ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-5911/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2010 року Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Матковської З.М.
при секретарі судового засідання Подібка М.З., Кунинець А.С.
з участю представників: позивача Михальченко О.В., відповідача Томашівського О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ТзОВ «Леотранс» до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення
в с т а н о в и в :
ТзОВ «Леотранс» звернулось із позовом до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення – рішення №00000491700/0 від 10.11.2008 року про накладення штрафної санкції в сумі 202,24 грн. за несвоєчасну сплату податку з власників транспортних засобів. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що платіжне доручення на сплату даного податку було прийнято банком 14.10.2008 року, тобто своєчасно, однак проведено 15.10.2008 року. Враховуючи вищенаведене просить позов задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, зсилаючись на обставини позовної заяви та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доводи позивача, заперечення відповідача, а також, з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.
10.11.2008 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова складено Акт № 218/17-1 про результати перевірки дотримання вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
За результатами перевірки встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання за платежем податку з власників транспортних засобів та інших машин та механізмів.
Відповідно до вказаного Акту перевірки, ДПІ у Личаківському районі м. Львова 10.11.2008 року винесено податкове повідомлення – рішення № 00000492700/0, яким ТзОВ «Леотранс» зобов’язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 202,24 грн. за платежем податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Як вбачається з представленої позивачем копії платіжного доручення № 153 від 14 жовтня 2008 року, платіж податок з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за 3-ій квартал 2008 року в сумі 2255,00 грн. прийнято ЗАТ «Про кредит Банк» 14.10.2008 року. Проведено платіж 15.10.2008 року.
Відповідно до п.п.16.5.1. п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Відповідно до п.п. 16.5.2. п.16.2 ст. 16 цього Закону, днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що невнесення податку до бюджету відбулося не з вини позивача, не є наслідком винних дій платника податку, тому до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції чи пеня.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході дослідження доказів у справі відповідачем не надано доказів правомірності прийнятого ним висновку та рішення, та наявності вини позивача у не своєчасній сплаті узгодженої суми податку.
Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб’єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
За таких обставин, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до часткового задоволення в частині визнання протиправним оскаржуваного податкового повідомлення – рішення.
Що стосується вимоги позивача про зобов’язання відповідача скасувати оскаржуване податкове повідомлення - рішення, то така до задоволення не підлягає, оскільки визнання судом рішення суб’єкта владних повноважень, яке носить індивідуальний характер, протиправним не тягне за собою його скасування.
Керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 71- 86, 143, 146, 158, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним податкове повідомлення – рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 00000491700/0 від 10.11.2008 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 05.03.2010 року.
Суддя Матковська З.М.
Постанова надрукована у одному примірнику та є оригіналом.