Справа № 2а-3299/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2009 року Личаківський районний суд міста Львова
у складі: головуючого судді - Лакомської Ж.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену надбавку до пенсії як дитині війни, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив відновити пропущений строк звернення до суду та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену як дитині війни щомісячну надбавку до пенсії за період 2007-2008 р.р. в сумі 1646,07 грн. Позов мотивує тим, що відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, однак, не зважаючи на рішення Конституційного суду України, позивачу така допомога у 2007-2008 роках не виплачувалась.
Позивач в судове засідання не з’явився, подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності. Згідно заперечень, поданих на адресу суду, проти позову заперечував у повному обсязі. Вказав, що зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема, у видаткову частину державного бюджету не були внесені, тому кошти на виплату даних підвищень в 2007-2008 роках були відсутні. Також зазначив, що законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено на законодавчому рівні за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, та яким чином обчислювати вказаний розмір, оскільки мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Крім того, просив застосувати до позовних вимог позивача положення ст.ст. 99-100 КАС України, тому що позивачем було пропущено встановлений річний строк для звернення до суду, та відмовити в задоволенні позову.
У відповідності до ч.3 ст.122 КАС України справу розглянуто судом в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що стверджується відміткою у пенсійному посвідченні, а тому на нього поширюються пільги, встановленні Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції Закону від 18.11.2004 року №2195-ІУ, набрав чинності 01.01.2006 року, що діяла до набрання сили Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України») позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансування забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Разом із тим, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дію ст. 6 вказаного Закону зупинено на 2007 рік, як і в 2006 році було зупинено цю ж норму Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік».
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік». Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має й на період до 09 липня 2007 року не поширюється. Таким чином, право позивача на отримання підвищення до пенсії за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року було відновлено з дня прийняття рішення Конституційним Судом України у справі N 6-рп/2007 від 09.07.2007 року. Аналіз вищенаведеного, дає підстави для висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови у здійсненні виплати позивачу підвищення до пенсії з 09.07.2007 року.
Проте згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Закон України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року був оприлюднений, надрукований в офіційних виданнях «Голос України» №427 від 28.12.2004 року та «Урядовий кур’єр» №244 від 22.12.2004 року, а тому позивач мав можливість отримати необхідний обсяг інформації щодо своїх прав згідно вказаного закону. Юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення строку звернення до суду. Будь-яких інших поважних причин пропуску зазначеного строку позивачем не наведено, а тому правових підстав для його відновлення у суду немає. Ст. 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. А тому в позові у частині зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену як дитині війни щомісячну надбавку до пенсії за 2007 р. слід відмовити.
Щодо позовних вимог про здійснення нарахування та виплати надбавки до пенсії за 2008 рік, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Згідно п. 41 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена у наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внесені п.п. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».
Щодо визначення розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно виходити при визначенні підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд виходить з наступного. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком. При цьому ст. 19 вказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення пенсії позивачу як дитині війни.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому частина 3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Однак, враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком та зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов’язання взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (справа Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office; справа про принцип юридичної визначеності), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Доводи відповідача про відсутність механізму реалізації статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.
Відповідно до пп. 6 п. 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах в містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2, Управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Тому суд вважає, що визначення та перерахунок розміру пенсії, в тому числі підвищення до пенсії, належить до компетенції органів Пенсійного фонду України, і суд не може самостійно визначати розмір підвищення до пенсії, яке належить нарахувати та виплатити позивачу, а лише зобов’язати відповідача провести таке нарахування та виплату.
Оскільки Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова проявило бездіяльність щодо законодавчо визначеного обов’язку вчинити дії, пов’язані з нарахуванням надбавки до пенсії дитині війни, суд не вправі здійснювати розрахунок суми надбавки до пенсії позивача, оскільки це відноситься до повноважень відповідача, а вправі лише зобов’язати останнього вчинити дії щодо перерахунку допомоги відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з підвищенням пенсії на 30% з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати.
Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 105, 160-163 КАС України, Рішенням Конституційного суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р., Рішенням Конституційного суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008р., Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 рік протиправною.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова провести нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплачену надбавку до пенсії як дитині війни на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга до апеляційного адміністративного суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Лакомська Ж.І.