Справа № 22ц-1953/09 Головуючий першої інстанції Спінчевська Н.А.
Суддя – доповідач апеляційного суду Паліюк В.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2009 року вересня місяця 8 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Паліюка В.П.,
суддів Галущенка О.І., Шаманської Н.О.
при секретарі Дудник Ю.П.,
за участю представника позивачки ОСОБА_1, представника ВАТ “Ніконд” Штопенко Є.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві
апеляційну скаргу ОСОБА_3
на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 червня 2009 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю “Ніконджилбудсервіс” (далі – ТОВ “Ніконджилбудсервіс”) відкритого акціонерного товариства “Ніконд” (далі – ВАТ “Ніконд”) про визнання гуртожитку державним житловим фондом, визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації в реєстрі фізичних і юридичних осіб підприємців, зобов’язання передати гуртожиток у власність територіальної громади
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2009 р. ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ТОВ “Ніконджилбудсервіс”, ВАТ “Ніконд” про визнання гуртожитку державним житловим фондом, визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації в реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб підприємців, зобов’язання передати гуртожиток у власність територіальної громади.
Позивачка зазначала, що 1978 р., згідно зі спільним рішенням профспілкового комітету і адміністрації Миколаївського заводу конденсаторів, проживає в гуртожитку по АДРЕСА_1.
У 2006 р. їй стало відомо про внесення вказаного гуртожитку до статутного фонду ВАТ “Ніконджилбудсервіс” без зміни його правового статусу, чим обмежені її житлові права.
Пізніше ОСОБА_3 уточнила позовні вимоги і просила визнати вказаний гуртожиток державним житловим фондом та повернути його управлінню регіонального відділення Фонду державного майна України у м. Миколаєві.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 червня 2009 р. провадження по вказаній цивільній справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила ухвалу суду скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи і дійшов правильного висновку про те, що позивачка невірно обрала спосіб захисту порушеного права. У зв’язку з чим, обґрунтовано закрив провадження у справі на підставі п. 1 ст. 1 ст. 205 ЦПК України.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Більше того, представник позивачки в судовому засіданні апеляційного суду не заперечувала, що необхідно, в першу чергу, оспорити свідоцтво про право власності ТОВ “Ніконджилбудсервіс” на гуртожиток по АДРЕСА_1, видане на підставі рішення Миколаївської міської ради від 3 липня 2001 р.
Представник ВАТ “Ніконд” в засіданні суду апеляційної інстанції також пояснила про наявність вказаного свідоцтва про право власності, яке не скасовано, і що воно унеможливлює вирішення питання про захист житлових прав ОСОБА_3
Таким чином, оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити , а ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 червня 2009 р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді