Справа №2а-28907/09/1270
Категорія № 3.3.3
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2010 року Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Островської О.П.,
при секретарі – Кір`ян О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання наказу про звільнення з роботи неправомірним, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за вимушений прогул, -
ВСТАНОВИВ:
23.12.2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом, в обґрунтування якого послався на наступне.
Позивач з 27.06.2008 року проходив службу на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Лутугинського районного відділу УМВС України в Луганській області. Відповідач наказом № 1202 від 24.11.2009 року притягнув його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення у запас збройних сил за порушення п.64 «є» (порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Наказом по особовому складу № 510 о/с від 27.11.2009 року позивача звільнено у запас збройних сил. Позивач вважає дисциплінарне стягнення незаконним з наступних підстав.
17.10.2009 року у офіційно неробочий день – суботу позивач прибув на оперативну нараду до Лутугинського РВ УМВС України в Луганській області, в начальника оперативного сектору виникли підозри стосовно нетверезого стану позивача та він довів це до відома начальника Лутугинського РВ УМВС України в Луганській області, позивачеві було запропоновано пройти медичне обстеження на предмет алкогольного сп’яніння, в ході якого було встановлено, що позивач вживав алкогольні напої. Він пояснив, що вживав пиво напередодні ввечері 17.10.2009 року, але ці пояснення не були прийняті до уваги, по цьому факту була проведена службова перевірка і за її наслідками позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів МВС у запас.
Позивач вважає, що його до дисциплінарної відповідальності притягнуто незаконно тому, що 17.10.2009 року було суботою, тобто не робочим днем. Поява на робочому місці з остаточними явищами вживання алкоголю не є порушенням дисципліни. За час проходження служби позивач мав заробітну плату у розмірі 1350 грн. щомісця, тому вважає, що відповідач за незаконне звільнення та час вимушеного прогулу повинен сплатити йому 899,99 грн.
На підставі викладеного, просить суд визнати незаконним наказ № 1202 начальника ГУ МВС України в Луганській області від 24.11.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів МВС у запас збройних сил за порушення п. 64 «є» (порушення дисципліни), зобов’язати відповідача відновити його в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого відділу карного розшуку Лутугинського РВ УМВС України в Луганській області, стягнути з відповідача заробітну плату у розмірі 899,99 грн. за час вимушеного прогулу.
Ухвалою суду від 11.01.2010 року до участі в справі залучено в якості третьої особи Лутугинський районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги уточнили, просили визнати незаконним наказ № 1202 начальника ГУМВСУ у Луганській області від 24.11.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів МВС у запас збройних сил за порушення п. 64 «є» (порушення дисципліни) та наказ № 510 о/с від 27.11.2009 року, зобов’язати відповідача відновити позивача в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого відділу карного розшуку Лутугинського РВ УМВС України в Луганській області, стягнути з відповідача заробітну плату у розмірі 3167,68 грн. за час вимушеного прогулу. Додатково пояснили, що як вбачається з розпорядження № 179 від 14.10.2009 року «Про відпрацювання території щодо розкриття, розслідування кримінальної справи 22/09/0124, порушеної за ст.115 КК України по факту вбивства гр. ОСОБА_2.», оперативно – розшукові заходи повинні були здійснювати позивач та дільничні інспектори Гриценко О.О. та Муравйов Д.О., останні з цим розпорядженням не ознайомлені до теперішнього часу та ніяких оперативно – розшукових заходів по активізації роботи по розкриттю та розслідуванню кримінальної справи по факту вбивства гр. ОСОБА_2 не проводили. Оперативно – розшукова справа знаходиться в провадженні у іншого працівника карного розшуку, якому про зазначене розпорядження не було відомо. Документи на ім’я начальника Лутугинського РО або начальника сектору кримінального розшуку про необхідність таких оперативно – розшукових дій він не складав. До нього та інших працівників СКР неодноразово звертався начальник СКР Провоторов О.С. з проханням надати рапорти на його ім’я, у яких би вони засвідчували знаходження у нетверезому стані 17.10.2009 року на робочому місці ОСОБА_1 На зазначеному розпорядженні позивач поставив 30.10.2009 року на прохання начальника оперативного сектору Лутугинського РВ Провоторова О.С., не ознайомившись з його змістом. 22.10.2009 року позивача допустили до виконання службових обов’язків, але про результати службової перевірки офіційно не повідомили. Він вважав, що до дисциплінарної відповідальності його не притягнуто, а підпис за словами Провоторова О.С. є формальною дрібницею. Крім того, медичне обстеження позивача 17.10.2009 року у приміщенні Лутугинського РВ відбувалося з порушеннями вимог діючого законодавства та його висновки не можуть бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. За час проходження служби позивач мав заробітну плату 1385,86 грн., тому відповідач за незаконне звільнення та час вимушеного прогулу повинен сплатити 3167,68 грн.
Представник відповідача ГУМВС України в Луганській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в своїх запереченнях послався на наступне.
ОСОБА_1 було звільнено наказом ГУМВС України в Луганській області від 27.11.2009 року № 510 о/с п.64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу ОВС, що виявилося у тому, що 17.10.2009 року у 8-00 при проведенні оперативної наради зі співробітниками сектору карного розшуку було виявлено, що оперуповноважений СКР лейтенант міліції ОСОБА_1 та старший лейтенант міліції Гопоненко М.Ю. прибули на нараду в стані алкогольного сп’яніння, на відстані від позивача був відчутний запах перегару, його мова та хода викликали відповідну підозру. Для вирішення питання стосовно знаходження позивача у стані алкогольного сп’яніння його було направлено для проходження медичного огляду. Згідно висновку протоколу медичного огляду від 17.10.2009 року № 225 встановлено, що позивач перебував на робочому місці в стані алкогольного сп’яніння, станом на 10 годину 25 хвилин наявність алкоголю в організмі позивача складала 1,9 проміле.
Позивач фактично не заперечує факт вживання алкоголю, його посилання на те, що субота є офіційно неробочим днем є помилковими та не відповідають дійсності. Згідно з розпорядженням начальника Лутугинського РВ ГУМВС України від 14.10.2009 року № 179 «Про відпрацювання території щодо розкриття, розслідування кримінальної справи 22/09/0124, порушено за ст.115 КК України по факту вбивства гр-на ОСОБА_2», позивач повинен був провести комплекс оперативно – розшукових заходів, був ознайомлений з цим розпорядженням під підпис 14.10.2009 року. На виконання вимог Дисциплінарного статуту розпорядженням від 17.10.2009 року № 187 позивач був відсунений від виконання службових обов’язків.
Крім того, за час проходження служби позивач зарекомендував себе з негативного боку, що виявилось в неодноразовому порушенні службової дисципліни, а саме:
- за неналежне ставлення до виконання своїх функціональних обов’язків, низькі показники в оперативно – службовій діяльності, невиконання вимог керівництва СКР наказом начальника Лутугинського РВ ГУМВСУ від 23.02.2009 року №34 ОСОБА_1 оголошено зауваження;
- за порушення вимог наказу МВС України від 17.07.2004 року № 007 наказом начальника Лутугинського РВ ГУМВСУ від 27.04.2009 року № 75 ОСОБА_1 оголошено сувору догану;
- за порушення вимог Закону України «Про оперативно – розшукову діяльність» від 18.12.1992 року та наказу МВС України від 17.07.2004 року № 007 наказом начальника Лутугинського РВ ГУМВС України від 15.10.2009 року № 177 ОСОБА_1 попереджений про неповну посадову відповідальність.
Таким чином, позивач був звільнений за порушення ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України, Кодексу честі та Етичного кодексу працівників органів внутрішніх справ України, ігнорування вимог МВС щодо запобігання вживання алкоголю та наркотичних і психотропних речовин, що виразилося у систематичному порушенні службової дисципліни, позивача було звільнено за п.64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС, жодних порушень норм чинного законодавства при звільненні позивача з ОВС не було.
На підставі вищевикладеного, просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Представник третьої особи Лутугинського РВ УМВС України в Луганській області у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, дав пояснення, аналогічні поясненням представника відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У відповідності за ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Ст. 17 КАС України передбачено, що в числі інших компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 КАС публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Будь-яка публічна служба є державною службою.
Суспільні відносини, пов’язані зі створенням правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, регулює Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723.
Згідно зі статтями 9 і 30 цього Закону, правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією України, спеціальними законами та Кодексом законів про працю України.
Спеціальним законодавством урегульовані питання, пов’язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням).
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року N 114, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, що затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року N 3460-IV.
При проходженні служби в органах внутрішніх справ особи рядового та начальницького складу мають дотримуватися вимог цього Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР та Дисциплінарного статуту ОВС, згідно яких працівники міліції повинні додержуватися норм професійної етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до втрати незалежності й об’єктивності при виконанні службових обов’язків, з гідністю і честю поводити себе поза службою, бути прикладом у додержанні громадського порядку, утримувати інших від порушень правопорядку, виконувати накази начальників, проходити службу там, де це викликано інтересами і обумовлено наказами, дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку та інше.
Стан алкогольного сп'яніння під час проходження служби в органах внутрішніх справ не сумісний з визначенням дисципліни, що наведений у вказаних нормативно-правових актів.
Ст. 18 Закону України „Про міліцію” передбачено, що п ри звільненні зі служби в міліції за ініціативою адміністрації звільнений працівник міліції має право оскаржити звільнення в суд.
П. 23, 25 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ встановлено, що особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді), у разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Відповідно до підпункту «є» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в органах внутрішніх справ в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Згідно з вимогами Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ОВС працівники міліції повинні додержувати норм професійної етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до втрати незалежності й об’єктивності при виконанні службових обов’язків, з гідністю і честю поводити себе поза службою, бути прикладом у додержанні громадського порядку, утримувати інших від порушень правопорядку.
Статтями 2, 5, 12 Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ України визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом, при цьому на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:
1) усне зауваження;
2) зауваження;
3) догана;
4) сувора догана;
5) попередження про неповну посадову відповідність;
6) звільнення з посади;
7) пониження в спеціальному званні на один ступінь;
8) звільнення з органів внутрішніх справ.
У відповідності зі ст. 14 Дисциплінарного Статуту, яка регулює порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, з метою з’ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов’язків, рівень кваліфікації тощо.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Як встановлено ст. 16 Дисциплінарного Статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 18 цього Статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
Судом встановлено, що позивач з 28.07.2008 року по 27.11.2009 року проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Лутугинського РВ УМВС України в Луганській області.
Начальником Лутугинського РВ ГУМВС України в Луганській області 14.10.2009 року було видане розпорядження № 179 «Про відпрацювання території щодо розкриття, розслідування кримінальної справи 22/09/0124, порушеної за ст.115 КК України по факту вбивства гр-на ОСОБА_2», згідно якого вимагалося 17.10.2009 року здійснити оперуповноваженим СКР Лутугинського РВ ГУМВС України в Луганській області – позивачеві ОСОБА_1, та ОСОБА_3., дільничним інспекторам міліції Гриценко О.О., Муравйову Д.О. відпрацювання с. Кам’янка, с. Македонівка, с. Волнухіне, с. Ш.-Проток, провести комплекс оперативно – розшукових заходів щодо встановлення гр.-на ОСОБА_8, з зазначеним розпорядженням позивач ОСОБА_1 був ознайомлений 14.10.2009 року, про що свідчить його підпис в розпорядженні (а.с.28).
17.10.2009 року о 8-00 при проведенні Начальником СКР Лутугинського РВ УМВС України в Луганській області оперативної наради з співробітниками СКР було виявлено, що позивач - оперуповноважений СКР лейтенант міліції ОСОБА_1 та інший співробітник міліції прибули на нараду у стані алкогольного сп’яніння, зазначені співробітники були направлені на медичне освідчення на предмет наявності алкоголю в крові в організмі (а.с.27), де згідно протоколу № 225 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння від 17.10.2009 року, станом на 10 годин 20 хвилин 17.10.2009 року вміст алкоголю в організмі позивача ОСОБА_1 склав 1,9 проміле, тобто встановлено факт алкогольного сп’яніння (а.с.30), про що Начальником СКР Лутугинського РВ УМВС України в Луганській області 17.10.2009 року було складено рапорт на ім’я начальника Лутугинського РВ УМВС України в Луганській області.
За фактом перебування на робочому місці в стані алкогольного сп’яніння окремими співробітниками карного розшуку Лутугинського РВ ГУМВС України в Луганській області, у тому числі і позивачем ОСОБА_1 було проведено службове розслідування, за висновками якого було встановлено порушення ОСОБА_1 ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України, Кодексу честі та Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ України, ігнорування вимог МВС України щодо запобігання вживанню алкоголю та наркотичних і психотропних речовин, що виразилось у систематичному порушенні службової дисципліни, та було рекомендовано звільнити ОСОБА_1 з ОВС за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с.69-71).
Наказом Головного управління МВС України в Луганській області № 510 о/с від 27.11.2009 року він звільнений зі служби за п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР за порушення дисципліни на підставі наказу ГУ МВСУ від 24.11.2009 року № 1202 (а.с. 6).
Вказані обставини підтверджуються наказами про прийняття позивача на службу та про звільнення його зі служби, розпорядженням про залучення позивача до виконання завдань 17 жовтня 2009 року, рапортом начальника СКР Лутугинського РВ УМВС України в Луганській області від 17.10.2009 року, згідно якого 17.10.2009 року о 8-00 при проведенні оперативної наради з співробітниками СКР ним було виявлено, що позивач - оперуповноважений СКР лейтенант міліції ОСОБА_1 та інший співробітник міліції прибули на нараду у стані алкогольного сп’яніння, що проявлялося у його зовнішньому вигляді, поясненнями свідка ОСОБА_9, який проводив огляд позивача та виявив ознаки сп’яніння, про що склав протокол, протоколом № 225 медичного огляду позивача про знаходження його у стані алкогольного сп’яніння та матеріалами службового розслідування .
На час звільнення позивач мав не зняті дисциплінарні стягнення.
Таким чином, оцінюючи у сукупності добуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що у відповідача були підстави для звільнення позивача з зазначених у наказі підстав, порядок та строки накладення на позивача вказаного дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, відповідачем дотримано.
Доводи позивача про те, що він спиртні напої 17 жовтня 2009 року не вживав, а лише напередодні вживав пиво, про що також поясняв свідок ОСОБА_3., і 17 жовтня 2009 року мали місце остаточні явища такого вживання, на увагу не заслуговують, оскільки вони спростовуються наведеними вище доказами. Крім того, пиво є також спиртним напоєм, а тому позивач, знаючи, що зранку 17 жовтня 2009 року він має бути на службі, не повинен був його вживати у такій кількості, щоб наступного дня зранку ще знаходитися у стані сп’яніння.
Посилання позивача про те, що протокол, складений свідком ОСОБА_9 про його знаходження у стані алкогольного сп’яніння, складено з порушенням порядку, на увагу не заслуговує, оскільки ніяких доказів з цього приводу позивачем не надано.
Судом встановлено, що свідок ОСОБА_9 має повноваження проводити таке обстеження, протокол оформлено у відповідності з діючим законодавством до порядку його складання та змісту.
Крім того, факт знаходження позивача у нетверезому стані крім вказаного протоколу, також підтверджуються іншими вказаними вище доказами, які позивачем не спростовано.
Доводи позивача про те, що 17 жовтня 2009 року - це була субота - неробочий день, на увагу не заслуговує, оскільки згідно зазначеного вище розпорядження начальника позивача, позивач у цей день притягувався до виконання службових обов’язків, ним це розпорядження не оскаржено, а тому слід вважати, що 17 жовтня 2009 року позивач з’явився на роботу для виконання своїх службових обов’язків у зв’язку з чим і знаходився на нараді.
За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача у цій частині.
У зв`язку з тим, що судом не знайдено підстав для поновлення позивача на службі, суд також не вбачає підстав для стягнення заробітку за час вимушеного прогулу після його звільнення зі служби.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 11.03.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 16.03.2010 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 159-163 КАС України, Законом України "Про міліцію", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, суд,-
ПОСТАНОВИВ :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання наказу про звільнення з роботи неправомірним, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за вимушений прогул – відмовити за необґрунтованістю у повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено та підписано 16.03.2010 року.
СУДДЯ: Островська О.П.