ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 10 березня 2010 р.                                                                                    № 17/100  

  Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:

головуючого суддіКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М.,

Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивачаОСОБА_4 дов. №1-2671 від 28.08.2009 р.

відповідачаГниди Ф.А. дов. №01-15/04 від 04.01.2010 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуДочірнього підприємства "Полтавський автодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України"

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.11.2009 р.

у справі№17/100 господарського суду Полтавської області

за позовомПриватного підприємця ОСОБА_6

доДочірнього підприємства "Полтавський автодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Кобеляцький райавтодор"

простягнення 102 342,85 грн.

В С Т А Н О В И В:

Приватний  підприємець ОСОБА_6 (надалі ПП ОСОБА_6) звернулась до господарського суду Полтавської області з позовом до Дочірнього підприємства "Полтавський автодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Кобеляцький райавтодор" (надалі ДП "Полтавський автодор" ) про стягнення 102 342,85 грн. вартості залишку давальницької сировини, отриманої відповідачем відповідно до укладеного сторонами договору про надання послуг від 01.02.2008 року.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 07.2009 року (суддя Коршенко Ю.О.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.11.2009 року (судді: Мазур Л.М., Агрикова О.В., Зеленіна Н.І.),  позов задоволений, з ДП "Полтавський автодор" на користь ПП ОСОБА_6 стягнуто 102 342,85 грн. заборгованості та відповідні судові витрати.

Судові рішення мотивовані посиланням на те, що відповідачем не перероблена у повному обсязі за надана позивачем сировина, ця сировина не повернена і її вартість не сплачена, в результаті чого утворилась заборгованість у вказаному розмірі.

Доповідач: Шаргало В.І.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, ДП "Полтавський автодор", звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та припинити провадження у справі. Скаржник також  звертає увагу касаційної інстанції на те, що судами попередніх інстанцій не достатньо досліджені обставини стосовно наявності боргу відповідача перед позивачем.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що ПП ОСОБА_6  та ДП “Полтавський облавтодор" в особі філії “Кобеляцький райавтодор" 01 лютого 2008 р. укладено Договір про надання послуг.

Відповідно до умов Договору ПП ОСОБА_6 доручає, а філія “Кобеляцький райавтодор" зобов’язується надати послуги з виготовлення асфальтобетонної суміші типу Б11 та розігріванню бітуму БНД 60/90 з матеріалу, наданого  ПП ОСОБА_6

Відповідно до п. 1.2. Договору кількість асфальтобетонної суміші, що буде виготовлена та кількість розігрітого бітуму визначається за домовленістю сторін. Відповідно до п. 1.3. Договору вартість послуг по виготовленню 1 т. асфальтобетонної суміші складає 120 грн. 04 коп. (без ПДВ). Відповідно до п. 3.2. Договору вартість послуг по розігріванню  1 т. бітуму складає 124 грн. 86 коп. (без ПДВ). Відповідно до п 3.3. Договору оплата за отримані послуги проводиться ПП ОСОБА_6 на розрахунковий рахунок філії “Кобеляцький райавтодор", згідно виставлених рахунків.

Відповідно до п. 3.4. Договору ПП ОСОБА_6 не може використовувати готову продукцію для розрахунків з філією “Кобеляцький райавтодор" за надані послуги. Відповідно до п. 3.5. Договору розрахунки проводяться на протязі 3-х днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Пунктом 5.1 сторони домовились, що договір діє до 31грудня 2008 року, але в будь-якому випадку до завершення виконання зобов'язань по ньому сторонами.

В результаті несвоєчасного виконання ДП “Полтавський облавтодор" своїх зобов'язань за договором щодо виготовлення з давальницької сировини автодорожнього покриття для Замовника - ПП ОСОБА_6 утворився залишок давальницької сировини в кількості 24,040 т. (бітум) вартістю 102 342,85 грн.

ПП ОСОБА_6 29.04.2009 року звернулась до ДП “Полтавський облавтодор" з вимогою повернути  або 24,040 т. бітуму, або його вартість в розмірі 102 342,85 грн. Вказана вимога залишилась без задоволення.

З урахуванням зазначених обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що вказані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача і постановили відповідне рішення.

Колегія вважає безпідставними посилання у касаційній скарзі на  розгляд справи місцевим господарським судом без участі представника відповідача  чим, на думку скаржника, були  порушені його процесуальні права, оскільки ці обставини досліджувалися судом апеляційної інстанції і мотивовано визнані необґрунтованими. Зокрема апеляційним судом у справі встановлено, що за клопотаннями відповідача розгляд справи неодноразово відкладався, у відповідача було достатньо часу для оформлення повноважень представника, підготовки витребуваних судом документів та обгрунтованих заперечень на позов.  

Згідно зі ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому доводи касаційної скарги щодо неправильної оцінки та недостатньої перевірки судами попередніх інстанцій доказів у справі не входять до повноважень суду касаційної інстанції і не можуть бути підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень.

З врахуванням викладеного колегія не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги і скасування постановлених у справі рішень.      

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Полтавський автодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.11.2009 р. у справі №17/100 залишити без змін.

Головуючий  суддя
Кравчук Г.А.

СуддяМачульський Г.М.

Суддя
Шаргало В.І.