РІШЕННЯ Справа № 2 - 355/2009
іменем України
06 листопада 2009 року. Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крім у складі головуючого - судді Д'яченко В.І.,
при секретарі Донець М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Джанкоя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 Олексійовіча про розділ майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду до позовом до ОСОБА_2 про розділ майна подружжя, мотивуючи наступним: З 1975 по 1999 рік він знаходився в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, ОСОБА_2. У період шлюбу ними було побудовано домоволодіння №80 по вулиці Гагаріна в селищі Азовське Джанкойського району АР Крим на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку, засвідченого Джанкойською нотконторою 09.06.1987 року, реєстр № 3544. Договір був зареєстрований на відповідачку, ОСОБА_2. Рішенням Азовської селищної ради Джанкойського району № 81 від 15.12.1995 року земельна ділянка площею 0,077 га, на якій розташовано домоволодіння, була передана у власність відповідачці. Відповідно до даного рішення 08.06.1999 року був виданий державний акт на земельну ділянку, розташовану в селищі Азовське по вулиці Гагаріна, 80 Джанкойського району АР Крим. Оскільки земельна ділянка була передана у власність відповідачці в період шлюбу, то дана земельна ділянка є загальною сумісною власністю подружжя.
Відповідно до ст.29 КпШС України, та положень Сімейного Кодексу України, що діє в цей час, майно, придбане в період шлюбу, належить подружжю в рівних долях.
Відповідно до висновку експерта Торговельно-промислової палати Криму № В-17 від 10.04.2000 року запропоновані варіанти розділу домоволодіння і земельної ділянки між ним і відповідачкою. На підставі вищевикладеного і керуючись ст.22, 29 КпШС України 1961 р., ст.89 Земельного Кодексу України, ст.316 ЦК України просить:
1. Визнати за ним право власності на 1/2 частину домоволодіння № 80 по вулиці Гагаріна в селищі Азовське Джанкойського району АР Крим і виділити йому в житловому будинку літ.А: тамбур 1-1 пл. 1,0 кв.м.; частину приміщення 1-2 пл. 7,0 кв.м; житлову кімнату 1-3 пл.20,8 кв.м; житлову кімнату 1-4 пл. 8,7 кв.м.; гараж літ.Г; Ѕ частину огорож і Ѕ частину мощень, що складає 46/100 долий домоволодіння.
2. Визнати за ним право власності на 1/2 частину земельної ділянки, розташованої по вулиці Гагаріна, 80 в селищі Азовське Джанкойського району, закріпивши за ним частину земельної ділянки в лівому з вулиці куту домоволодіння у тому числі і під частину будинку з розмірами: 6.9x10,7x8,7x3,5x1,8x7,2 площею 80 кв.м., так само частину земельної ділянки з правого боку домоволодіння у тому числі і під гаражем з розмірами: 5,2x5,8x2,2x28,7x6,4x15,0x9,4x49,45 площею 257 кв.м., 1/2 частину ділянки загального користування площею 20 кв.м. Покласти на нього затрати по переобладнанню житлового будинку.
ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про розділ майна подружжя - земельної ділянки №425 садово - огородницького товариства « Прогрес» площею 0,10 га в рівних частках на підставі ст.ст.22-28,29 КпШС України, мотивуючи тим, що дана земельна ділянка рішенням за №21 від 11 квітня 1996 року Майської сільської ради Джанкойського району, тобто у період їх шлюбу, була передана у приватну власність ОСОБА_1
В судовому засіданні ОСОБА_1 свій позов щодо розділу домоволодіння та земельної ділянки за адресою: АР Крим, Джанкойський район, селище Азовське, вулиця Гагаріна, № 80 підтримав у повному обсязі, а позов ОСОБА_2 не визнав, мотивуючи тим, що у власності він не мав та не має земельної ділянки №425 у межах території садово - огородницького товариства «Прогрес».
В судовому засіданні ОСОБА_2 свій позов щодо розділу земельної ділянки №425 садово - огородницького товариства « Прогрес» площею 0,10 га в рівних частках підтримала, а позов ОСОБА_1 щодо розділу домоволодіння та земельної ділянки за адресою: АР Крим, Джанкойський район, селище Азовське, вулиця Гагаріна, № 80 не визнала, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 не мав та не має права на зазначене домоволодіння, а позов щодо розділу земельної ділянки ним поданий уже в процесі судового розгляду справи, але вона не надавала своєї згоди ОСОБА_1 на збільшення та на уточнення його позовних вимог, а судом окремою ухвалою не приймалося збільшення та уточнення його позовних вимог. Крім того, позивачем пропущений 3 – річний строк позовної давності.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 щодо розділу домоволодіння та земельної ділянки за адресою: АР Крим, Джанкойський район, селище Азовське, вулиця Гагаріна, № 80 підлягає задоволенню повністю, а позов ОСОБА_2 щодо розділу земельної ділянки №425 садово - огородницького товариства « Прогрес» площею 0,10 га. в рівних частках підлягає відмові в задоволенні.
Суд виходить з наступного: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходилися у юридичному шлюбі: шлюб зареєстровано 21.10. 1975 року міським бюро ЗАГС міста Шевченко; шлюб розірвано на підставі рішення Джанкойського райнного суду від 25.02. 1998 року. Зазначені обставини сторонами не оспорюються.
Право власності ОСОБА_2 на ціле домоволодіння за адресою: АР Крим, Джанкойський район, селище Азовське, вулиця Гагаріна, № 80 зареєстроване у Джанкойському БТІ( інвентарний №870, реєстровий №1020/8) на підставі договору про надання у безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва житлового будинку засвідченого Джанкойською нотаріальною конторою 09.06.1987 року, реєстровий № 3544.
Згідно Державного Акту на право приватної власності на землю, на бланку серії IV – КМ Кіріченко ОСОБА_3, на підставі рішення № 81 від 15 грудня 1995 року Азовської селищної ради Джанкойського району АРКрим передана земельна ділянка площею 0,077га. на території за адресою: АР Крим, Джанкойський район, селище Азовське, вулиця Гагаріна, № 80. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 102.
Таким чином, право приватної власності на домоволодіння та на земельну ділянку за адресою: АР Крим, Джанкойський район, селище Азовське, вулиця Гагаріна, № 80, ОСОБА_2 придбала у період юридичного шлюбу з ОСОБА_1.
У рішенні за №21 від 11 квітня 1996 року Майської сільської ради Джанкойського району зазначено: Передати у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку №425 площею 0,10 га. у межах границь землекористування СОТ «Прогрес». Але ОСОБА_1 не скористувався своїм правом на придбання даної земельної ділянки у власність до цього часу. В судовому засіданні ОСОБА_1 заявив, що Державного Акту на право приватної власності на дану земельну ділянку не получав, тому і не являється власником даної земельної ділянки. Доказів того, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки №425 площею 0,10 га. у межах границь землекористування СОТ «Прогрес» ОСОБА_2 суду не надано. Згідно довідки начальника Джанкойського районного відділу земельних ресурсів за № 10-11-1-4/1808 від 28 серпня 2009 року в архіві Джанкойського районного відділу земельних ресурсів Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку №425 із земель СОТ « Прогрес» на ім’я ОСОБА_1 відсутній.
Необґрунтованим є ствердження ОСОБА_2 про неможливість розгляду позову ОСОБА_1 щодо розділу земельної ділянки за адресою: АР Крим, Джанкойський район, селище Азовське, вулиця Гагаріна, № 80.
Відповідно до положень ст. 103 ЦПК України 1963 року крім прав, зазначених у статті 99 цього Кодексу, позивач вправі протягом усього часу розгляду справи по суті змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від позову.
Відповідно до положень ч.2 ст. 31 ЦПК України 2004 року крім прав та обов’язків, визначених у статті 27 цьогоКодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково, пред’явити зустрічний позов.
Тобто позивач спеціальної згоди на зміну підстав або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог від відповідача не потребує, та не потребує для цього спеціальної ухвали суду.
Крім того, в процесі розгляду справи ОСОБА_2, як доказ, надала суду екземпляр позовної заяви ОСОБА_1 до неї та Азовської селищної ради про визнання рішення Азовської селищної ради и Державного акту на право приватної власності за нею по адресі: АР Крим, Джанкойський район, селище Азовське, вулиця Гагаріна, № 80. ОСОБА_1 пояснив, що з даним позовом він бажав звертатися до суду, але не пам’ятає чи звертався. ОСОБА_1 пояснив, що рішення з цього приводу судом не постановлялося. Зазначене підтвердила й ОСОБА_2. Перевіркою встановлено, що по Джанкойському міськрайонному суду справа за даним позовом не зареєстрована.
Безпідставним є ствердження ОСОБА_2 щодо пропуску ОСОБА_1 строку позовної давності. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розділ майна подружжя 14 липня 2000 року, тобто у межах строку позовної давності.
Відповідно до положень ст.ст. 22, 28,29 КпШС України
Майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку( Ст.22 КпШС України )..
В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу. Суд може визнати майно, нажите кожним із подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу, власністю кожного з них( ст.28 КпШС України ).
Якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обов’язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми. При цьому суд також бере до уваги інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.Поділ спільного майна подружжя може бути проведений як під час перебування в шлюбі, так і після розірвання шлюбу.Для вимоги про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю розведеного подружжя, встановлюється трирічний строк позовної давності(ст.29 КпШС України ).
Згідно положень ст.ст.60, 69,70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
ОСОБА_2 не надано будь – яких доказів, на підставі котрих судом би вирішувалося питання щодо відступу від засади рівності часток подружжя.
Згідно ст.89 ЗК України при розділі земельної ділянки, яка є загальною сумісною власністю подружжя, долі подружжя визнаються рівними.
В процесі розгляду справи ОСОБА_2 зверталася до суду із заявою до ОСОБА_1 про укладення мирової угоди. Із змісту зазначеної заяви ОСОБА_2 визнає право власності ОСОБА_1 на Ѕ частину домоволодіння, але пропонувала зазначену ОСОБА_1 Ѕ частину домоволодіння передати у власність іншій особі - ОСОБА_4 – дочці. ОСОБА_1 не заперечував проти визнання за дочкою права власності на його долю домоволодіння, але, зважаючи на незаконність даної мирової угоди, пропонував ОСОБА_2 подарувати ОСОБА_4 належну йому частку домоволодіння, чим і закінчити зазначений спір.
Сторонами не оспорюються висноски проведеної експертизи щодо розділу домоволодіння. Запропоновані експертом варіанти розділу домоволодіння і земельної ділянки не порушують вимог санітарної та пожежної безпеки.
ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про покладення на нього обов’язку щодо переобладнання житлового будинку згідно з проведеною експертизою, та з клопотанням не стягувати на його користь його витрати по проведенню експертизи, по виплаті судового збору, та різниці у долях домоволодіння .
Виходячи з того, що в позовах сторін визначені вимоги лише стосовно розділу майна подружжя, суд, у межах позовних вимог, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 щодо розділу домоволодіння та земельної ділянки за адресою: АР Крим, Джанкойський район, селище Азовське, вулиця Гагаріна, № 80 підлягає задоволенню повністю, а позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 щодо розділу земельної ділянки №425 садово - огородницького товариства « Прогрес» площею 0,10га. в рівних частках підлягає відмові в задоволенні.
Підлягає стягненню з ОСОБА_2 державне мито в сумі 8 грн.50 коп. як не сплачене нею при зверненні до суду із зістрічним позовом.
Керуючись ст.ст. 15, 15-1, 30, 62, 203 ЦПК Украины 1963 року та ст.ст. 7,10,11, 60, 208-209, 212 – 218 ЦПК України 2004 року, 22, 28,29 КпШС України, ст.361 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ майна подружжя – домоволодіння та земельної ділянки за адресою: АР Крим, Джанкойський район, селище Азовське, вулиця Гагаріна, № 80 , задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину домоволодіння № 80 по вулиці Гагаріна в селищі Азовське Джанкойського району АР Крим і виділити йому в житловому будинку літ.А: тамбур 1-1 пл. 1,0 кв.м.; частина приміщення 1-2 пл. 7.0 кв.м; житлову кімнату 1-3 пл.20,8 кв.м; житлову кімнату 1-4 пл. 8,7 кв.м.; гараж літ.Г; 1/2 частини огорож і 1/2 частини мощень, що складає 46/100 долі домоволодіння.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину домоволодіння № 80 по вулиці Гагаріна в селищі Азовське Джанкойського району АР Крим і виділити їй в житловому будинку літ.А: частину приміщення 1-2 площею 7 кв.м., житлову кімнату 1-5 площею 8,9 кв.м., житлову кімнату 1-6 площею 17,4 кв.м., ванну 1-7 площею 5,3 кв.м., вбиральню 1-8 площею 0,8 кв.м., літню кухню літ «Б», «б» з навісом «б 1», сарай літ «В» та сарай літ. «Е», навіси літ. «Д», «Ж», вбиральню літ «З», 1/2 частину огорожі, 1/2 частину мощення, що складає 54/100 долі домоволодіння.
Визнати за ОСОБА_5 право власності на Ѕ частину земельної ділянки по державному акту серії 1У-КМ. № 081652, розташованому по вулиці Гагаріна, 80 в селищі.Азовське Джанкойського району, закріпивши за ним частину земельної ділянки в лівому з вулиці куту домоволодіння у тому числі і під частину будинку з розмірами: 6.9x10,7x8,7x3,5x1,8x7,2 площею 80 кв.м., так само частину земельної ділянки з правого боку домоволодіння у тому числі і під гаражем з розмірами: 5,2x5,8x2,2x28,7x6,4x15,0x9,4x49,45 площею 257 кв.м., 1/2 частину ділянки загального користування площею 20 кв.м., а всього- 357 кв.м.
Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/2частину земельної ділянки по державному акту серії 1У-КМ. № 081652, розташованому по вулиці Гагаріна, 80 в селищі .Азовське Джанкойського району, закріпивши за нею частину земельної ділянки в лівому з вулиці куту домоволодіння у тому числі і під частину будинку з розмірами: 12,2Х 39,1X6,45X15,0х 6,4х 23,7 м площею 399 кв.м, Ѕ астку земельної ділянки загального користування площею 20 кв.м., а всього - 419 кв.м.
Зобов’язати ОСОБА_1 в приміщенні передній 1-2 установити перегородку, котрою поділити передню на два приміщення по 7,0 кв.м.; для переобладнання одноквартирного житлового будинку в двоквартирний встановити вхідні двері.
ОСОБА_6 відмовити в задоволенні позову до ОСОБА_5 про розділ земельної ділянки № 425 із земель садово - огородницького товариства « Прогрес».
Стягнути з ОСОБА_2 державне мито в сумі 8 грн.50 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Рішення надруковане суддею одноособово в нарадчій кімнаті.
Головуючий - суддя Д’яченко В.І.