ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 лютого 2010 року                             Справа № 2а-1287/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Потолової Г.В.

при секретарі – Івановій І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському району м.Дніпропетровська до ОСОБА_1 про зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про зобов’язання ОСОБА_1 задекларувати інвестиційний прибуток, отриманий у 2008 році, шляхом подачі декларації про доходи за 2008 рік.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просять суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач та його представник надали заперечення проти позову посилаючись на те, що грошові кошти, отримані ОСОБА_1, не можна віднести до інвестиційного прибутку, оскільки його вихід з товариства це особисте право відповідно до ст.116 ЦК України, а виключення – це компетенція загальних зборів учасників відповідно до ст.145 ЦК України.

Також, відповідач посилається на те, що ним від ТОВ «ДВВ групп» була отримана сума більша, ніж внесена у статутний фонд товариства, оскільки надлишкова сума є моральною компенсацією.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно інформації Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська за № 36405/7117-3-34 від 29.10.2009 р. позивачу стало відомо, що в ході проведення планової документальної перевірки ТОВ «ДВВ Групп» (код ЄДРПОУ 30493936) за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2009 р. встановлено, що 17.09.2008 р. громадянину ОСОБА_1 (і.п.н.НОМЕР_1), який був засновником товариства до 03.02.2006 р., за рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська виплачено дохід у сумі 726575грн. 00коп., як частку в уставному фонді даного товариства, що відповідно до пп.9.6.4 п.9.6 статті 9 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. ДПІ У Красногвардійському районі визначено як інвестиційний прибуток від повернення громадянину коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента.

За наведених обставин, ДПІ У Красногвардійському районі надіслано ДПІ у Бабушкінському районі копії відповідних документів для вжиття заходів по залученню до оподаткування громадянина ОСОБА_1

Позивач зазначає, що згідно уставного договору про створення і діяльність TOB «ДВВ групп» від 24.06.99 статутний фонд товариства становить 16500грн., а частка громадянина ОСОБА_1 становить 3609грн. (18% статутного фонду).

На думку позивача, громадянин ОСОБА_1, отримавши 726575грн. від TOB «ДВВ групп», як свою частку в статутному фонді TOB «ДВВ групп», зобов'язаний подати річну декларацію, в якій визначити суму інвестиційного прибутку.

Позивач зазначає, що згідно довідки КЖЕП №7 ОСОБА_1 мешкає за адресою реєстрації, тобто у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, а тому, на думку позивача, повинен надавати декларацію саме до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська.

05.11.2009 р. на адресу громадянина ОСОБА_1 було направлено повідомлення про обов'язок подання декларації про доходи, отримані протягом 2008 року.

Листом громадян ОСОБА_1 відмовив у надані декларації про доходи. Підставами відмови, згідно відповіді, є те, що податковим агентом є юридична особа як емітент корпоративних прав.

Таким чином, на думку позивача, громадянин ОСОБА_1 ухиляється від виконання покладеного Конституцією України обов'язку щодо щорічного подання до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи.

За таких обставин, ДПІ у Бабушкінському районі звернулася до суду з відповідним адміністративним позовом про зобов’язання ОСОБА_1 задекларувати інвестиційний прибуток, отриманий у 2008 році, шляхом подачі декларації про доходи за 2008 рік.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на ст.67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Також, відповідно до п.п. 9,6.1, 9.6.2 п. 9.6. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Інвестаційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:

- обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;

- зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку;

- повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Згідно абз.«а» п.п.9.6.7. п.9.6. ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» під терміном "інвестиційний актив" розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу.

Відповідно до п.п. 9.6.6 п.9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне «вчення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року.

Вирішуючи спір по суті суд не погоджується з доводами позивача з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Крім того, відповідно до вимог ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Частиною 3, 4 ст. 50 КАС України передбачено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до п.11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, крім інших мають право також на звернення у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що позовні вимоги ґрунтуються на нормах ст.67 Конституції України, ст.ст.9,10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Щодо застосування норм ст.ст.10,11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» у сукупності, на запитання головуючого у справі, представник позивача зазначив про неврегульованість таких підстав законодавчо.

Таким чином, нормами діючого законодавства України не передбачено випадків відповідно до яких органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з вимогами «про зобов'язання фізичної особи задекларувати інвестиційний прибуток шляхом надання декларації до Державної податкової інспекції».

А тому виходячи з наведеного, позивач не може ставити питання в судовому порядку щодо зобов`язання громадянина ОСОБА_1 задекларувати отримані ними доходи.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з’ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.  

З огляду на викладене суд приходить до висновку про відсутність у позивача правових підстав для звернення до суду з позовом про зобов`язання громадянина ОСОБА_1 задекларувати доходи, які були ним отримані від повернення коштів, попередньо внесених до статутного фонду підприємства, а тому позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському раіоні м.Дніпропетровська не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 50, 94, 104, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Бабушкінському району м.Дніпропетровська до ОСОБА_1 про зобов’язання вчинити певні дії - відмовити повністю .

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

    Текст постанови у повному обсязі виготовлений 02.03.2010 р.

Суддя                                                   Г.В. Потолова