2-17/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 лютого 2007 року.                                                  Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі головуючого - судді Пархети А.В.

при секретарі - Бабій В.І.

з участю адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умані цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Уманської дитячої школи мистецтв, третіх осіб без самостійних вимог - ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Уманської дитячої школи мистецтв / надалі Уманська ДШМ/ про поновлення на робі на посаді викладача по класу акордеону і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що наказом НОМЕР_1 від 23 грудня 2005 року вона звільнена з роботи у відповідності до ст. 40 п.4 КЗпП України за допущені 03.09., 27.10. і 31.10.2005 року прогули без поважних причин. Вважає своє звільнення незаконним, так як прогули не допускала, а результат звільнення - переслідування і помста директора Уманської ДШМ ОСОБА_3.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 свої вимоги підтримала у повному обсязі і пояснила, що згідно наказу НОМЕР_2 по Уманській ДШМ вона знаходилася у черговій щорічній відпустці з 1 липня 2005 року. До роботи стати 27.08.2005 року. Однак з 19 по 27 серпня 2005 року вона знаходилася на лікарняному, а тому 27.08.2005 року звернулася з відповідною заявою до директора школи з проханням продовжити термін відпустки з 27 серпня по 3 вересня 2005 року, тобто на 8 днів на протязі яких вона знаходилась на лікуванні. Про існування наказу НОМЕР_3 від 27.08.2005 року про те. що до роботи їй приступити з 03.09.2005 року їй стало відомо лише 17.10.2005 року. Даний наказ вважає незаконним, так як на лікарняному у серпні місяці 2005 року вона знаходилась на протязі 8 днів, а тому і термін відпустки повинен бути продовженим на 8 днів, а не 7, як вказав директор школи мистецтв. Про незаконність даного наказу свідчить і те, що на її заяві про продовження відпустки у зв'язку з хворобою допис " до роботи 3.09.05 " зроблений ОСОБА_3 після підписання даної заяви / а.с. 32 т.1 /, а також що існує два накази НОМЕР_3 від 27.08.2005 року, які не являються ідентичними. / т. 1 а.с. 7, 23 /. 27 жовтня 2005 року вона знаходилась на робочому місці, так як здавала лікарняний лист. Про це свідчить і запис на її заяві, зроблений секретарем навчальної частини ОСОБА_5. 31.10.2005 року вона також була на роботі. Складені адміністрацією установи акти про нібито її відсутність на робочому місці не відповідають фактичним обставинам справи. Адміністрація школи зробила усе, щоб забрати у неї усіх учнів і залишити без педагогічного навантаження, про що свідчить наказ НОМЕР_4 від 30.09.2005 року, з яким вона ознайомилась лише 17.10.2005 року і з яким повністю не згідна, у якому у її обов'язки було вмінено: виконання організаційно-методичної роботи, чергування по школі, виконання господарських робіт, які не вимагають спеціальних знань у межах установленого робочого часу. Про незаконність даного наказу свідчить Протест Черкаської обласної прокуратури № 07/1-564-02/06 на виконання вимог якого наказом НОМЕР_5від 21.03.2006 року скасовані підпункти 2 і 3 наказу НОМЕР_4 від 30 вересня 2005 року. 27 і 31 жовтня 2005 року вона була на роботі, однак якщо допустити, що і не виходила на роботу у ці дні, то згідно вимог Постанов» пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992 року "Пре практику розгляду супами трудових спорів " зазначено : " невихід працівника на роботу у зв'язку з

-2-

незаконним переведенням не можна вважати прогулом ", а так як її переведення було незаконним, тс адміністрація ніяким чином не могла звільнити її за прогули, яких вона і не допускала, а тому просить поновити її на посаді викладача по класу акордеону і стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Представник відповідача ОСОБА_1 позов не визнав і пояснив, що 3 вересня, 27 і 31 жовтня 2005 року ОСОБА_2 була відсутня на робочому місці, про що були складені відповідні акти на підставі доповідних ОСОБА_4. Наказом НОМЕР_1 від 23.12.2005 року позивача звільнено з роботи по ст. 40 п.4 КЗпП України за допущені прогули без поважних причин. Вважає даний наказ законним і звільнення справедливим.

ОСОБА_3 позов не визнав і пояснив, що предвзятого відношення у нього до ОСОБА_2 не було, він діяв в рамках закону. Дійсно 3 вересня, 27 і 31 жовтня 2005 року позивач була відсутня на робочому місці без поважних причин, про що маються відповідні доповідні завуча школи ОСОБА_4. і складені акти. Пояснень про відсутність на робочому місці позивач не давала ніяких і відмовлялась це робити. За дані прогули ним 23 грудня 2005 року був виданий наказ про її звільнення на підставі ст. 40 п.4 КЗпП України. Вважає даний наказ законним.

ОСОБА_4. позов не визнала і пояснила, що викладач по класу акордеону ОСОБА_2 була відсутня на робочому місці 3 вересня, 27 і 31 жовтня 2005 року, про що нею на ім'я директора школи писались доповідні і складались відповідні акти. 23 грудня 2005 року директором школи виданий наказ про звільнення позивача по справі за прогули без поважних причин. Даний наказ вважає законним.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що 27 жовтня 2005 року до неї дійсно зверталась ОСОБА_2 по питанню неприйняття у дитячій школі мистецтв секретарем її лікарняних листів.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що 27 жовтня 2005 року до неї зверталась позивач по справі і просила прийняти по заяві лікарняні листи, однак вона їй у цьому відмовила, так як це не входить до її компетенції. Крім того пояснила, що наказ НОМЕР_1 про звільнення з роботи ОСОБА_2 23 грудня 2005 року не писала, так як знаходилась сама на лікарняному. Даний наказ у книзі наказів вона писала лише через 4-5 днів з друкованого наказу, однак ставила дату 23 грудня 2005 року.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, свідків, вивчивши матеріали справи судом встановлено наступне : наказом № 30 "А " від 2 вересня 1982 року позивач прийнята у вечірню музичну школу викладачем по класу акордеону. Наказом НОМЕР_4 від 29.06.1985 року переведена в дитячу музичну школу № 1. Наказом № 138 по обласному управлінню культури дитяча музшкола № 1 реорганізована в Уманську дитячу школу мистецтв. Наказом НОМЕР_1 від 23.12.2005 року ОСОБА_2 звільнена по п.4 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин.

Наказом НОМЕР_2 від 14.06.2005 року ОСОБА_2 надана щорічна відпустка на 56 календарних днів. До роботи стати 27 серпня 2005 року. Згідно листка непрацездатності від 19.08.2005 року позивач знаходилась на лікарняному з 19 по 26 серпня 2005 року, тобто 8 календарних днів. 2708.2005 року нею на адресу директора Уманської ДШМ Кузнецова пишеться заява про продовження оплачуваної відпустки з 27.08. по 03.09.2005 року тобто на 8 календарних днів і мається резолюція директора "надати згідно заяви " і лише через певний час робиться дописка " до роботи 3.09.05р. ".У той-же день видається наказ НОМЕР_3, в якому вказується, що до роботи стати 03.09.05р. У даному наказі вказується про продовження відпустки на 7 днів, хоча позивач на лікарняному знаходилась 8 днів. Коли з даним наказом ознайомилась позивач по справі судом не встановлено, так як відповідних записів не має. У матеріалах справи мається дві копії даного наказу, які не ідентичні. Пояснити причину адміністрація школи достовірно не змогла. 30.09.2005 року видається наказ НОМЕР_4 "Про затвердження графіка роботи викладача ОСОБА_2 ", згідно якого їй встановлюється 6-ти денний робочий тиждень і в зв'язку з тимчасовою відсутністю педагогічного навантаження вміняється в обов'язки : виконання організаційно-методичної роботи, чергування по школі, виконання господарських робіт, які не вимагають спеціальних знань у межах установленого робочого часу. Позивач з наказом ознайомлена 17.10.2005 року. Не погоджуючись з даним наказом ОСОБА_2 пише скарги і прокуратурою Черкаської області 03.03.2006 року вноситься протест на п.2 наказу НОМЕР_4 від 30.09.2005 року. Наказом НОМЕР_5від 21.03.2006 року підпункт 2.3 п. 2 наказу НОМЕР_4 від

-3-

30.09.2005 року скасовується, тобто визнані незаконними чергування по школі і виконання господарських робіт, що вмінялось у вимоги позивачу. У судовому засіданні встановлено, що 27 і 31 жовтня 2005 року ОСОБА_2 певний час була на роботі, хоча згідно представлених актів адміністрації школи вона у ці дня була відсутня на робочому місці. А згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів " п.24 невихід працівника на роботу у зв'язку з незаконним переведенням не можна вважати прогулом без поважних причин.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що 3 вересня, 27 і 31 жовтня 2005 року ОСОБА_2 не здійснювала прогулів без поважних причин і вона повинна бути поновлена на роботі. Згідно довідки Уманської дитячої школи мистецтв № 31 від 23.06.2006 року середньомісячна заробітна плата позивач склала 593грн. 34коп. На момент розгляду справи у суді позивач не працювала 14 місяців, заробітна плата за час вимушеного прогулу склала 8306грн.76коп., яка і повинна бути стягнена на її користь

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі ст.ст. 40 п.4,232,233, 235 КЗпП України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів ", керуючись ст.ст. 10.11, 79, 81, 208, 213-215, 367 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

ОСОБА_2 поновити в Уманській дитячій школі мистецтв на посаді викладача по класу акордеону.

Стягнути з Уманської ДІІГМ на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 8306грн. 76коп.

Стягнути з Уманської ДІІТМ судові витрати - 83 грн. 07коп, витрати ІТЗ - 7грн. 50коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення в частині поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за 1 місяць у сумі 593грн. 34коп. підлягає негайному виконанню.

Рішення складено власноручно

Головуючий