Категорія 6.19
П О С Т А Н О В А
Іменем України
16 березня 2010 року Справа № 2а-1450/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Островської О.П.,
при секретарі: Кір’ян О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора м. Свердловська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області до Підприємства Свердловської виправної колонії № 38 про стягнення податкового боргу в сумі 2130,17 грн. шляхом звернення стягнення на активи, -
В С Т А Н О В И В:
25 лютого 2010 року прокурор м. Свердловська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого посилається на наступне. Відповідач Підприємство Свердловської ВК № 38 має борг зі сплати комунального податку в сумі 2130 грн., який виник за період з 14.01.2008 по 19.10.2009 та складається з податкових зобов’язань, самостійно визначених відповідачем у податкових розрахунках, на суму 1212,10 грн., та штрафних санкцій, згідно податкових повідомлень-рішень, у розмірі 918,07 грн. Прокурор просить стягнути з відповідача податковий борг з комунального податку в сумі 2130,17 грн. шляхом звернення стягнення на активи боржника.
Прокурор у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, пояснив, що за відповідачем утворилася заборгованість зі сплати комунального податку, яка станом на 01.02.2010 склала 2130,17 грн. Просив стягнути вказану суму, звернувши стягнення на активи боржника.
Представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги в повному обсязі.
Суд, вислухавши думку прокурора, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначає, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави – наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі). Платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.
Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачена як одна з функцій податкового органу подання до судів позовів до підприємств, установ та організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.
Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобов’язання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов’язання.
Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.
Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон № 2181) платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно п. 5.2.1. цього Закону, податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Згідно п. 5.4.1. Закону № 2181, узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога – не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога – не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
Пунктом 17.1. Закону № 2181 визначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.
Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.
Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону № 2181 сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Судом установлено, що відповідач Підприємство Свердловської виправної колонії № 38 є самостійною юридичною особою та зобов’язане сплачувати податки та збори.
За відповідачем станом на 01.02.2010 виник податковий борг перед бюджетом зі сплати комунального податку в сумі 2130 грн., який виник за період з 14.01.2008 по 19.10.2009 та складається з податкових зобов’язань, самостійно визначених відповідачем у податкових розрахунках (№ 33362 від 14.01.2008, № 7505 від 09.04.2008, № 18234 від 16.07.2008, № 27293 від 20.10.2008, № 36840 від 21.01.2009. № 9041 від 22.04.2009, № 17298 від 16.07.2009, № 26207 від 19.10.2009), на суму 1212,10 грн.
За несвоєчасну сплату комунального податку до відповідача застосовувані штрафні санкції в сумі 918,07 грн., згідно повідомлень-рішень № 0000381840/0 від 05.02.2008 на суму 383,51 грн., № 0002961840/0 від 25.07.2008 на суму 239,85 грн., № 0000612342/0 від 20.06.2008 на суму 294,71 грн.
Податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, не оскаржені та вважаються узгодженими. Податковий борг відповідачем не сплачено.
Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про державну реєстрацію відповідача, податковими розрахунками комунального податку, податковими повідомленнями-рішеннями, позов визнано відповідачем.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податку – це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.
З огляду на викладене суд уважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов прокурора м. Свердловська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Підприємства Свердловської виправної колонії № 38 (94800, Луганська область, м. Свердловськ, с. Ленінське, п/р 260083013150 Ощадбанк 5450 м. Свердловська, код ЄДРПОУ 08680394) на користь місцевого бюджету (р/р 33117329700072 КФК 50080200 УДК в Луганській області в установі банку МФО 804013, код одержувача 24048566) податковий борг з комунального податку в розмірі 2130 грн. 17 коп. (дві тисячі сто тридцять грн. 17 коп.), звернувши стягнення на його активи.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено та підписано 16 березня 2010 року.
Суддя О.П.Островська