Справа №22ц-2008/09                                     Головуючий першої інстанції Патрик Ю.Ю.

Категорія 67                                                     Суддя-доповідач апеляційного суду Паліюк В.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2009  року вересня  місяця 14 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Паліюка В.П.,

суддів Базовкіної Т.М., Кутової Т.З.,

при секретарі Бобуйок І.Ф.,

за участю  прокурора Волкожі С.В., заявника ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,

розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Єланецького районного суду Миколаївської області від 17 червня 2009 р. по справі за заявою ОСОБА_2  про встановлення факту проживання на території України,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2009 р. ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання на території України.

Заявник зазначав, що він народився у Республіці Вірменія, але з початку 1986 р. постійно проживає на території України. Зокрема, з 1986 р. до кінця 1988 р. проживав та працював у с. Великосербулівка Єланецького району Миколаївської області. Після того, з початку 1989 р. і до вересня 1991 р. – у с. Батальне Ленінського району Автономної Республіки Крим. З вересня 1991 р. він проживає та працює в с. Возсіятське Єланецького району Миколаївської області.

З метою набуття громадянства звернувся до відділу групи імміграції реєстрації фізичних осіб Єланецького РВ УМВС України в Миколаївській області, але йому було відмовлено і запропоновано звернутись в суд для встановлення факту постійного проживання на території України.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просив задовольнити його заяву.

Рішенням Єланецького районного суду Миколаївської області від 17 червня 2009 р. заяву задоволено частково. Встановлено факт проживання ОСОБА_2 на території України з 1986 р. по 14 листопада 1990 р. У задоволенні решти заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_2, посилаючись на неповне з’ясування обставин, які мають значення для справи, просив рішення суду скасувати та постановити нове про задоволення заяви у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 народився в Республіці Арменія і є громадянином цієї держави (а. с. 6). Однак, з 1986 р. проживає на території України, зокрема:

– з 1986 р. по 1988 р. у с. Великосербулівка Єланецького району Миколаївської області, без реєстрації (а. с. 7);

– з 1989 р. по вересень 1991 р. у с. Батальне Ленінського району Автономної Республіки Крим (а. с. 8, 25).

З вересня 1991 р. ОСОБА_2 проживає та працює в с. Возсіятське Єланецького району Миколаївської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України “Про громадянство” від 18 січня 2001 р., громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України “Про громадянство України” (13 листопада 1991 р.) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Згідно з ч. 1 ст. 8 цього ж Закону, особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України “Про правонаступництво України”, або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов’язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає за можливе встановити факт, який має юридичне значення, що ОСОБА_2 постійно проживає на території України з 1986 р. і по теперішній час, включаючи 24 серпня 1991 р. та 13 листопада 1991 р.

Наявність громадянства іншої держави, відповідно до вказаного вище Закону, не є перешкодою для звернення до суду із заявою про встановлення факту проживання на території України.

Між тим, суд першої інстанції не звернув уваги на вказані вище обставини та норми закону.

У зв’язку з чим, з наведених вище мотивів, рішення суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2  задовольнити.

Рішення Єланецького районного суду Миколаївської області від 17 червня 2009 р. змінити.

Встановити факт, який має юридичне значення, що ОСОБА_2 постійно проживає на території України з 1986 р. і по теперішній час, включаючи 24 серпня 1991 р. та 13 листопада 1991 р.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді