Справа № 2-771/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

04 лютого 2010 року

             Сихівський районний  суд м.Львова

в складі: головуючого Тімченко О.В.

              при секретарі  Макар Ю.М.

    з участю   позивача ОСОБА_1

            пр-ка позивача ОСОБА_2

                  відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4  про   визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, -

в с т а н о в и в :

    Позивач звернулась до суду з позовом, в якому з просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 та зняти їх з реєстрації у вказаній квартирі. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачі є її рідними братом і сестрою.  Після смерті батьків  відповідачі разом з нею проживали у спірній квартирі, яка складається з двох  кімнат площею 31,6 кв.м, кухні зі всіма комунальними вигодами, та загальна її площа становить 56,20 кв.м. У  січні 2009 року  відповідачі залишили спірну квартиру, забравши свої речі, та з того часу  до спірної квартири не повертались. Оскільки відповідачі  добровільно не проживають в спірній квартирі, залишили її без поважних причин, не проводять оплату за житлово-комунальні послуги, яка нараховується і на них, особистих речей їх  у квартирі немає, перешкод у користуванні нею їм ніхто не чинив, просить суд позов задоволити.

              В судовому засіданні  позивач та її представник позовні вимоги уточнили та просили  визнати відповідачів такими, що втратили право користування спірним жилим приміщенням.

    Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов з уточненням вимог визнав повністю, підтвердивши, що він та його сестра ОСОБА_4 залишили добровільно спірне житло ще в січні 2009 року зі всіма своїми речами та не проживають в ньому з лютого 2009 року остаточно. З того часу вони  у спірне житло вселитись не намагались і не проводять оплату за житлово-комунальні послуги. Позивач не чинила їм жодних перешкод у користуванні спірним приміщенням. Він постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, не може в добровільному порядку  знятись з реєстрації у спірній квартирі у зв*язку із втратою паспорту, а місцеперебування чи проживання його сестри ОСОБА_4  йому невідомо. У зв*язку із тим, що позов є підставним, просить такий задоволити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась, хоча  була повідомлена про час та місце розгляду справи,  а тому згідно ст.169 ч.4 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу у її  відсутності за наявності у справі достатніх доказів.    

     Заслухавши пояснення позивача, його представника та відповідача ОСОБА_3,  дослідивши матеріали  справи та з’ясувавши її дійсні обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з уточненням вимог з наступних мотивів: як вбачається з матеріалів справи та пояснень учасників судового процесу, відповідачі, які доводяться позивачу відповідно рідними братом і сестрою, після смерті батьків разом з позивачем проживали у спірній квартирі, яка складається з двох  кімнат площею 31,6 кв.м, кухні зі всіма комунальними вигодами, та загальна її площа становить 56,20 кв.м. В січні 2009 року за власним бажанням відповідачі забрали свої особисті речі та залишили спірну квартиру. З лютого 2009 року, тобто більше шести місяців,  позивач сама проживає у спірній квартирі.

Факт непроживання відповідачів без поважних причин у спірній квартирі, крім власних пояснень відповідача ОСОБА_3,   стверджується  і актами, складеними комісією  ЛКП „Дністер” в різні години доби, з яких вбачається, що відповідачі не проживають у спірному жилому приміщенні  з лютого 2009 року.

      Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачі добровільно залишили спірну квартиру та не проживають  в ній без поважних причин понад встановлений законом строк збереження права користування нею, перешкод в користуванні спірною квартирою їм не чинилось, а тому вони втратили право користування нею.

На підставі  ст.ст.71, 72 ЖК України та керуючись ст.ст.10, 60, 212, 215 ЦПК України, с у д, -

                                                               в   и   р  і   ш   и   в:

              Позов задоволити.

Визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4  такими, що втратили право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий      

Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.