ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
категорія 6.18
11 березня 2010 року справа № 2а-1672/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ципко О.В.,
при секретарі: Лященко М.С.,
за участю сторін:
представника позивача Кітії І.В. (посвідчення УЛГ № 051872 від 13.10.2008 р.)
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Станично-Луганського РВ ГУМВС України в Луганській області до громадянки Вірменії ОСОБА_2 про примусове видворення за межі України, суд,-
В С Т А Н О В И В:
03 березня 2010 року Станично-Луганського РВ ГУМВС України в Луганській області звернувся до суду з адміністративним позовом до громадянки Вірменії ОСОБА_2, в обґрунтування якого зазначив наступне.
27 лютого 2010 року начальником сектора ПРФО Станично - Луганського РВ ГУМВС капітаном міліції Кітія І.В. при проведенні адміністративно-профілактичного відпрацювання Станично - Луганского району, з метою виявлення іноземних громадян перебуваючих на території України нелегально була виявлена громадянка Вірменії ОСОБА_2, уродженки Нагорного Карабахського автономного округу, Республіки Азербайджан, національний НОМЕР_1 виданий 20.05.2000 року владою Республіки Вірменія Республіки, терміном дії до 20.05.2010 року, яка на території України перебуває нелегально.
У ході перевірки особи мігранта та легальності його перебування в Україні встановлено, що 29.06.2000 року громадянка Вірменії ОСОБА_2 прибула в Україну з Російської Федерації, про що свідчить штамп в паспорті лише про перетинання Держкордону Російської Федерації в аеропорту місто Ростова-на-Дону, будь яких інших документів про перетинання кордону між Росією та Україною або імміграційної картки не надано.
Також, позивач зазначив, що громадянка Вірменії ОСОБА_2 прибула в Україну по приватним справам та мешкала за адресою: АДРЕСА_1
29.09.2000 року ОСОБА_2 зверталася до СПРФО Станично-Луганського РВ ГУМВС України в Луганській області з приводу продовження терміну дії тимчасової реєстрації на території України, яку було продовжено до 03.07.2001 року та взято на облік за № 44, а в подальшому їй було продовжено тимчасову реєстрацію до 06.09.2001 року. Однак, після закінчення терміну дії тимчасової реєстрації ОСОБА_2 територію України не покинула, чим порушила ст.ст. 30, 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" і територію України не залишила і по теперішній час проживає в Україні нелегально.
Тому, позивач просить видворити в примусовому порядку громадянку Вірменії ОСОБА_2 за межі України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позові. Також, зазначив, що за відповідачкою приїхав син, який має за мету забрати батьків до себе на постійне місце проживання, сам він громадянин Росії.
Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, заперечувала проти свого примусового видворення за межі України, посилаючись на тяжкий стан здоров’я, однак медичних довідок підтверджуючих це надавала. Відповідачка підтвердила, що знаходиться на території України нелегально.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» за порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.
Частиною 5 статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Видворення іноземців та осіб без громадянства здійснюється органами внутрішніх справ. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про видворення здійснюється органом, який його прийняв.
Судом встановлено, що громадянка Вірменії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка Нагорного Карабахського автономного округу, Республіки Азербайджан, національний НОМЕР_1 виданий 20.05.2000 року владою Республіки Вірменія Республіки, терміном дії до 20.05.2010 року прибула в Україну з Російської Федерації 29.06.2000 року. Цей факт підтверджується штампом в паспорті лише про перетинання Держкордону Російської Федерації в аеропорту місто Ростова-на-Дону, будь яких інших документів про перетинання кордону між Росією та Україною або імміграційної картки не надано (а.с. 8-9). Громадянка Вірменії ОСОБА_2 в Україні мешкає за адресою: АДРЕСА_1, не працює.
29.09.2000 року ОСОБА_2 зверталася до СПРФО Станично-Луганського РВ ГУМВС України в Луганській області з приводу продовження терміну дії тимчасової реєстрації на території України, яку було продовжено до 03.07.2001 року та взято на облік за № 44, а в подальшому їй було продовжено тимчасову реєстрацію до 06.09.2001 року.
Судом встановлено, що після закінчення терміну перебування на Україні громадянка ОСОБА_2 з території України не виїхала, а стала перебувати на її території нелегально.
Крім того, як зазначає представник позивача, що працівниками СПРФО Станично- Луганського РВ ГУМВСУ громадянці ОСОБА_2 неодноразово було роз'яснено порядок перебування в Україні та підстави для залишення на постійне проживання, однак вона проігнорувала вимоги чинного законодавства України.
В зв’язку з цим, 05.07.2008 року ВГІРФО УМВС України в Луганської області було прийнято рішення про видворення з України вищевказаної громадянки з забороною в’їзду на територію України на 2 роки терміном до 05.07.2010 року.(а.с.12).
08.07.2008 року гр. Вірменії ОСОБА_2 було повідомлено про те, що за порушення встановлених правил перебування іноземців в Україні прийнято рішення про її видворення за межі України з забороною в'їзду в Україну терміном до 05.07.2010 року та була забов'язана залишити територію України не пізніш як до 05.08.2008 року, що підтверджується розпискою від 08.07.2008 року. (а.с.11).
Відповідачка зобов’язана була покинути територію України, однак вона не виїхала та продовжує перебувати на Україні нелегально до теперішнього часу.
Документи, які дають право перебувати на території України, відсутні. Також у відповідачки немає коштів для повернення на батьківщину через відсутність законного джерела існування.
Порядок транзитного проїзду іноземців через територію України регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 року №1074 «Про Правила в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію».
Згідно п.14 зазначеної Постанови, транзитний проїзд іноземців та осіб без громадянства через територію України дозволяється за наявності у них транзитної
української візи, проїзних квитків або інших документів, що підтверджують транзитний характер поїздки, якщо інше не передбачено законодавством України. Транзитним проїздом вважається перебування в Україні в межах визначеного у проїзному квитку часу, а у разі відсутності квитка - терміну, фактично необхідного для перетинання території України на відповідному виді транспорту.
Згідно п. 35 Постанови, з а порушення цих Правил іноземці та особи без громадянства притягаються до відповідальності згідно із Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". Питання про відповідальність іноземців та осіб без громадянства, зазначених у статті 34 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", вирішується дипломатичним шляхом.
Таким чином, відповідачка перебуває на території України нелегально, нею не вжито заходів щодо оформлення документів на право постійного проживання в Україні, чим грубо порушує законодавство України про правовий статус іноземців, зокрема, ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Тому суд вважає за можливе ухвалити рішення про примусове видворення громадянки Вірменії ОСОБА_2 за межі України, оскількі у неї немає коштів для самостійного повернення на батьківщину, що дає підстави вважати, що громадянка Вірменії ОСОБА_2 буде ухилятися від виїзду за межі України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Станично-Луганського РВ ГУМВС України в Луганській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В
Позовні вимоги Станично-Луганського РВ ГУМВС України в Луганській області задовольнити повністю.
Примусово видворити за межі України громадянку Вірменії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку Нагорного Карабахського автономного округу, Республіки Азербайджан.
Постанова суду підлягає негайному виконанню.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текс постанови складений та підписаний 11.03.2010 року.
Суддя О.В. Ципко