Справа № 1-11/2010 року
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2010 року смт Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого-судді Тустановського А.О.,
при секретарі Тарєлкіній Н.М.,
за участю прокурора Драніка О.А.,
захисника підсудного ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого в цивільному шлюбі із громадянкою ОСОБА_4, працюючого приватним підприємцем, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_3 вчинив злочин проти власності при наступних обставинах. Так, 1 серпня 2009 року, ОСОБА_3, знаходячись на греблі між Старокатеринівським та Новокатеринівським ставками близь с. Новокатеринівка Веселинівського району Миколаївської області, діючи умисно, маючи корисливий мотив та корисливу мету, шляхом зривання із спортивних штанів потерпілого ОСОБА_2 шкіряного гаманця-чохла з мобільним телефоном „Моторола С-140” і трьома сім-картами „Лайф”, „МТС”, „Діджус”, відкрито викрав чуже майно в присутності потерпілого ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які усвідомлювали протиправний характер дій підсудного, який у свою чергу усвідомлював, що його дії помічені і оцінюються як викрадення. Після вилучення чужого майна, підсудний ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник. Під час відкритого викрадення чужого майна ОСОБА_3 застосував до потерпілого ОСОБА_2 насильницькі дії, що виразились у завданні ударів і побоїв, які не були небезпечними для життя та здоров’я потерпілого в момент їх заподіяння.
Своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 245 (двісті сорок п’ять) гривень, а саме: шкіряний гаманець-чохол, вартістю 50 (п’ятдесят) гривень; мобільний телефон „Моторола С-140” (бувший у використанні), вартістю 150 (сто п’ятдесят) гривень; сім-карта „Лайф”, вартістю 10 (десять) гривень; сім-карта „МТС”, вартістю 10 (десять) гривень; сім-карта „Діджус”, вартістю 25 (двадцять п’ять) гривень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину в пред’явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 186 КК України не визнав повністю та показав суду, що 1 серпня 2009 року, близько 21 години 00 хвилин, він на своєму мотоциклі МТ-10 повертався додому зі свого поля, проїжджаючи через територію орендованого ним Новокатеринівського ставка. Коли він проїжджав повз ставок, то помітив, що в районі греблі ставка стоїть мотоцикл, коло якого знаходились три чоловіка, в одному із яких він впізнав ОСОБА_2. Він вирішив стати поряд із ним, щоб запитати, коли той поверне йому борг, а саме – 45 літрів дизпалива (одну каністру об’ємом 25 літрів і одну каністру об’ємом 20 літрів). Зупинившись поряд із чоловіками, він підійшов до ОСОБА_2 та запитав у останнього, коли той поверне йому дизпаливо. На його запитання, ОСОБА_2 не відповів, а через декілька хвилин сказав, що нічого повертати не буде. Він помітив, що на спортивних штанах ОСОБА_2 висів чохол-гаманець із телефоном. Тоді він правою рукою дав ОСОБА_2 ляпас. Від ляпасу ОСОБА_2 не падав, з носу кров не йшла і він вирішив забрати у нього гаманець із телефоном. Правою рукою він схопив гаманець, який висів із правої сторони у ОСОБА_2, та зірвав його із штанів. Коли він забрав мобільний телефон та гаманець, у якому він знаходився, він чітко бачив, що у шкіряному гаманці чорного кольору знаходиться телефон сірого кольору. Він сказав ОСОБА_2, що поверне йому телефон, коли той поверне йому дизпаливо. Після чого він повернувся та пішов до свого мотоциклу. Коли став заводити мотоцикл, то ОСОБА_2 перегородив йому шлях та став говорити, щоб він повернув йому телефон, а також до нього підійшов ОСОБА_5, який теж просив повернути мобільний телефон ОСОБА_2. Потім він зліз з мотоциклу, бо ОСОБА_2 перейшов до його пасажирської коляски та став намагатися перекинути мотоцикл, при цьому вимагав повернути мобільний телефон та чохол до нього. Він зліз з мотоциклу та підбіг до ОСОБА_2 і дав йому ляпас правою рукою в обличчя, після чого ОСОБА_2 відбіг від нього та залишив мотоцикл в спокої, а він сів та поїхав додому. Під час сварки ОСОБА_2 та ОСОБА_5 висловлювались грубою нецензурною лайкою і перебували в стані алкогольного сп’яніння. Він алкогольні напої того дня не вживав.
З приводу дизпалива підсудний ОСОБА_3 пояснив, що влітку 2008 року ОСОБА_2 на своєму комбайні за усною між ними домовленістю збирав врожай пшениці на його земельній ділянці. За те, що ОСОБА_2 у нього збере врожай своїм комбайном, підсудний повинен був йому заплатити приблизно 180 – 200 гривень за 1 гектар. Всього у нього було засіяно 8 гектарів зернових. Для того, щоб зібрати зерно, він залив до баку комбайну 100 літрів дизпалива. А коли ОСОБА_2 зібрав зерно із земельної ділянки розміром 2,2 гектара, то у нього поламався комбайн і він вирішив зібрати зерно іншим комбайном, а те дизпаливо, яке залишилось, він із ОСОБА_2 злив у три каністри: 1 каністра, об’ємом 25 літрів і дві каністри, об’ємом 20 літрів. В одну каністру він злив близько 5 літрів дизпалива, яку забрав додому, а за решту дизпалива, як вони домовились з ОСОБА_2, той привезе йому додому автомобілем трохи пізніше протягом дня. Однак, ОСОБА_2 не привіз йому дизпаливо додому, і до теперішнього часу не повернув. Причини неповернення ОСОБА_2 дизпалива він не знає. Коли він раніше зустрічав ОСОБА_2, то той йому пояснював кожного разу по іншому – то дизпаливо у його батька, то він не буде повертати його через те, що він витратив гроші на придбання запчастин, коли його комбайн поламався на його земельній ділянці (полі).
Телефон ОСОБА_2, який увесь час знаходився на гардеробі у спальній кімнаті його домоволодіння, він з чохла-гаманця жодного разу не діставав, гаманець не відкривав, грошей і карток у гаманці він не бачив.
10 серпня 2009 року до його домоволодіння, розташоване в с. Новокатеринівка Веселинівського району Миколаївської області, приїхали працівники міліції, яким він добровільно видав мобільний телефон, який забрав у ОСОБА_2 Під час видачі гаманця працівникам міліції, він помітив у ньому, крім телефону, також три сім-картки й марку телефону.
Незважаючи на невизнання підсудним ОСОБА_3 вини за ч. 2 ст. 186 КК України, вина підсудного ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині – у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, підтверджується дослідженими в судовому засіданні наступними доказами:
1. Показами допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2 , який суду показав, що 1 серпня 2009 року він поїхав до свого знайомого ОСОБА_5 в село Новокатеринівку Веселинівського району, у якого цього дня був день народження, який вони святкували на Старокатеринівському ставку. Він сам до ставку дійшов пішки, а ОСОБА_5 знаходився там, бо працює там охоронцем. Приблизно, о 21 годині 00 хвилин він запропонував ОСОБА_5 поїхати в село Новокатеринівку для того, щоб придбати цигарок. Того дня він вжив, приблизно, дві півлітрові пляшки пива, а ОСОБА_5 алкогольні напої не вживав, бо перебував на робочому місці. Він із ОСОБА_5 сіли на мопед і поїхали в сторону села Новокатеринівка, а коли вони проїжджали греблю між Старокатеринівським та Новокатеринівським ставками, який утримує в оренді ОСОБА_3, він запропонував ОСОБА_5 зупинитися, бо хотів справити свої природні потреби. Майже відразу до них під’їхав ОСОБА_3 на своєму мотоциклі, зліз з мотоциклу та став запитувати у нього, де його дизпаливо, на що він відповів ОСОБА_3, що поки він не віддасть йому гроші за збирання ячменю, то дизпаливо він йому, також, не віддасть. Тоді ОСОБА_3 штовхнув його рукою в грудну клітину, чи в плече, від чого він трохи похитнувся, а у цей момент ОСОБА_3 своєю лівою рукою висмикнув у нього із-за поясу спортивних штанів чохол з мобільним телефоном. Він відразу став говорити, щоб ОСОБА_3 повернув йому телефон, на що останній висловився в його адресу грубою нецензурною лайкою. ОСОБА_5 також говорив ОСОБА_3, щоб він повернув телефон, але той також висловився в адресу ОСОБА_5 грубою нецензурною лайкою та зазначив, що це його із ним (ОСОБА_2В.) питання. Далі ОСОБА_3 пішов до свого мотоциклу, а він йшов ззаду та увесь час прохав, щоб той повернув йому мобільний телефон, але ОСОБА_3 не реагував, тому він взявся руками за коляску його мотоциклу, тим самим перешкоджаючи його руху. А коли ОСОБА_3 став рухатися мотоциклом згори, то він відпустив коляску, від чого вона трохи відірвалась від землі. ОСОБА_3 зліз із мотоциклу, взяв камінь та сказав, що приб’є його каменем, а якщо не вийде, то – застрелить, після чого він повернувся і став тікати назад до ОСОБА_5. ОСОБА_3 його наздогнав та вдарив ногою ззаду в область правого боку. Побачивши все це, ОСОБА_5 схопив ОСОБА_3 за руки та став прохати припинити бійку й повернути мобільний телефон, але ОСОБА_3 не реагував. Через кілька хвилин ОСОБА_5 відпустив руки ОСОБА_3, який пішов до свого мотоциклу, сів на нього та поїхав в сторону села Новокатеринівка.
В шкіряному гаманці-чохлі чорного кольору, вартістю 50 (п’ятдесят) гривень, знаходився його мобільний телефон моделі „Моторола С-140”, вартістю 150 (сто п’ятдесят) гривень, три сім-карти: „Лайф”, вартістю 10 (десять) гривень, „МТС”, вартістю 10 (десять) гривень та „Діджус”, вартістю 25 (двадцять п’ять) гривень, а також – гроші в сумі 120 (сто двадцять) гривень: 1 купюра номіналом 100 гривень та 1 купюра номіналом 20 (двадцять) гривень. Гроші у нього були з базару, де він продавав кавуни та дині.
З приводу дизпалива потерпілий суду пояснив, що влітку 2008 року, за усною домовленістю із ОСОБА_3, він особистим комбайном збирав врожай із земельних ділянок останнього за ціною 230 (двісті тридцять) гривень за 1 гектар. Врожай зібрав з 4-х гектарів, за які ОСОБА_3 повинен був йому заплатити гроші в сумі 920 (дев’ятсот двадцять) гривень, а також залити в комбайн своє дизпаливо в кількості 100 (сто) літрів. Під час збирання зерна у нього поламався комбайн, тому він не міг до кінця виконати їхню домовленість, тоді він із ОСОБА_3 злили залишок дизпалива у дві каністри: одна каністра об’ємом 25 літрів була заповнена приблизно наполовину, а інша каністра об’ємом 20 літрів була заповнена повністю. Всього вони злили близько 38 (тридцяти восьми) літрів дизпалива. ОСОБА_3 заплатив йому за роботу 330 (триста тридцять) гривень, а потім сказав, що решту платити не буде, бо по його розрахункам, він зібрав зерно всього із 2-х гектарів.
2. Показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 , який суду показав, що 1 серпня 2009 року до нього на роботу приїхав ОСОБА_2, із яким вони в подальшому вирішили поїхати в село Новокатеринівка Веселинівського району. Коли вони знаходились на греблі між Старокатеринівським та Новокатеринівським ставками, де зробили зупинку, до них підійшов ОСОБА_6 і, майже відразу, під’їхав ОСОБА_3, який став запитувати ОСОБА_2 про те, коли той поверне йому дизпаливо, на що ОСОБА_2 відповів, що нічого повертати не буде. Між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_3 намагався затіяти бійку, а потім зірвав з поясу штанів ОСОБА_2 шкіряний чохол-гаманець чорного кольору, всередині якого знаходився мобільний телефон. На прохання повернути мобільний телефон ОСОБА_3 відповів, що коли ОСОБА_2 поверне йому дизпаливо, тоді він і поверне йому телефон. Після цього, ОСОБА_3 повернувся та пішов до мотоциклу, сів на нього, а він та ОСОБА_2 ставали йому на шляху та прохали його повернути телефон. В подальшому, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 знову виникла сварка, під час якої ОСОБА_3 намагався затіяти бійку. ОСОБА_3 підняв щось із землі та замахнувся в сторону ОСОБА_2, на прохання повернути мобільний телефон не реагував. Потім ОСОБА_3 відвів ОСОБА_2 в сторону та запропонував припинити сварку.
3. Показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_6 , який суду показав, що на початку серпня місяця 2009 року, точної дати він не пам’ятає, близько 21 години 00 хвилин він знаходився поряд із ставком, орендованим ОСОБА_3, в цей час йому назустріч їхали на мотоциклі ОСОБА_2 і ОСОБА_5, які зупинилися, а він під’їхав їм назустріч. Відразу на своєму мотоциклі до них також під’їхав і ОСОБА_3, зупинився та звернувся до ОСОБА_2 із питанням, коли той поверне йому дизпаливо, на що ОСОБА_2 відповів, що не буде нічого повертати і між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_3 зірвав з штанів ОСОБА_2 чохол-гаманець із мобільним телефоном. Потім ОСОБА_2 і ОСОБА_5 стали прохати ОСОБА_3 повернути мобільний телефон, але він не реагував на їхні прохання, а сів на мотоцикл та став їхати в сторону села, а ОСОБА_2 і ОСОБА_5 не давали йому проїхати, перегороджуючи йому шлях та знову просили повернути мобільний телефон. Потім вони з’їхали із греблі і він чітко не бачив і не чув, що там відбувалось, але помітив, що ОСОБА_3 кидався до ОСОБА_2 битись. Коли ОСОБА_2 та ОСОБА_5 повернулися, то розповіли йому, що мобільний телефон ОСОБА_3 так і не повернув.
4. Показами допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 , яка суду показала, що у 2008 році її чоловік домовився з ОСОБА_2 про те, що останній буде збирати врожай з їхніх земельних ділянок. Весь врожай ОСОБА_2 не зібрав, бо у нього поламався комбайн. Дизпаливо, яке залишилося, вони злили до каністр й залишили в домоволодінні ОСОБА_2 За весь рік, який минув, ОСОБА_2 дизпаливо так не повернув, а на прохання чоловіка про повернення дизпалива не реагував. На початку серпня місяця 2009 року, точної дати вона не пам’ятає, чоловік був на роботі, а вона почула, що на гардеробі в спальній кімнаті їхнього домоволодіння грає чийсь мобільний телефон. Вона зателефонувала до чоловіка і запитала, що це за телефон, а він їй відповів, що необхідно його вимкнути. Звідки телефон взявся у чоловіка вона не знає. Вона вимкнула телефон і поклала його на теж саме місце, грошей у чохлі-гаманці вона не бачила.
5. Показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , які суду показали, що 10 серпня 2009 року вони були запрошені в якості понятих при проведенні добровільної видачі ОСОБА_3 мобільного телефону, чохла до телефону та трьох сім-карт. Під час добровільної видачі ОСОБА_3 пояснив, що видане ним він забрав у ОСОБА_2В ..
6. Заявою ОСОБА_2, зареєстрованої в журналі обліку заяв та повідомлень про злочини Веселинівського РВ УМВС України в Миколаївській області від 10 серпня 2009 року, про вжиття заходів до ОСОБА_3, який 01 серпня 2009 року вдарив заявника рукою в обличчя та забрав мобільний телефон останнього (а. с. 4).
7. Протоколом добровільної видачі від 10 серпня 2009 року, згідно кого ОСОБА_3 працівникам міліції добровільно виданий мобільний телефон Motorola c-140 сірого кольору з трьома сім-картами та шкіряним чохлом чорного кольору, які, згідно пояснень ОСОБА_3, він 01 серпня 2009 року відібрав у громадянина ОСОБА_2 (а. с. 8).
8. Довідкою про вартість викрадених речей (а. с. 13).
9. Протоколом огляду предметів від 28 серпня 2009 року та фото таблицею до нього, згідно якого оглянуто предмети, що добровільно видані ОСОБА_3, а саме – мобільний телефон Motorola c-140 сірого кольору з трьома сім-картами та шкіряним чохлом «Valenta» чорного кольору (а. с. 15-17).
Таким чином, враховуючи аналіз та оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази в своїй сукупності і по внутрішньому переконанню, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині за ч. 2 ст. 186 КК України доведена повністю.
А тому, суд вважає можливим дії підсудного ОСОБА_3 кваліфікувати – за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого .
При призначенні покарання, суд враховує суспільну небезпечність скоєного злочину, пом’якшуючі обставини, обставини справи та особу підсудного.
ОСОБА_3 скоїв злочин, який згідно із ст. 12 КК України класифікується як тяжкий злочин.
Обставиною, яка пом’якшує покарання підсудного згідно з ч. 1 ст. 66 КК України, є добровільне відшкодування завданого матеріального збитку. Також, обставиною, яка пом’якшує покарання підсудного згідно з ч. 2 ст. 66 КК України, суд визнає знаходження на його утриманні малолітньої дитини.
Обставин, які обтяжують покарання підсудного згідно ст. 67 КК України не виявлено.
Потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов під час досудового слідства та попереднього судового засідання і до початку судового слідства не заявлено.
Підсудний ОСОБА_3 раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
Враховуючи викладене, ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд приходить до переконання призначити покарання у виді позбавлення волі. Разом з тим, зважаючи на пом’якшуючі обставини, зокрема, добровільне відшкодування завданого матеріального збитку і знаходження на утриманні малолітньої дитини, та з огляду на особу винного, який по місцю проживання характеризується позитивно, суд приходить до висновку про можливість і доцільність виправлення підсудного без відбуття покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 76 КК України, ст. ст. 321, 323, 324, 333, 334, 335 КПК України,
З А С У Д И В :
ОСОБА_3 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбуття покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов’язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодично з’являтися в ці органи без реєстрації.
Речові докази по справі:
- моб ільний телефон «Motorola c-140», три сім-карти «Лайф», «МТС», «Діджус», шкіряний чохол – гаманець «Valenta» – залишити за належністю ОСОБА_2.
Запобіжний захід засудженого ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній – підписку про невиїзд.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку через Веселинівський районний суд.
Суддя: підпис.
Копія вірна.
Суддя Веселинівського районного
суду Миколаївської області: ОСОБА_9
- Номер: 1-в/360/93/16
- Опис:
- Тип справи: кримінальне провадження у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 1-11/2010
- Суд: Бородянський районний суд Київської області
- Суддя: Тустановський Андрій Олександрович
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.07.2016
- Дата етапу: 02.08.2016
- Номер: 11-о/772/3/2017
- Опис:
- Тип справи: про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
- Номер справи: 1-11/2010
- Суд: Апеляційний суд Вінницької області
- Суддя: Тустановський Андрій Олександрович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 27.01.2017
- Дата етапу: 31.01.2017
- Номер: 1-11/2010
- Опис:
- Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
- Номер справи: 1-11/2010
- Суд: Заводський районний суд м. Запоріжжя
- Суддя: Тустановський Андрій Олександрович
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 01.01.2010
- Дата етапу: 01.01.2010
- Номер:
- Опис:
- Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
- Номер справи: 1-11/2010
- Суд: Новоселицький районний суд Чернівецької області
- Суддя: Тустановський Андрій Олександрович
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 31.03.2008
- Дата етапу: 31.03.2008