Справа № 2 – 4896/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2009 року                 Личаківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого – судді Лакомської Ж.І.,

при секретарі – Кириченко О.М.,

за участі позивача – ОСОБА_1,

у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 27.04.1985 р. Позов мотивує тим, що сімейні відносини між ними погіршились з 2004 р., проживають окремо, не ведуть спільного господарства. У шлюбі у позивача та відповідача народились діти, які на даний час є повнолітніми. Позивач переконаний, що їх сім’я фактично розпалась, тому вважає, що  шлюб необхідно розірвати.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просив такий задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином через оголошення у пресі. Суд, зі згоди позивача, вирішив ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

На підставі ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

Згідно повторного свідоцтва про шлюб, серії 1-СГ №125013, виданого Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції 06.08.2009 р. (а.с.10), шлюб позивача та відповідача був зареєстрований 27.04.1985 р., про було зроблено актовий запис №190.

Судом встановлено, що у шлюбі у позивача та відповідача народились діти, які на даний час є повнолітніми.

Керуючись ст.112 Сімейного кодексу України, суд повинен з’ясувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, взяти до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.  

Судом встановлено, що на даний час сторони на підтримують сімейні відносини та не бажають надалі їх підтримувати та зберігати шлюб. Суд вважає, що дійсною причиною пред’явлення позову про розірвання шлюбу є неможливість подальшого спільного життя подружжя.

Суд переконаний, що шлюб позивача та відповідача необхідно розірвати, так як подальше його збереження суперечитиме їх інтересам. Крім цього, необхідно стягнути з позивача витрати, пов’язані з реєстрацією розірвання шлюбу у державному органі реєстрації актів цивільного стану на користь держави.  

На підставі викладеного, керуючись статтями 110, 112 Сімейного кодексу України, ст. 10, 11, 60, 169, 209, 212 – 215, 224 – 226 Цивільного-процесуального кодексу України, суд, –

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – Скоробогатова) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції 27.04.1985 р., про було зроблено актовий запис №190.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 17 (сімнадцять) гривень державного мита при оформленні розірвання шлюбу у державному органі реєстрації актів цивільного стану, ОСОБА_2 – від оплати звільнити.

Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право подати заяву про апеляційне оскарження заочного рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційну скаргу на рішення суду – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга позивачем може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя