ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2010р. м. Сімферополь.
Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Корольов М.П. за участю ОСОБА_1, представника Територіальної державної інспекції праці в АРК Ісаєвої Е.Е., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Керченського міського суду АРК від 16.02.2010 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає по АДРЕСА_1 м. Керч АРК,
визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1 КУпАП і на неї накладене адміністративне стягнення у виді штрафу 510 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з постановою ОСОБА_1, працюючи на посаді головного бухгалтера Керченського пасажирського вагонного депо, допустила с 2009р. порушення вимог законодавства, а саме: в порушення ст. 34 Закону України «Про сплату труда», Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини грошових прибутків у зв’язку с порушенням строків їх сплати», Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. № 1159 «Про ствердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових прибутків у зв’язку с порушенням їх сплати» компенсація робітникам по втраті частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її сплати не нараховувалася та не сплачувалася.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, мотивуючи тим, що підприємство, яке було перевірено не є юридичною особою і фінансується за рахунок головної установи, якою є Державне підприємство «Придніпровська залізниця». У зв’язку з відсутністю належного фінансування вона не мала можливості своєчасно нарахувати та сплатити компенсацію по втраті частини заробітної плати.
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримала апеляцію, Ісаєва Е.Е. заперечила проти неї.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню за наступних підстав.
Згідно із ст. ст. 9, 10, 11 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Як виходить з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1, вона звинувачується у тому, що будучи головним бухгалтером Керченського пасажирського вагонного депо не нараховувала і не проводила виплату грошової компенсації працівникам у зв’язку із втратою частини заробітної плати внаслідок порушення строків її виплати.
Ці дії, передбачені ч. 1 ст. 41 КУпАП, як і інші правопорушення, мають бути винними, тобто особа, яку звинувачують у їх скоєнні, мала можливість діяти згідно із вимогами закону але умисно чи з необережності скоїла дії чи бездіяльність, що передбачені як адміністративне правопорушення.
Але, як це виходить з протоколу про адміністративне правопорушення, державний інспектор праці, що склала протокол, не вказала на обставини, які б свідчили про те, що головний бухгалтер ОСОБА_1 мала реальну можливість нараховувати і проводити виплати грошової компенсації згідно з вимогами закону.
У своєму поясненні до протоколу ОСОБА_1 вказала, що компенсація не нараховувалася тому, що на це не було дозволу організації, котра проводить фінансування цих виплат.
Це заперечення ОСОБА_1 інспектор до уваги не прийняла і ніяких дій до перевірки цієї заяви не здійснила.
Судове засідання по справі ОСОБА_1 відбулося без її участі, при цьому суд першої інстанції поверхово розглянув справу, прийняв до уваги тільки формальні ознаки правопорушення.
Але, як це виходить з апеляції, а також Положення про відокремлений структурний підрозділ «Керченське пасажирське вагонне депо» та листування керівництва депо з начальником пасажирської Придніпровської залізниці, установа, де працює ОСОБА_1, є структурним підрозділом Державного підприємства «Придніпровська залізниця», яка і здійснює фінансування Керченського депо. Її керівник і головний бухгалтер на протязі 2009 року неодноразово зверталися до вищестоящої Придніпровської залізниці про фінансування грошової компенсації, тобто ОСОБА_1 в межах своєї компетенції намагалася запобігти порушенням вимог законодавством про працю і підстав притягувати її до адміністративної та визнавати її дії чи бездіяльність винними нема.
У зв’язку з викладеним постанова суду підлягає скасуванню, а справа відносно ОСОБА_1 – закриттю у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 294, 247 КУпАП,–
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу задовольнити. Постанову Керченського міського суду АРК від 16.02.2010р. відносно ОСОБА_1 скасувати і провадження по її справі закрити у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.П. Корольов