Справа № 22ц-2505/09                                Головуючий першої інстанції Яворська Ж.М.

                                                                       Суддя-доповідач апеляційного суду Паліюк В.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2009  року жовтня  місяця 21  дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Паліюка В.П.,

суддів Буренкової К.О., Славгородської Н.П..

при секретарі Аніщенко Д.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 серпня 2009 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И Л А :

10 серпня 2009 р. ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Позивач зазначав, що після смерті його сестри ОСОБА_5 відкрилась спадщина, що складалась із жилого будинку, який остання мала намір йому подарувати, але до смерті не встигла цього зробити.

Відповідачі – це діти ОСОБА_5 Між тим, вона не бажала, щоб вони спадкували її майно, оскільки не утримували свою матір, а, навпаки, вимагали від неї майнової допомоги. У зв’язку з чим, позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття цієї спадщини, але у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовили, оскільки відповідачі також звернулися в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини.

Виходячи з викладеного, ОСОБА_2 просив визнати за ним право власності в порядку спадкування на спірний житловий будинок.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 серпня 2009 р. у відкритті провадження за вказаним позовом ОСОБА_2 відмовлено на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, оскільки заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та передати матеріали до місцевого суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі в іншому складі.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали позовної заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з роз’ясненнями абзацу 2 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про спадкування”   від 30 травня 2008 р. № 7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Тоді як, із матеріалів позовної заяви не вбачається, що нотаріус, в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. № 20/5, обґрунтованою постановою відмовив ОСОБА_2 у видачі такого свідоцтва.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відсутність даних про звернення позивача в нотаріальну контору, про відмову нотаріуса видати йому свідоцтво про право на спадщину перешкоджає відкриттю провадження у справі за позовом ОСОБА_2 У зв’язку з чим, обґрунтовано постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження у цій справі.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність перешкод для відкриття провадження у даній справі не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами позовної заяви.

Таким чином, на думку колегії суддів, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 серпня 2009 р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді