ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2010 р. № 29/323-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКравчука Г.А.,
суддів:Мачульського Г.М.,
Шаргала В.І.
за участю представників сторін:
позивачаУса А.В. дов. б/н від 01.03.2010 р.
відповідачаМехи Д.В. дов. №08-11/2904/2-09 від 30.12.2009 р.
прокурораРудак О.В. –прокурора відділу Генпрокуратури України
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційне поданняЗаступника прокурора Харківської області
на рішеннягосподарського суду Харківської області від 27.07.2009 р.
у справі№29/323-09
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Юлія"
доХарківської міської ради
провизнання права власності
В С Т А Н О В И В:
В липні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) „Торговельний дім „ЮЛІЯ" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради та просило визнати за право власності на самовільно побудовані нежитлові приміщення підвалу №1, 12, 13, 21, 22, 23, 25-40, першого поверху 1-4, 6-11, 78, 88-90, 81, 87, 24, 70-77, 79 частину приміщення 5 загальною площею, 718 кв. м. антресолі 1 поверху приміщення 5, в літ „А-2” загальною площею – 1547,5 кв. м., та нежитлову будівлю літ. „Б-1” загальною площею, 201,8 кв. м. які розташовані по проспекту Гагаріна, 178 у м. Харкові.
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.07.2009 року (суддя Тихий П.В.) позов задоволений, за ТОВ „Торговельний дім „ЮЛІЯ” визнане право власності на вищезазначені приміщення.
Судове рішення мотивоване посиланням на норми ст. ст. 316, 317, 376, 386 Цивільного кодексу України, та тим, що право власності на вказаний об'єкт нерухомості підлягає державній реєстрації.
Не погоджуючись, з прийнятим у справі рішенням, Заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому посилаючись на порушення господарським судом Доповідач: Шаргало В.І.
норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 376 Цивільного кодексу України, ст. ст. 24, 29 Закону України "Про планування і забудову територій", неврахування Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затв. Постановою КМУ №923 від 08.10.2008 р., просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.
У відзиві на касаційну скаргу Харківська міськрада просить судове рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, прокурора, розглянувши матеріали справи та доводи касаційного подання, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Господарським судом під час розгляду справи встановлено, що відповідно до Державного Акта на право власності на земельну ділянку, зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №8801/05, ТОВ „Торговельний дім „ЮЛІЯ” є власником земельної ділянки загальною площею 0,8011 га, що розташована по пр. Гагаріна, 178. Цільове призначення (використання) земельної ділянки є експлуатація та обслуговування універсаму та допоміжної господарської будівлі.
Згідно з свідоцтвом про право власності від 13.06.2003 р., витяг №881030, нежитлова будівля загальною площею 4 960,4 кв. м. літ. „А-2” по пр. Гагаріна належить ТОВ „Торговельний дім „Юлія”.
ТОВ „Торговельний дім „ЮЛІЯ” було збудовано прибудоване кафе до універсаму по пр. Гагаріна, 178 та прийнято до експлуатації згідно Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту від 31.08.2001 року, загальною площею 119,9 кв. м.
ТОВ „Торговельний дім „ЮЛІЯ” було збудовано нежитлові приміщення 1-го поверху №70-77, 79 загальною площею 531,0 кв. м. в літ „А-2”, нежитлову будівлю літ „Б-1” загальною площею, 201,8 кв. м.
Рішенням Харківського міськвиконкому від 20.06.2007 року. №588 ТОВ „Торговельний дім „ЮЛІЯ” дозволено реконструкцію будівлі універсаму (нежитлова будівля літ „А-2”) з прибудовами по пр. Гагаріна, 178 в межах території, що відведена раніше.
ТОВ „Торговельний дім „ЮЛІЯ” розроблено та погоджено проектну документацію на будівництво об’єкту у встановленому порядку. Отримано позитивний висновок Головного Управління МНС України в Харківській області №6060/142/734 від .25.01.2008 року. Отримано позитивний висновок Харківської обласної СЕС №169 від 11.02.2008 року. Отримано позитивний висновок Державного підприємства „Східний експертно-технічний центр” №63.2-01-0374.08 від 04 лютого 2008 року.
Робочий проект погоджено в управлінні містобудування та архітектури у відділі координування та узгодження проектів №213/08 від 25 червня 2008 року.
Робочий проект погоджено в ГП „Укрдержбудекспертиза” в Харківській області 06.10.2008 року.
ТОВ „Торговельний дім „ЮЛІЯ” отримано дозвіл Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю у Харківській області на виконання будівельних робіт №51/09 від 26 березня 2009 р.
При виконанні реконструкції нежитлової будівлі в літ „А-2” приміщення прибудованого кафе, загальною площею 119,9 кв. м. та нежитлові приміщення 1- го поверху №70-77, 79 загальною площею 531,0 кв. м. в літ „А-2”, були знесені, та збудовані нежитлові приміщення які ввійшли до нежитлової будівлі в літ. „А-2”.
При виконанні реконструкції нежитлової будівлі в літ. „А-2” були побудовані нежитлові приміщення підвалу №1, 12, 13, 21, 22, 23, 25-40, першого поверху 1-4, 6-11, 78, 88-90, 81, 87, 24, 70-77, 79 частина приміщення 5 загальною площею, 718 кв. м. антресолі 1 поверху приміщення 5, до нежитлової будівлі в літ „А-2”, загальною площею – 1547,5 кв. м.,
Відповідно до вимог чинного законодавства КП „Харківське міське БТІ” 18.06.2009 року проведено технічну інвентаризацію нежитлової будівлі в літ „А-2”. та виготовлено технічний паспорт.
Відповідно до розділу "Висновків про стан конструкцій та їх експлуатаційну придатність „технічного висновку" технічний стан будівельних конструкцій забезпечує можливість подальшої експлуатації нежитлової будівлі в літ „А-2”.
З урахуванням вказаних обставин та з посиланням на норми ст. ст. 316, 317, 376, 386 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України, роз’яснень, що містяться в п. п. 1, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. №11 “Про судове рішення", з відповідними змінами, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права й обов’язки сторін у спірних правовідносинах.
На думку судової колегії касаційної інстанції прийняте у справі рішення цим вимогам не відповідає.
Приписами статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
З матеріалів справи та встановлених господарським судом обставин вбачається, що позивачем в установленому законом порядку отриманий дозвіл на будівництво, виготовлений та затверджений проект "Реконструкції будівлі універсаму (нежитлова будівля літ "А-2") з прибудовами по пр. Гагаріна,178…", тобто спірний об'єкт не вповні підпадає під ознаки самовільного будівництва, визначені вищезазначеною статтею Кодексу. Таким чином, судом належним чином не досліджувались обставини щодо визначення об'єкта як самовільно побудованого, зокрема не досліджувались обставини щодо відхилення від затвердженого проекту при проведенні будівництва (реконструкції) вищезазначеного нерухомого майна. Більш того, в матеріалах справи наявна лише копія погодження робочого проекту в Управлінні містобудування і архітектури, тоді як сам проект в матеріалах справи відсутній.
На момент звернення позивача до господарського суду з даним позовом та на момент прийняття судом оскарженого рішення, діяв Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затв. Постанова КМ, КМ України, від 22.09.2004 р. №1243.
Цей Порядок визначав основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва.
Відповідно до п. 1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів (далі - закінчені будівництвом об'єкти), їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.
Акт прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту відповідно до норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" є одним із основних правовстановлюючих документів для реєстрації права власності.
Питання звернення позивача до компетентних органів з приводу прийняття в експлуатацію спірного об'єкта нерухомості (зі складанням відповідного акта, який би був підставою для реєстрації права власності) судом не досліджувалось.
Відповідно до частини 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Однак, поряд з цим з приписів частин 1 ст. 140 та ст.144 Конституції України вбачається, що місцеве самоврядування (органи місцевого самоврядування) самостійно вирішує питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, тобто органи місцевого самоврядування приймають рішення в межах повноважень, визначених законом.
З аналізу вищезазначених норм Конституції випливає, що суди не вправі підміняти органи місцевого самоврядування у вирішенні питань, віднесених до їх компетенції.
Крім того, при новому розгляді суду також слід вирішити питання про залучення до участі у справі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, яка видавала дозвіл на проведення будівельних робіт та погодження проекту будівництва.
Враховуючи вимоги статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об’єктивно з’ясувати всі обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційне подання Заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 27.07.2009 р. у справі №29/323-09 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
СуддяМачульський Г.М.
Суддя
Шаргало В.І.