Справа № 22ц-1867/2009                          Головуючий першої інстанції Ямкова О.О.

Категорія: 5                                                Суддя – доповідач апеляційного суду Паліюк В.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

2009  року серпня  місяця 18 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Паліюка В.П.,

суддів Довжук Т.С.,   Шаманської Н.О.,

при секретарі Поліщук Ю.В.,

за участю  позивачки, відповідача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_1 –

ОСОБА_2

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2009 р. за позовом  ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 про зміну часток в спільній частковій власності з визнанням права власності

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2009 р. ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про зміну часток в спільній частковій власності з визнанням права власності.

Позивачка зазначала, що їй та відповідачам в порядку спадкування в рівних частках, по 1/4 частині, належить житловий будинок АДРЕСА_1. За даним житловим будинком закріплена земельна ділянка площею 0,28 га, яка рішенням виконавчого комітету Матвіївської селищної ради від 28 червня 1991 р. розділена на чотири рівні частини, по 0,07 га кожному співвласнику в постійне спадкове користування.

На підставі дозволу, наданого розпорядженням адміністрації Центрального району виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 7 листопада 2005 р., позивачка побудувала на земельній ділянці, що знаходилась в її користуванні, житловий будинок літ. “Н”, загальною площею 12,8 кв. м та надвірні будівлі – веранду літ. “а” загальною площею 7,10 кв. м, навіс літ. “Е”. На будівництво вказаних об’єктів відповідачі надали письмову згоду.

Вказані будівлі були прийняті в експлуатацію та оформлені розпорядженням адміністрації Центрального району від 29 липня 2008 р., після чого зареєстровані Миколаївським МБТІ. При цьому, внаслідок будівництва вказаних об’єктів змінились ідеальні частки співвласників в житловому будинку, а саме частка позивачки збільшилась до 61/100, а частки відповідачів зменшились до 13/100 за кожним. Між тим, у зв’язку з відсутністю одного з співвласників – ОСОБА_6, Миколаївське МБТІ відмовило у видачі свідоцтва про право власності на належну позивачці 61/100 частину житлового будинку.

З посиланням на викладене, позивачка просила задовольнити її вимоги в повному обсязі.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2009 р. позов задоволено. Змінено частки співвласників у домоволодінні АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 61/100 частину вказаного домоволодіння, за відповідачами – право власності на 13/100 частин домоволодіння за кожним.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також неповне з’ясування обставин по справі, просив рішення суду скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторонам у рівних частках на праві сумісної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1, який не був реально поділений між сторонами.

Рішенням Матвіївської селищної ради від 28 червня 1991 р. за вказаним житловим будинком в постійне спадкове користування закріплено земельну ділянку, яку розділено між співвласниками по ширині на чотири частини (а. с. 32).

На виділеній їй частині земельної ділянки позивачка, з дозволу органу місцевого самоврядування (а. с. 9), побудувала житловий будинок, а надвірні будівлі побудувала самочинно.

При цьому, на будівництво вказаних об’єктів інші співвласники надали письмову згоду. Тому будівлі у встановленому законом порядку були прийняті в експлуатацію та зареєстровані бюро технічної інвентаризації (а. с. 4-6).

В наступному, Миколаївським МБТІ був проведений перерахунок ідеальних часток між співвласниками. На підставі чого, частка ОСОБА_4 в житловому будинку стала складати 61/100, а частки інших співвласників – по 13/100.

Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦК України, співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку доказам, які надали сторони, та дійшов до вірного висновку про те, що перерахунок ідеальних часток домоволодіння з урахуванням збудованих позивачем об’єктів не порушує прав інших співвласників, у тому числі щодо користування земельною ділянкою, а тому є обґрунтованим. У зв’язку з чим, суд правильно постановив рішення про задоволення позову та зміну часток сторін у домоволодінні.

Посилання у апеляційній скарзі на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються доказами, наявними в матеріалах цивільної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка належним чином одержала письмову згоду інших співвласників домоволодіння на оформлення та прийняття в експлуатацію побудованих нею житлового будинку та надвірних споруд (а. с. 50).

Порядок користування земельною ділянкою, закріпленою за житловим будинком, що належить сторонам, також не порушений, оскільки відсутній акт про визначення між співвласниками вказаного житлового будинку порядку користування земельною ділянкою і немає судового рішення з цього питання.

До того ж, відповідач ОСОБА_6 не подавав апеляційну скаргу на рішення районного суду, законність якого перевіряється, і не ставив питання про його скасування згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.

Таким чином, суд першої інстанції постановив рішення відповідно до вимог матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 316 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2009 р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді