Справа № 22ц-2205/09 Головуючий першої інстанції Гуденко О.А.
Категорія: 41 Суддя-доповідач апеляційного суду Паліюк В.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2009 року вересня місяця 22 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Паліюка В.П.,
суддів Козаченка В.І., Шаманської Н.О.,
при секретарі Фірсовій Т.В.,
за участю позивача ОСОБА_2, представника Миколаївського ОВК Кравця О.С.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 травня 2009 р. за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Миколаївського обласного військового комісаріату (далі – Миколаївський ОВК) , житлової комісії Миколаївського обласного військового комісаріату (далі – житлова комісія) , квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (далі – КЕВ) , виконавчого комітету Миколаївської міської ради про поновлення в черзі на житло, зобов’язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди
В С Т А Н О В И Л А :
26 листопада 2008 р. ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Міністерства оборони України та Миколаївського ОВК про поновлення в черзі на житло та відшкодування моральної шкоди.
Позивач зазначав, що на підставі рішення військового місцевого суду Миколаївського гарнізону від 27 жовтня 2005 р. він, разом із сім’єю, був зарахований на квартирний облік при Миколаївському ОВК.
Однак, постановою житлової комісії Миколаївського ОВК від 17 квітня 2008 р. його та дітей було знято з цього квартирного обліку з причин безпідставності зарахування на такий облік.
На думку позивача, рішення житлової комісії є неправомірним, порушує його право на одержання квартири. До того ж, внаслідок незаконних дій відповідачів він та члени його сім’ї терпіли моральні страждання, на відшкодування яких з Міністерства оборони України підлягає стягненню 10 000 грн., а з Миколаївського ОВК – 7000 грн.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 8 травня 2009 р. до участі у справі в якості співвідповідачів притягнуто житлову комісію Миколаївського ОВК, КЕВ та виконавчий комітет Миколаївської міської ради.
Під час судового розгляду позивач неодноразово доповнював позовні вимоги та просив заборонити відповідачам у подальшому вчиняти неправомірні дії щодо виключення його з черги на житло при Миколаївському ОВК до реального вселення його та членів його сім’ї у виділену квартиру та примусово виконати обов’язок в натурі – виділити йому та членам його сім’ї квартиру на рівні з іншими черговиками (поза черговиками), а також стягнути з Міністерства оборони України 5000 грн. моральної шкоди, з Миколаївського ОВК – 7000 грн. моральної шкоди, з КЕВ – 5000 грн. моральної шкоди. Вимоги до виконавчого комітету Миколаївської міської ради не заявляв.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 травня 2009 р. позов задоволено частково. Стягнуто з Миколаївського ОВК на користь ОСОБА_2 75 грн. моральної шкоди.
Ухвалою цього ж суду від 29 липня 2009 р. виправлено описку в резолютивній частині вказаного судового рішення щодо питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просив рішення суду скасувати та постановити нове, російською мовою, про задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням військового місцевого суду Миколаївського гарнізону від 27 жовтня 2005 р. (а. с. 7) задоволено позов ОСОБА_2 до житлової комісії Миколаївського ОВК про визнання права та зобов’язання зарахувати разом із сім’єю на квартирний облік при Миколаївському ОВК.
Згідно з п. 3.1 протоколу житлової комісії Миколаївського ОВК від 17 квітня 2008 р. (а. с. 6) постановлено зняти ОСОБА_2 та його дітей було з цього квартирного обліку з причин безпідставності зарахування.
Зазначена житлова комісія Миколаївського ОВК протоколом від 12 травня 2009 р. (а. с. 59) постановила скасувати вказаний пункт протоколу від 17 квітня 2008 р.
Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку доказам, представленим сторонами, а тому дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки відповідач у добровільному порядку усунув порушення права позивача на включення до квартирного обліку, підстави для задоволення позову відсутні. Між тим, внаслідок дій Миколаївського ОВК, позивач терпів душевні страждання, а тому з врахуванням вимог розумності і справедливості та на підставі положень ст. ст. 23, 1167, 1173 ЦК України, суд обґрунтовано стягнув на користь позивача 75 грн. моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги про те що, суд необґрунтовано відмовив у задоволенні вимог в частині заборони відповідачам в подальшому вчиняти неправомірні дії щодо виключення його з черги на житло, не заслуговують на увагу, оскільки такий спосіб захисту порушеного права не передбачений нормами чинного законодавства.
Посилання на необхідність скасувати рішення суду, оскільки воно не складено російською мовою безпідставні.
Так, відповідно до вимог ст. 7 ЦПК України та згідно з роз’ясненнями абз. 1 п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції” від 12 червня 2009 р. № 2, суд має забезпечити при розгляді справи здійснення цивільного судочинства державною мовою, незалежно від клопотання учасників процесу. ЦПК не зобов’язує суд перекладати складені ним судові документи чи посвідчувати їх в разі здійснення перекладу іншими особами.
Твердження позивача в апеляційній скарзі про те, що визначені судом 75 грн. компенсації моральної шкоди недостатні для відшкодування душевних страждань які він терпів є необґрунтованими, оскільки спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що немає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 травня 2009 р. – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили
Головуючий
Судді