Справа № 2-726/2009р.

РІШЕННЯ

Іменем України

31 липня 2009 року                                                                                                      м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді Чернієнка С.А.

при секретарі Даниловій А.Г.,

за участю позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного державного управління охорони і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (далі – Головрибвод) про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

23 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області із позовною заявою до Головного державного оперативного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (далі – Оперативна рибоохорона), в якій просив визнати незаконним наказ № 24-К від 13.04.2009р. в частині його звільнення відповідачем з роботи з посади старшого державного інспектора відділу оперативної роботи на морях, поновити на роботі на цій посаді та стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Під час розгляду справі первісного відповідача замінено його правонаступником Головрибводом.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 13 квітня 2009 року зазначеним вище наказом його було звільнено з роботи з посади старшого державного інспектора відділу оперативної роботи на морях з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 Кодексу про працю України (далі – КЗпП). Таке звільнення вважав незаконним, оскільки воно відбулося з порушенням ч. 3 ст. 36  та ч. 2 ст. 40  КЗпП. Крім цього, позивач стверджував, що його не було попереджено за два місяці про майбутнє звільнення.  

У судовому засіданні позивач заперечував проти заочного розгляду справи, підтримав свої вимоги, додатково пояснивши, що хоча при реорганізації Оперативної рибоохорони шляхом приєднання останньої до Головрибводу згідно поданих до суду відповідачем документів й відбулося скорочення штатів, своє звільнення вважає незаконним, оскільки у той час, як його було звільнено з зазначеної посади, відповідач не запропонував йому посади старшого державного інспектора відділу оперативної роботи та не перевів його на цю посаду, хоча мав таку можливість.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином,  подав заяви про розгляд справи у відсутність його представника, в яких зазначив, що не визнає позов та просив винести рішення на підставі наявних у справі доказів.  

У своїх письмових запереченнях відповідач зазначав, що, відповідно до наказів Державного комітету рибного господарства України № 50 від 10.02.2009р. та № 114 від 11.03.2009р., відбулася реорганізація Оперативної рибоохорони, шляхом її приєднання до Головрибводу, що супроводжувалася скороченням штату працівників. Відповідно до штату нової організації – Головрибводу, відділ, в якому працював позивач, повністю ліквідований, а посаду, на якій він працював, скорочено. Позивач був попереджений за два місяця про майбутнє звільнення і перед звільненням йому було запропоновано посаду водія Головрибводу, від якої позивач відмовився.  

Третя особа – ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність та письмові пояснення, в яких, крім відомостей, які були викладені в запереченнях відповідача, зазначив, що звільнення позивача з займаної посади відбулося без згоди виборчого органу первинної профспілкової організації, оскільки остання в Оперативній рибоохороні не створювалася.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові заперечення відповідача та письмові пояснення третьої особи, а також докази, що надані особами, які беруть участь у справі, суд дійшов наступного.

Як вбачається з копії трудової книжки УКР № 0158920 (а.с. 4), позивач з 23 листопада 2007 року по 13 квітня 2009 року працював на посаді старшого державного інспектора відділу оперативної роботи на морях Оперативної держрибоохорони.

Відповідно до наказів Державного комітету рибного господарства України (далі – Держкомрибгосп) № 50 від 10.02.2009р. (а.с. 47-48) та № 114 від 11.03.2009р. (а.с. 49), відбулося реорганізація Оперативної держрибоохорони шляхом її приєднання до Головрибводу, яка, як вбачається з штатних розкладів зазначених організацій (а.с. 53-54, 34), супроводжувалась скороченням штатів.

11 лютого 2009 року  позивач був попереджений про звільнення з 10 квітня 2009 року за п. 1 ст. 40 КЗпП у зв’язку з реорганізацією Оперативної держрибоохорони (а.с. 44) та йому було запропоновано переведення на посаду водія відділу транспорту, флоту та матеріально-технічного забезпечення, на що він не погодився (а.с.42, 43).

Наказом № 24-К від 13.04.2009р. заступника голови комісії з  реорганізації Оперативної держрибоохорони ОСОБА_2 з 13 квітня 2009 року позивача звільнено з роботи з зазначеної вище посади за п. 1 ст. 40 КЗпП – у зв’язку реорганізацією організації (а.с. 75).

Зазначене звільнення суд вважає незаконним, і при цьому виходить з наступного.

Як вбачається з заперечень відповідача та зазначених вище штатних розкладів, відділ оперативної роботи на морях Оперативної держрибоохорони, в якому на посаді старшого державного інспектора працював позивач, дійсно ліквідовано, як і інші відділи, що передбачали посади державних інспекторів та старших державних інспекторів. Натомість у новоствореному Головрибводі, до якого внаслідок реорганізації приєднано Оперативну держрибоохорону, було створено відділ оперативної роботи, в якому передбачено 13 державних інспекторів та 15 посад старших державних інспекторів.

Як випливає до ч. 1 ст. 42 КЗпП, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам, які працювали на підприємстві в якому відбулися такі зміни.

Як вбачається з довідки, наданої відповідачем (а.с.83-85) та копій трудових книжок (а.с. 86-102), на посади старших державних інспекторів відділу оперативної роботи Головрибводу, крім працівників, які обіймали аналогічні посади в Оперативній держрибоохороні, після її приєднання і скорочення штату, були прийняті 5 осіб, які не працювали в Оперативній держрибоохороні на момент настання у ній змін в організації виробництва і праці.

У цей же час, в порушення порядку, визначеного ч. 2 ст. 49-2 КЗпП, позивачеві не було запропоновано обійняти одну з цих посад, чим порушено його право на залишенні на роботі, передбачене ч. 1 ст. 42 КЗпП.

За таких обставин, суд вважає наказ № 24-К від 13.04.2009р. заступника голови комісії з реорганізації Оперативної держрибоохорони ОСОБА_2 в частині звільнення  позивача з роботи з посади старшого державного інспектора відділу оперативної роботи на морях незаконним.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 235 КЗпП, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до пп. «з» п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 (далі – Порядок), крім іншого, він застосовується й до випадків вимушеного прогулу.

Як випливає зі змісту п. 2 Порядку, у випадку розрахунку середньомісячної заробітної плати для оплати вимушеного прогулу, остання обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню.

Згідно п.п. 5 та 8 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. При цьому нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З довідки про середню заробітну плату позивача (а.с. 10) вбачається, що його заробітна плата на посаді старшого державного інспектора відділу оперативної роботи на морях Оперативної держрибоохорони складала: у лютому 2009 року – 2 628 грн. 06 коп.; у березня 2009 року – 1 369 грн. 18 коп.. У лютому та березні 2009 року передбачалося 20 та 21 робочий день відповідно.

Таким чином, згідно п. 8 Порядку, середньоденна заробітна плата позивача для оплати вимушеного прогулу складає 97 грн. 47 коп. ((2 628,06+1 369,18)/(20+21))  

З моменту незаконного звільнення позивача до дня ухвалення цього рішення минуло 77 робочих днів. Відповідно заробітна плата за його вимушений прогул складає 7 505 грн. 19 коп. (77х97,47).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 60, 61, 209, 212-215, п.п. 2 та 4 ст 367  Цивільного процесуального кодексу України , -

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Наказ № 24-К від 14.04.2009р. заступника голови комісії з реорганізації Оперативної держрибоохорони ОСОБА_2 в частині звільнення  ОСОБА_1 з роботи з посади старшого державного інспектора відділу оперативної роботи на морях – визнати незаконним.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді старшого державного інспектора відділу оперативної роботи Головного державного управління охорони і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства.

Стягнути з Головного державного управління охорони і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства на користь ОСОБА_1 7 505 (сім тисяч п’ятсот п’ять) гривень 19 копійок в рахунок заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 14 квітня 2009 року по 31 липня 2009 року.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць – допустити до негайного виконання.  

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом двадцяти днів з дня подання заяви про його оскарження, що має бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про його оскарження, у разі подання цієї заяви – після закінчення строку на подання апеляційної скарги на рішення, а у разі подання останньої – відразу після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий: