Справа № 22ц – 230/10 Головуючий першої інстанції: Тихонова Н.С.
Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
У Х В А Л А
Іменем України
1 лютого 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Лисенка П.П.,
суддів: Колосовського С.Ю.,
Базовкіної Т.М.,
при секретарі судового засідання: Завтурі О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою відділу державної виконавчої служби
Подільського районного управління юстиції у м. Києві
на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 жовтня 2009 року, яка постановлена за скаргою закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна» на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві,
в с т а н о в и л а :
16 червня 2009 р. закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Україна» (далі – Страхова компанія) звернулося зі скаргою на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві (далі – відділ ДВС).
В обґрунтування своїх вимог заявник вказував, що 13 квітня 2009 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва було видано виконавчий лист про стягнення з Страхової компанії 23409 грн. на користь ОСОБА_2 20 травня 2009 р. Страхова компанія отримала поштою копію постанови державного виконавця відділу ДВС від 11 травня 2009 р. про відкриття виконавчого провадження по виконанню цього виконавчого листа та повідомлено про надання строку для добровільного виконання рішення суду до 18 травня 2009 р. 22 травня 2009 р. Страхова компанія надіслала державному виконавцю заяву про відкладення виконавчого провадження та продовження строку добровільного виконання у зв’язку з тим, що постанову про відкриття провадження отримано після спливу встановленого для добровільного виконання рішення строку. 28 травня 2009 р. Страхова компанія добровільно виконала судове рішення, перерахувавши зазначену суму боргу на розрахунковий рахунок відділу ДВС. Але 2 червня 2009 р. на адресу компанії надійшла постанова державного виконавця відділу ДВС від 27 травня 2009 р. про стягнення виконавчого збору в сумі 2340 грн. 09 коп.
Вважаючи, що постанова про стягнення виконавчого збору не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) та вимогам Інструкції про проведення виконавчих дій, заявник просить визнати постанову державного виконавця від 27 травня 2009 р. незаконною та скасувати її.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 жовтня 2009 р. скаргу Страхової компанії задоволено: постанову державного виконавця від 27 травня 2009 р. визнано незаконною та скасовано, покладено обов’язок на відділ ДВС закрити виконавче провадження № 12801589.
В апеляційній скарзі представник відділу ДВС вказує на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам матеріального закону і просить ухвалу суду скасувати, постановити нову про відмову у задоволенні скарги.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2009 р. зі Страхової компанії стягнуто на користь ОСОБА_2 23409 грн. На підставі цього рішення судом видано виконавчий лист від 13 квітня 2009 р., який надійшов на виконання до відділу ДВС. 11 травня 2009 р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання цього виконавчого листа, в якому боржнику запропоновано добровільно виконати судове рішення до 18 травня 2009 р. Лише 16 травня 2009 р. дана постанова згідно копії супровідного листа (а.с. 116, 117) була надіслана Страховій компанії, а отримана нею – 20 травня 2009 р., тобто після спливу надано державним виконавцем строку для добровільного виконання рішення. Отже внаслідок порушення державним виконавцем вимог ч.5 ст. 24 Закону щодо строків направлення постанови про відкриття провадження у справі добровільне виконання судового рішення у визначений в постанові від 11 травня 2009 р. строк стало неможливим.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до ст. 24 Закону. Згідно ч. 2 цієї статті у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому ст.32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.
З урахуванням викладених обставин та вимог закону Страхова компанія правомірно 22 травня 2009 р. направила державному виконавцю лист з проханням відкласти провадження виконавчих дій та поновити строк для добровільного виконання. Оскільки обґрунтована вимога боржника не була розглянута державним виконавцем 28 травня 2009 р. Страхова компанія добровільно виконала судове рішення, перерахувавши на рахунок відділу ДВС 23409 грн.
Незважаючи на таке 27 травня 2009 р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника 2340 грн. 90 коп. виконавчого збору.
Згідно зі ст. 46 Закону у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника поставою державного виконавця стягується виконавчий збір.
Враховуючи викладені обставини справи та вимоги закону суд обґрунтовано дійшов висновку про неправомірність постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, оскільки саме з вини державного виконавця боржник не мав можливості виконати рішення суду добровільно у встановлений для цього строк, а крім того, державним виконавцем не вирішено питання щодо відкладення виконавчих дій та поновлення строку для добровільного виконання рішення. За такого суд правильно задовольнив вимоги скарги Страхової компанії, а доводи апеляційної скарги стосовно помилковості висновків суду суперечать вимогам закону.
Також не заслуговують на увагу посилання апелянта на неможливість винесення постанови про відкладення виконавчих дій у зв’язку з отриманням заяви про таке після сплати боржником коштів, оскільки це не ґрунтується на вимогах Закону, а крім того, не враховує порушення державним виконавцем прав боржника на добровільне виконання рішення суду.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві відхилити, ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: