Категорія 6.13
ПОСТАНОВА
Іменем України
03 березня 2010 року Справа № 2а – 25793/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Солоніченко О. В.
при секретарі: Псоміаді С.І.,
за участю
представника позивача: Іванової Н.В. (довіреність від 10.02.2010 № 1208/09-20),
представників відповідача: Макогончук Н.П. (довіреність від 11.02.2010 № 1/6),
Тищенко Л.Р. (довіреність від 11.02.2010 № 1/7),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області до Державного закладу «Свердловська міська санітарно – епідеміологічна станція Луганської області» Міністерства охорони здоров’я України про стягнення суми переплати пенсії, -
В С Т А Н О В И В :
10 вересня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області до Державного закладу «Свердловська міська санітарно – епідеміологічна станція Луганської області» Міністерства охорони здоров’я України про стягнення суми переплат пенсій .
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що за результатами проведеної планової ревізії використання коштів Пенсійного Фонду України, призначених на виплату пенсій в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Свердловську виявлено втрату фінансових ресурсів внаслідок подання відповідачем недостовірних довідок про заробітну плату, що призвело до порушень в розрахунку розмірів пенсій на загальну суму 30655,27 грн.
В ході перевірки встановлено наступне, що призначення пенсії з 01.02.2003 року проведено на підставі недостовірно складеної довідки, виданої адміністрацією Управління охорони здоров’я в частині застосування показників кратності до тарифних ставок (посадових окладів), підвищених на 100 %, невірно обрахованого середнього збереженого заробітку за дні роботи в зоні відчуження, та доплату за роботу у вихідні дні.
На підставі наданої в ході ревізії СЕС довідки, Управління ПФУ у м. Свердловську проведено перерахунок пенсії ОСОБА_4, за період з 01.02.2003 року по 01.04.2008 року та визначено збитки у сумі 30655,27 грн.
Тому позивач просив стягнути з відповідача суми переплати пенсії у розмірі 30655,27 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, надав пояснення щодо суті позовних вимог та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, надавши заперечення, пояснили, що с пеціалісти Фонду не проводили інструктивні заняття з відповідачем з приводу оформлення та розрахунку довідок учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, але неодноразово перевіряли надані довідки. Саме спеціалісти Пенсійного Фонду направляли на підприємство бланки для заповнення довідок. В цих бланках конкретно вказувалося про необхідність відображення в документі збільшеної частини ставки або окладу на 100 %.
Крім того, в судовому засіданні представники відповідача наполягали на застосуванні вимог ст.ст. 99, 100 КАС України.
Керуючись зазначеним, представники відповідача просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Державний заклад «Свердловська міська санітарно – епідеміологічна станція Луганської області» Міністерства охорони здоров’я України зареєстровано виконавчим комітетом свердловської міської ради луганської області.
Контрольно – ревізійним відділом у м. Свердловську у відповідача проведено ревізію використання коштів Пенсійного Фонду України на утримання управління за 2003 – 2007 роки та окремих питань використання коштів, призначених на виплату пенсій в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Свердловську за 1997 – 2007 роки, якою встановлено наступне. Згідно із завіреною копією довідки військової частини від 30.05.1987 року № 42/19, яка міститься в пенсійній справі, ОСОБА_4 знаходився на спеціальних зборах та виконував службові обов’язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у військовій частині № 32207 за період з 16.04.1987 року по 30.05.1987 року та йому належить виплатити тарифну ставку (посадовий оклад) в трикратному розмірі – у квітні – за 12 днів, у травні – за 20 днів.
17.09.2002 року до Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську надійшла довідка від Свердловської санепідемстанції для перерахунку пенсії за період з 16.04.1987 року по 30.05.1987 року, з урахуванням оплати в кратності 3 (із посадового окладу 138 руб., годинної тарифної ставки 1,3206 руб., збільшеної на 100 %, доплату за роботу в вихідні та святкові дні (у квітні – 2 дні, у травні – 6 днів) та збереженого середньомісячного заробітку у квітня – 113,16 руб., у травні – 207,50 руб., тобто збережений заробіток за травень обраховано за календарний період , а не за дні перебування у зоні.
Розпорядженням Управління з 14.02.2003 року ОСОБА_4 призначено пенсії по ІІІ групі інвалідності, захворювання пов’язане з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, виходячи із скоригованого заробітку за травень 1987 року.
Але, враховуючи роз’яснення Держкомпраці та Укрпрофради від 08.01.1987 року № 05/2-25-2; 03-51-8, підстави для застосування показників кратності до тарифних ставок (посадових окладів), підвищених на 100 %, відсутні.
До того ж, у довідці військової частини не визначено, в які саме дня працював ОСОБА_4, тому визначити кількість відпрацьованих вихідних днів неможливо.
На запит Управління ПФУ в м. Свердловську, Свердловською санепідемстанцією було надано довідку про заробітну плату в зоні відчуження, за якою в 1987 році ОСОБА_4 працював лікарем – епідеміологом, з посадовим окладом 138 руб.
Згідно отриманої довідки, збережений середньомісячний заробіток складав: у квітні – 113,16 руб., у травні – 188,60 руб.
Таким чином, призначення пенсії з 01.02.2003 року проведено на підставі недостовірно складеної довідки, виданої адміністрацією Управління охорони здоров’я в частині застосування показників кратності до тарифних ставок (посадових окладів), підвищених на 100 %, невірно обрахованого середнього збереженого заробітку за дні роботи в зоні відчуження, та доплату за роботу у вихідні дні.
На підставі наданої в ході ревізії СЕС довідки, Управління ПФУ у м. Свердловську проведено перерахунок пенсії ОСОБА_4, за період з 01.02.2003 року по 01.04.2008 року та визначено збитки у сумі 30655,27 грн.
За результатами вказаної ревізії 07.04.2008 року складено акт за № 220-21/3.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09 липня 2003 року.
Як вбачається зі ст. 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.
З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім’ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також у зв’язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Тобто вказані норми передбачають повернення або стягнення сум пенсій надміру сплачених внаслідок недостовірних відомостей, наданих струвальником, лише з пенсіонера. Проте, такі вимоги позивачем не заявлено.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, пенсію ОСОБА_4 призначено позивачем на підставі документів, наданих відповідачем, з 14.02.03.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.91. органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі.
Всупереч цим вимогам, позивач не скористався наданим йому Законом правом перевірити складений відповідачем розрахунок заробітної плати для призначення пенсії ОСОБА_4
Ч.2 ст. 101 Закону України „Про пенсійне забезпечення” передбачено, що підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Разом з тим, відповідно до п.16. Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таким чином, посилання позивача на вимоги ч.2 ст. 101 Закону України вбачаються безпідставними, оскільки викладені норми суперечать вказаним вимогам ст. 50 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”
Також, при вирішенні справи, суд враховує наступне.
Ч.1, 2 ст. 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як зазначалось, про недостовірність довідки про заробітну плату, на підставі якої здійснено нарахування пенсії , наданої відповідачем, позивачу стало відомо з акту від 07.04.08. про результати ревізії, яку проведено органом контрольно-ревізійної служби. Проте, до суду позивач звернувся лише 10 вересня 2009 року, тобто з пропущенням річного строку звернення до адміністративного суду.
Поважних причин пропущення строку звернення до суду позивачем не зазначено, клопотання про поновлення цього строку не заявлено.
Оскільки відповідач наполягає на застосуванні ст. 99, 100 КАС України, то це є підставою для відмови в задоволенні позову.
З урахуванням вищенаведеного суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми переплати пенсії у розмірі 30655,27 грн.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 99, 100, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області до Державного закладу «Свердловська міська санітарно – епідеміологічна станція Луганської області» Міністерства охорони здоров’я України про стягнення суми переплат пенсій відмовити повністю за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанову в повному обсязі складено та підписано 09 березня 2010 року.
Суддя О.В. Солоніченко