер без поважних причин не виходить на службу, про своє місцезнаходження керівництво РВ, а також чергову частину не повідомив, від надання пояснення з приводу порушення дисципліни він відмовився. У стройовому відношенні підтягнутий, зовнішній вигляд охайний, табельною вогнепальною зброєю володіє впевнено.  За період проходження служби двічі подякою заохочувався правами начальників відділів Жовтневого та Артемівського РВ ЛМУ, двічі грошима заохочувався  правами начальника ЛМУ УМВСУ. Мав дисциплінарні стягнення: зауваження згідно наказу начальника відділу № 66 від 21.04.2006 року за несумлінне ставлення до виконання функціональних обов’язків, низькі показники в службовій діяльності; догану згідно наказу начальнику ЛМУ ГУМВ У № 144 від 10.05.2007 року за недбале ставлення до виконання службових обов’язків. Згідно відомостей послужного списку вказані дисциплінарні стягнення зняті та не були діючими на момент звільнення.

    Згідно клопотанню в.о. начальника Артемівського РВ ЛМУ УМВСУ в Луганській області  від 05.01.2008 року на ім’я начальника УМВС України в Луганській області позивач з 15.12.2007 року дотепер без поважних причин не виходить на службу, про своє місцезнаходження керівництво РВ,Ж а також чергову частину не повідомив. Пояснень з пиводу невиходу на службу позивач не надав. На підставі вище викладеного керівництво Артемівського РВ ЛМУ УМВСУ за порушення вимог с. 1  Дисциплінарного статуту, Кодексу честі  та Етичного кодексу працівників міліції, що виразилося в невиході на службу без поважних причин,   клопоче про звільнення позивача з органів внутрішніх справ  України  за ст. 64 п. «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Згідно рапорту позивача від 14.12.07 року на ім’я начальника УМВС України в Луганській області позивач просить звільнити його за власним бажанням, оскільки його не влаштовує режим роботи, грошове забезпечення, ненормований робочий день.  

Згідно поданню до звільнення позивача з органів внутрішніх справ  у запас Збройних сил України за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни)  Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого 05.02.2008 року начальником Артемівського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області, позивач з 15.12.2007 року дотепер без поважних причин не виходить на службу, про своє місцезнаходження керівництво РВ, а також чергову частину не повідомив, від надання пояснення з приводу порушення дисципліни він відмовився, бесіда про звільнення проведена у грудні 2007 року з начальником Артемівського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області полковником міліції Клименком Є.В.  

Згідно атестаційного листа позивача вирішено звільнити з органів внутрішніх справ пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни)  Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, про що оголошено останньому 19.02.2008 року.

    Згідно листу відповідача на ім’я позивача від 04.02.08 № 41/6-79 за адресою АДРЕСА_2 останнього повідомили про звільнення з органів внутрішніх справ та про необхідність прибуття 12.02.2008 року до СРП Артемівського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області для ознайомлення з атестаційним листом та дисциплінарним наказом УМВС.  

Згідно листу відповідача на ім’я позивача від 19.02.08 № 6/2-407 за адресою м. Луганськ, сел. Ювілейний, кв. Корольова, 2/42, останнього повідомили про звільнення з органів внутрішніх справ та про необхідність прибуття в управління роботи з персоналом  УМВС України в Луганській області (каб. 24) для отримання трудової книжки, приписного свідоцтва та копії наказу про звільнення.

Згідно довідки Артемівського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області від 21.12.2009 року позивач на чергування у складі СОГ РВ у період з 15.12.2007 року до 31.01.2008 року не заступав.

Згідно обхідному листу позивач отримав його 20.02.2008 року та отримав відмітки відповідно до всіх вказаних підрозділів тією ж датою, в тому числі відмітку про здачу службового посвідчення 20.02.2008 року  серії УЛГ № 047041.

Згідно рапорту в.о. заступника начальника відділу по роботі з персоналом Артемівського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області Мещерякова С.В. від 15.12.2009 року останній доповідає, що 15.12.2008 року до нього в кабінет зайшов позивач з рапортом про звільнення за власним бажанням, на чому наполягав. Мещеряков С.В. особисто роз’яснив позивачу, що потрібно після надання рапорту відпрацювати три місяці, а в разі невиходу на службу він буде звільнений за порушення дисципліни за прогули на підставі ст. 64 «є»  Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Після цього ОСОБА_1 залишив у нього на столі службове посвідчення та картку-замісник, після чого не виходив на службу.

Згідно довідки Луганського міського управління ГУМВС України в Луганській області від 11.02.2010 року позивачеві з 15.12.2007 року згідно наказу Артемівського РВ ЛМУ ГУМВСУ від 15.12.2007 № 48 припинене нарахування грошового забезпечення у зв’язку із невиходом на роботу.

Згідно копії аркуша послужного списку на позивача останній зробив напис « Трудовую книжку, приписное свидетельство и копию приказа получил 20.02.08 подпись ОСОБА_1.»

Згідно рапорту без дати його написання начальника СКР Артемівського ГВ ЛМУ Топольского М.С. о/у СКР Артемівського РВЛМУ  Олейник Д.В. з 15.12.2007 року на службу не виходив, не мав в особистому користуванні та провадженні справ оперативного обліку, не вів секретного діловодства.

    Згідно повідомленню про вручення поштового відправлення та фіскального чеку на адресу відповідача позивачем 03.08.2009 року був відправлений рекомендований лист, який отриманий 04.08.2009 року.

    Згідно оригіналу конверту на адресу позивача прийшла відповідь від відповідача 25.08.2009 року.

    Згідно листу відповідача на ім’я позивача, датованого 19 вересня 2008 року за № 6/4-0-246, від Управління кадрового забезпечення Головного управління МВС України в Луганській області вбачається, що заява позивача керівництвом управління кадрового забезпечення Головного Управління МВС України уважно розглянута, направлена на адресу позивача витяг з наказу Управління МВС України в Луганській області від 19.02.2008 року № 65 о/с  та копію дисциплінарного наказу УМВС України в Луганській області від 31.01.2008 року № 116.

    Згідно довідки Луганського обласного онкодиспансеру ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкав за адресою: АДРЕСА_1, дійсно страждав на онкозахворювання, помер ІНФОРМАЦІЯ_2

Згідно свідоцтву про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Луганську у віці 66 років.

Згідно свідоцтву про шлюб позивач та ОСОБА_13 зареєстрували шлюб 17.10.2008 року.    

Згідно довідки від 20.02.2010 року , підписаної чотирма мешканцями квартир АДРЕСА_1, реєстрацію яких завірено інженером БУ-1, позивач дійсно мешкав за адресою: АДРЕСА_1 та постійно доглядав за лежачим хворим ОСОБА_4 за вказаною адресою з початку грудня 2007 року по травень 2008 року.      

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

    Згідно ст. 3 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року № 3460-IV (далі – Дисциплінарний статут), начальник – особа начальницького складу , яка має право  віддавати накази та розпорядження, застосовувати заохочення і накладати дисциплінарні стягнення або порушувати клопотання про це перед старшим прямим начальником .

    Згідно ст. 13 Дисциплінарного статуту таке дисциплінарне стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ накладається начальником, якому надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ.

    Згідно ст. 14 Дисциплінарного статуту зміст наказу про накладення дисциплінарного стягнення доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.  

Згідно ст. 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено .

Відповідно до Положення про Луганське міське управління ГУМВС України в Луганській області ,  а саме пункту 7.1, Управління проводить службові розслідування за фактами порушень службової дисципліни  та непристойної поведінки в побуті, притягає до дисциплінарної відповідальності співробітників ЛМУ та підлеглих підрозділів ОВС , надає подання керівництву ГУМВС України в Луганській області про звільнення з ОВС співробітників середнього та начальницького складу, які дискредитують звання співробітника міліції.

   

    В судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідно до п. 7.1  Положення про Луганське міське управління ГУМВС України в Луганській області саме Луганське міське управління, а не підлеглий йому підрозділ ОВС - Артемівський районний відділ , повинно проводити службові розслідування за фактами порушень службової дисципліни та притягати до дисциплінарної відповідальності співробітників ЛМУ та підлеглих підрозділів ОВС. Оскільки відповідно до вимог Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ може накладатися виключно начальником ГУ УМВС України в Луганській області, то відповідне клопотання про це перед старшим прямим начальником в даному випадку повинно порушувати саме Луганське міське управління. Однак матеріалами справи встановлено, що таке клопотання порушено підлеглим підрозділом ЛМУ – Артемівським РВ.

    Також відповідачем до матеріалів справи надані в якості доказів документи, які мають протиріччя, внаслідок чого не можуть бути визнані судом належними доказами.

По-перше, згідно рапорту в.о. заступника начальника відділу по роботі з персоналом Артемівського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області Мещерякова С.В. від 15.12.2009 року останній доповідає, що 15.12.2008 року до нього в кабінет зайшов позивач з рапортом про звільнення за власним бажанням, на чому наполягав. Мещеряков С.В. особисто роз’яснив позивачу, що потрібно після надання рапорту відпрацювати три місяці, а в разі невиходу на службу він буде звільнений за порушення дисципліни за прогули на підставі ст. 64 «є»  Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Після цього ОСОБА_1 залишив у нього на столі службове посвідчення та картку-замісник, після чого не виходив на службу. Однак зміст цього рапорту суперечить акту про невихід на службу позивача 15.12.2007 року,  в якому зазначено, що позивач 15.12.2007 року на службу зовсім не виходив . Також вказаний рапорт суперечить поданню про звільнення позивача,  в якому зазначено, що бесіда з позивачем про звільнення проведена у грудні 2007 року з начальником Артемівського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області полковником міліції Клименком Є.В., а згідно рапорту бесіду проводив Мещеряков С.В.   В свою чергу відомості рапорту щодо залишення позивачем у Мещерякова С.В. 15.12.2007 року службового посвідчення суперечать відомостям обхідного листа ГУМВС , в якому зазначено, що позивач здав службове посвідчення у відділ УРП ГУМВС саме 20.02.2008 року, на чому наполягає сам позивач.  

По-друге, відповідачем наданий лист на ім’я позивача від 19.02.08 № 6/2-407 за адресою м. Луганськ, сел. Ювілейний, кв. Корольова, 2/42, де останнього повідомили про звільнення з органів внутрішніх справ та про необхідність прибуття в управління роботи з персоналом  УМВС України в Луганській області (каб.24) для отримання трудової книжки, приписного свідоцтва та копії наказу про звільнення. Однак позивач за зазначеною адресою зовсім не мешкав, відповідач за два тижня до цього 04.02.08 року позивача повідомляв про необхідність явки до Артемівського РВ за адресою мешкання позивача м. Луганськ, вул. Алчевська, 36. Крім того, супровідний лист має дату вихідного 19.02.2008 року, а позивач вже був в ГУМВС 20.02.2008 року, що вказує на відповідність дійсним обставинам пояснень позивача, який вказує на факт його виклику до ГУМВС на 20.02.2008 року по телефону.

По-третє, рапорт без дати його написання начальника СКР Артемівського ГВ ЛМУ Топольского М.С. містить відомості про особу, яке не є позивачем, а саме, в рапорті вказане прізвище «Олейник» та літера «В» в якості літери по батькові, хоча прізвище позивача «Олейніков» по батькові «Миколайович», що вказує на невідповідність рапорту до справи за позовом ОСОБА_1

В-четвертих, в висновках про доцільність звільнення, затверджених 05 січня 2008 року , та поданні про звільнення, затвердженому 05 лютого 2008 року , маються висновки про те, що позивач з 15.12.2007 року дотепер  без поважних причин не виходить на службу. Одночасно зазначається, що позивач відмовився від надання пояснень з приводу порушення дисципліни. Вказані обставини виключають одна одну, оскільки не може відмовитися від пояснень особа, яка не виходить на службу. Також відсутні докази щодо відсутності позивача на робочому місці з 25.12.2007 року по 05 лютого 2008 року, оскільки акти про невихід на службу складені лише за період з 15.12.2007 року по 24.12.2007 року.

Також в порушення ст. 14 Дисциплінарного статуту позивачеві не був виданий  витяг з наказу про звільнення. Посилання представника відповідача на факт вручення позивачеві копії наказу про звільнення № 65 о/с 19.02.2008 року, що підтверджується власноручним написом позивача на аркуші свого послужного списку, не є підтвердженим фактом, оскільки на аркуші послужного списку позивачем не вказана копія саме якого наказу ним отримана, а позивач наполягає на отриманні ним 20.02.2008 року копії наказу № 116 від 31.01.2008 року. Представником не надано інших доказів про вручення позивачеві копії наказу про звільнення № 65 о/с від 19.02.2008 року.

    Також представником відповідача не надано доказів про надходження від позивача заяви до 19 вересня 2008 року, на яку надана відповідь позивачеві від 19.09.2008 року за № 6/4-0-246. В той час як позивач пояснював, що з 20.02.2008 року до серпня 2009 року не направляв ніяких заяв, а лише в серпні 2009 року звернувся до відповідача та отримав копії наказів. Пояснення позивача підтверджуються відповідними фіскальними чеками про направлення поштою запитів та поштовими конвертами з вказівкою на дату відправлення в серпні 2009 року та отримання поштою відповіді 25.08.2009 року.  

Також представником відповідача зовсім не надано доказів в підтвердження факту перевірки відсутності позивача за місцем проживання, а позивачем в підтвердження факту догляду за онкохворим ОСОБА_4 надані докази у вигляді довідки Луганського обласного онкодиспансера про захворювання ОСОБА_4 та довідки про факт проживання з грудня 2007 року по травень 2008 року за адресою АДРЕСА_1.  

      Оскільки в судовому засіданні встановлено, що в трудовій книжці позивача не були зазначені підстави його звільнення, а відповідачем не надані докази про вручення позивачеві витягу з наказу про звільнення до 25.08.2009 року, знайшли підтвердження в судовому засіданні посилання позивача на той факт, що він не отримував до 25.08.2009 року витягу з наказу про своє звільнення від 19.02.2007 року. У зв’язку з чим відповідно до вимог ст. 21 Дисциплінарного статуту днем ознайомлення з наказом про звільнення позивача слід вважати 25.08.2009 року та з цієї дати відраховувати тримісячний строк оскарження. Оскільки позивач оскаржив наказ 23.09.2009 року (згідно вхідного штампу суду), тобто на протязі місяця з дня ознайомлення з наказом про звільнення, ним не пропущений строк звернення до адміністративного суду за захистом прав.  

    В судовому засіданні встановлено, що відповідач відносно позивача в порушення ст. 19 Конституції України,  ст. 3 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України неправомірно провів процедуру звільнення, що виразилося в проведенні службового розслідування та ініціюванні питання про звільнення позивача не уповноваженою посадовою особою, в неповному з’ясуванні обставин при проведенні службового розслідування, в неврученні витягу з наказу про звільнення, у зв’язку з чим уточнені позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Таким чином, позивач надав суду належні докази в обґрунтування позовних вимог про скасування наказу про звільнення, поновлення на раніше займаній посаді, як це передбачено частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що є підставою для задоволення позову.

              Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, третя особа – Артемівський районний відділ Луганського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на раніше займаній посаді задовольнити.

Скасувати наказ начальника Управління МВС України в Луганській області № 65 о/с від 19.02.2008 року про звільнення ОСОБА_1, старшого лейтенанта міліції, оперуповноваженого сектору карного розшуку 2-го відділення міліції Артемівського районного відділу Луганського міського управління УМВС України в Луганській області у запас збройних сил за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Поновити ОСОБА_1 на раніше займаній посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку 2-го відділення міліції Артемівського районного відділу Луганського міського управління УМВС України в Луганській області.

Постанова  суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Повний текст постанови складено та підписано 05 березня 2010 року.

             Суддя                                 С.В. Борзаниця

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація