Справа № 2-134/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К РА Ї Н И

23 лютого 2010 року Первомайский міськрайонний суд Миколаївської області у складі:                      

         головуючого     – судді Козаченка Р.В.,

              при секретарі     – Ветошкіної Ю.В.,

позивача        – ОСОБА_1,

відповідачки   – ОСОБА_2,

представника третьої особи – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Первомайська філія Південної товарної біржі, про визнання дійсним договору купівлі-продажу будинку та визнання права власності на будинок,

в с т а н о в и в:

13 листопада 2009 року позивач звернувся до суд з вказаною позовною заявою до відповідачки, в якій зазначав, що 30 березня 1998 року між ними був укладений договір купівлі-продажу будинку, розташованого за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Дарвіна, 18. Договір був укладений в письмовій формі на Первомайській філії Південної товарної біржі, де зареєстрований за № 2607. В 2009 році він дізнався, що договір купівлі-продажу нерухомого майна необхідно нотаріально посвідчити, але відповідачка від нотаріального посвідчення договору відмовляється.

Посилаючись на те, що між ним та відповідачкою були домовлені та виконані всі істотні умови договору купівлі-продажу, а саме: продавець передав покупцю майно, а покупець прийняв його та сплатив за нього певну грошову суму, обумовлену сторонами договору, але відповідачка в подальшому ухиляється від нотаріального укладання договору, просив визнати договір купівлі-продажу зазначеного будинку дійсним та визнати за ним право власності на нього.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідачка позов не визнала та заперечувала проти його задоволення посилаючись на те, що кошти від продажу будинку не отримувала, а підписала договір під впливом обману, вважаючи, що склала заповіт на користь своєї онуки.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.  

Заслухавши пояснення сторін та представника третьої особи, дослідивши  матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

7 жовтня 1997 року відповідачка уклала на товарній біржі письмовий договір, за яким придбала у громадянки ОСОБА_4 будинок, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Дарвіна, 18. Будинок належав ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на спадкування за законом, видане 3 вересня 1997 року Першою Первомайською нотаріальною конторою. Даний договір був зареєстрований Первомайським МБТІ 30 жовтня 1997 року за № 344 за відповідачкою.

Далі, 30 березня 1998 року між ОСОБА_1 та відповідачкою, яка є його тещею, був укладений договір купівлі-продажу того ж будинку. Даний договір також був укладений на Первомайській філії  Південної товарної біржі, де зареєстрований під №2607. Житловий будинок складався з наступного: житловий будинок під літ. «А-ж» – житловою площею 22,0 кв.м., загальною площею – 48,80 кв.м.; літня кухня – літ «Б»; сарай – літ. «В»; погріб – літ. «п-г», сарай – літ. «Г», огородження №1-2, замощення № 3, басейн - № 4, водопровод - № 5.

В подальшому 21 квітня 1998 року зазначений договір був зареєстрований Первомайським МБТІ за № 344 за позивачем.    

В 2009 році позивач дізнався, що укладений договір про купівлю нерухомості повинен бути нотаріально посвідченим, тому запропонував відповідачці, посвідчити його нотаріально, але та відмовилася це робити.

Статтею 227 ЦК України 1963 року, який був чинним на час спірних правовідносин, передбачено, що договір купівлі-продажу житлового будинку укладається в письмовій формі та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню, якщо хоча б одна із сторін є громадянином.

Недотримання даної вимоги тягне за собою до недійсності договору (ч. 1 ст. 47 ЦК України).

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що такий договір підлягає реєстрації у відповідному виконкомі органу місцевого самоврядування (або ж в МБТІ відносно міст та селищ міського типу). Однак сама по собі відсутність такої технічної реєстрації не впливала на момент виникнення права власності на дійсність договору за вимогами ЦК України 1963 року.  

Згідно з частиною 2 статті 47 ЦК України 1963 року суд може на вимогу однієї із сторін договору визнати дійсною угоду, що потребує нотаріального посвідчення, коли сторони досягли згоди за всіма її істотними умовами і одна сторона ухиляється від нотаріального посвідчення останньої за відсутності передбачених законодавством перешкод для цього.

Відповідно до матеріалів справи та змісту вказаного вище договору вбачається, що сторони узгодили всі суттєві його умови, в тому числі ціну продажу, яка склала 3000 грн. Тому суд вбачає достатньо підстав для визнання дійсним договору купівлі-продажу будинку, який знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Дарвіна, 18, зареєстрованого Первомайською філією  Південної товарної біржі, під №2607, та визнати за позивачем право власності на дане домоволодіння.

Суд не приймає посилання відповідачки про введення її в оману при укладенні даного договору та не отримання грошових коштів від продажу, оскільки вона не надала суду належних та допустимих доказів, які б підтвердили її посилання.

Більше того, її пояснення спростовуються матеріалами справи, відповідно до яких в жовтні 2009 року вона зверталася до суду з позовом про визнання дійсним договору купівлі продажу спірного будинку, укладеного між нею та громадянкою ОСОБА_5 Рішенням Первомайського міськрайонного суду від 15 жовтня 2009 року позов в цій частині був задоволений і вона його не оскаржувала. При цьому слід зазначити, що даний договір був укладений також на Первомайській філії Південної товарної біржі за її участі, тому суд вважає, що 30 березня 1998 року при укладені договору вона усвідомлювала та розуміла значення дій, що відбувалися.    

На підставі викладених обставин, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Первомайська філія Південної товарної біржі про визнання дійсним договору купівлі-продажу будинку та визнання права власності на будинок - задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований 30 березня 1998 року за реєстровим № 2607 в Первомайській філії Південної товарної біржі Миколаївської області, за яким ОСОБА_1 купив у ОСОБА_2 житловий будинок за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Дарвіна, буд. 18.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Дарвіна 18, який складається: житлового будинку під літ. «А-ж» – житловою площею 22,0 кв.м., загальною площею – 48,80 кв.м., літньої кухні – літ «Б», сараю – літ. «В», погріб – літ. «п-г», сараю - літ. «Г», огородження №1-2, замощення № 3, басейну - № 4, водопроводу - № 5.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

ОСОБА_6 Козаченко