Справа № 2 – 5408/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2009 року               Личаківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого – Лакомської Ж.І.,

при секретарі – Кириченко О.М.,

за участі: представника прокуратури – ОСОБА_1,

позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах ОСОБА_4 до ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» про стягнення грошових коштів, –

встановив:

Прокурор Личаківського району м. Львова звернувся до суду із позовом в інтересах ОСОБА_2 до відповідача ВАТ “Селянський комерційний банк «Дністер» (ВАТ “СКБ “Дністер”) про стягнення грошових коштів у сумі 580 доларів США, внесених позивачем на рахунок відповідача згідно договору банківського вкладу №316314 “Стандартний” від 24.12.2008 р., згідно з яким відповідач прийняв від позивача ОСОБА_2 на депозитний рахунок кошти у сумі 1180 доларів США на період 6 місяців з визначеною датою повернення – 24.06.2009 р. Позов мотивує тим, що, незважаючи на взяті на себе зобов'язання щодо повернення коштів, відповідач такі виконав частково, не повернувши 580 доларів США, які терміново потрібні позивачеві для проведення операції.

У судовому засіданні представник прокуратури ОСОБА_1 позов підтримала та уточнила, що неповернута відповідачем сума коштів на даний час становить 560 доларів США, які просила суд стягнути з відповідача на користь позивача.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримала із аналогічних підстав та пояснила, що зверталась до відповідача із заявою про повернення коштів, оскільки такі необхідні терміново для проведення операції, однак кошти не були повернуті повністю. Вважає такі дії відповідача незаконними та просила суд стягнути з відповідача неповернуту суму коштів у розмірі 560 доларів США.

Представник відповідача ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності від 08.09.2009 р., у судовому засіданні позов не визнала із підстав, що викладені у письмовому запереченні проти позову від 22.12.2009 р. та пояснила, що на даний час у ВАТ «СКБ «Дністер» призначено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів банку, що забороняє здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів. Просила суд у задоволенні позову відмовити.  

Суд, заслухавши пояснення представника прокуратури, позивача, представника відповідача, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.

На підставі п.5 ч.2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі ч.2 ст.1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір банківського вкладу №316314 “Стандартний” від 24.12.2008 р., згідно з яким відповідач прийняв від позивача ОСОБА_2 на депозитний рахунок кошти у сумі 1180 доларів США на період 6 місяців з визначеною датою повернення 24.06.2009 р.

Судом також встановлено, що не заперечується сторонами, що на даний час неповерненими залишаються кошти у сумі 560 доларів США, що підтверджується випискою з відповідних рахунків.

Як видно із заяв ОСОБА_2 від 31.07.2009 р. та 04.08.2009 р., остання зверталася до відповідача із вимогою повернути кошти за договором банківського вкладу, оскільки такі необхідні для лікування. До заяв додавались відповідні медичні довідки.  

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача ОСОБА_2 коштів, що не були повернуті відповідачем після закінчення строку дії договору банківського вкладу, а саме, 560 доларів США.

Суд не бере до уваги покликання представника відповідача на введення у ВАТ «СКБ «Дністер» мораторію на задоволення вимог кредиторів банку, як на підставу для відмови у позові, оскільки ст. 85 «Про банки і банківську діяльність» передбачає на час дії мораторію заборону стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України, неможливість нарахування неустойки (штрафу, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що жодним чином не впливає на правомірність позовних вимог ОСОБА_2 та необхідність задоволення таких судом.

Керуючись статтями 15, 526, 629, 1060 ЦК України, статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212 – 215, 218 ЦПК України, суд, –

вирішив:

Позов прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах ОСОБА_4 до ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» про стягнення грошових коштів – задовольнити.

Стягнути з ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» на користь ОСОБА_2 кошти, внесені за договором банківського вкладу №316314 “Стандартний” від 24.12.2008 р., у розмірі 560 (п'ятсот шістдесят) доларів США.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана у десятиденний строк з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя