Справа № 22ц-1776/09                                Головуючий першої інстанції Разумовська О.Г.

Категорія 30                                                 Суддя-доповідач апеляційного суду Паліюк В.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2009  року серпня  місяця 25  дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Паліюка В.П.,

суддів Буренкової К.О., Довжук Т.С.,

при секретарі Поліщук Ю.В.,

за участі  представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві

апеляційну скаргу ОСОБА_4

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 квітня 2009 р. за позовом ОСОБА_4 до Державної судової адміністрації України  (далі – ДСА України), Територіального управління Державної судової адміністрації України у Миколаївській області  (далі – ТУ ДСА в Миколаївській області), національної акціонерної страхової компанії “Оранта”  (далі – НАСК “Оранта”) про стягнення заборгованості по страховому відшкодуванню

В С Т А Н О В И Л А :

24 липня 2007 р. ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ДСА України, ТУ ДСА в Миколаївській області про стягнення заборгованості по страховому відшкодуванню.

Позивачка зазначала, що з 27 березня 1998 р. працює суддею Центрального районного суду м. Миколаєва і відповідно до ст. 45 Закону України “Про статус суддів” її життя та здоров’я підлягає обов’язковому державному страхуванню за рахунок державного бюджету.

При виконанні службових обов’язків, 1 грудня 1998 р., їй були завдані тілесні ушкодження. Внаслідок чого вона неодноразово проходила лікування, а 26 грудня 2006 р. рішенням медично-соціальної експертизи визнано, що травма, яка не призвела до стійкої втрати працездатності, була завдана при виконанні службових обов’язків.

На її заяву виплатити страхове відшкодування, НАСК “Оранта” відповіла відмовою, посилаючись на те, що ОСОБА_4 звернулась за виплатою страхового відшкодування вже після того, як ця страхова компанія втратила право на здійснення страхування суддів. Більше того, з квітня 2006 р. між НАСК “Оранта” та ДСА України будь-які договори про страхування суддів не укладались.

Позивачка вважає, що з вини ДСА України вона позбавлена можливості реалізувати належне їй право на одержання 53 673 грн. 54 коп. страхового відшкодування.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_4 просила задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 листопада 2008 р. до участі в справі в якості співвідповідача залучено НАСК “Оранта”.

Останнім рішенням цього ж районного суду від 9 квітня 2009 р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з 27 березня 1998 р. і по цей час, ОСОБА_4 працює на посаді судді Центрального районного суду м. Миколаєва.

Відповідно до п. 15 ст. 3 КАС України, професійна діяльність суддів віднесена до публічної служби. Частиною 1 ст. 17 КАС України передбачено, що на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширено компетенцію адміністративних судів.

З урахуванням наведеного та, дотримуючись правової позиції Верховного Суду України (а. с. 145-148), викладеної в судовому рішенні по аналогічній справі, зазначений спір не може розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Між тим, суд першої інстанції, розглядаючи позов ОСОБА_4, не звернув належної уваги на вказані обставини та норми процесуального права. Хоча це має суттєве значення для вирішення спору по суті.

Таким чином, вказане судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 303, 310, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4  задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 9 квітня 2009 р. скасувати.

У справі за позовом ОСОБА_4 до Державної судової адміністрації України, територіального управління Державної судової адміністрації України у Миколаївській області, національної акціонерної страхової компанії “Оранта” про стягнення заборгованості по страховому відшкодуванню провадження закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили

Головуючий

Судді