Категорія 6.13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 березня 2010 року                                                                        Справа № 2а-946/10/1270

    Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Островської О.П.,

при секретарі – Кір’ян О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області до Виробничого об’єднання «Попаснянський склозавод» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

      05 лютого 2010 року УПФУ в Попаснянському районі Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача ВО «Попаснянський склозавод», в якому послався на наступне. Управління Пенсійного фонду здійснює виплату пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача, згідно норм п.п. «а», «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідач повинен вносити до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі призначених відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування виплачених пільгових пенсій, яка станом на 01.01.2010 складає 33736,5 грн. та на теперішній час не сплачена. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 33736,5 грн.

    У судовому засіданні представник позивача пояснив, що вказана заборгованість виникла за період з 01.10.2009 по 31.12.2009, просив стягнути заборгованість у розмірі 33736,5 грн.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явився, від відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.

    Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.  

    У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року передбачено, що  підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та  виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України  «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».      

 Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року  за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до п. 6.1. вказаної Інсрукції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Iнструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових  умовах;

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Iнструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році.

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Отже, підприємство зобов’язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.  

Судом встановлено, що відповідач Виробниче об’єднання «Попаснянський склозавод» у встановленому порядку зареєстрований у позивача, як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується повідомленням про реєстрацію (а.с. 6). Відповідач є самостійною юридичною особою (а.с. 5, 7).

Позивач здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача, що підтверджується розрахунками.

Згідно акту звірення взаємних розрахунків, заборгованість ВО «Попаснянський склозавод» перед УПФУ в Попаснянському районі Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. «а», «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.10.2009 по 31.12.2009 становить 33736,50 грн.

Відповідач зазначену суму заборгованості не сплатив у добровільному порядку.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

    Керуючись ст. ст. 2, 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Виробничого об’єднання «Попаснянський склозавод» (Луганська область, м. Попасна, вул. Чехова, б. 16, р/р 2902490 ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 304007, код 31254620) на користь Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (Луганська область, м. Попасна, вул. Шкільна, 2, р/р 26504301751, МФЛ 304665, код 21792608, ВАТ «Державний ощадний банк України») заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.10.2009 по 31.12.2009 у розмірі 33736,50 грн. (тридцять три тисячі сімсот тридцять шість грн. 50 коп.).

    Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Повний текст постанови складено 11 березня 2010 року.

    Суддя                                         О.П.Островська