Справа № 2-738/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

09 лютого 2010 року

  Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого Тімченко О.В.

              при секретарі Юрчишині С.В.

      з участю позивача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Львівенергоремонт” про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку із заробітної плати та стягнення моральної шкоди, -

                     в  с  т  а  н о  в и в  :

    позивач звернувся до суду з позовом, в якому з уточненням просить стягнути з відповідача   середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з квітня  по грудень 2009 року  в сумі 3815,20 грн. та 1000 грн. завданої моральної шкоди.  В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що з 05.09.83. по 08.12.08. перебував у трудових відносинах з відповідачем та був звільнений  у зв*язку із скороченням штатів. Однак до даного часу відповідач на неодноразові його вимоги виплатити йому заборговану заробітну плату при звільненні  не виплатив.   Через невиплату тривалий час заробітної плати він та його родина довгий час  перебували у скрутному матеріальному становищі, змушені були принижуватися, що полягало у неодноразових зверненнях до відповідача за отриманням чесно зароблених коштів і позичанні грошей у інших людей, бо не було за що купити їжу, елементарні ліки (являється інвалідом Ш групи та постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи), оплачувати житлово-комунальні послуги тощо. Внаслідок цього він переніс душевний і психологічний стрес.   Тому просить суд з врахуванням, що є інвалідом Ш групи, не працюючим і відповідач добровільно не розрахувався з ним, позов задоволити.

    В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з уточненням.

    Представник відповідача позов не заперечив, наданих позивачем розрахунків не спростував,  у судове засідання не з*явився,   хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи, попереджений про наслідки неявки,  а тому згідно ст.ст.169 ч.4, 224 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу у його відсутності за наявності у справі достатніх доказів.

    Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та з’ясувавши її дійсні обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з уточненням з наступних мотивів: як вбачається з пояснень позивача  та матеріалів справи, позивач перебував в трудових відносинах  з відповідачем з 05.09.83. по 08.12.08., коли і був звільнений з роботи за скороченням штатів.  Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 30.03.09. в його користь з відповідача стягнуто заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. До даного часу судове рішення відповідачем не виконано, незважаючи не неодноразові прохання позивача погасити існуючу заборгованість.  Тому є підставною вимога позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з розрахунку   заявленої позовної вимоги, який є вірним (452,92 грн.+410,72  грн.=863,64 грн; 23+20=43 р.дні; 863,64 грн.:43 р.дні=20,08 грн. середньоденний заробіток;  190 р.днів по грудень 2009 року х 20,08 грн.=3815,20 грн.) і відповідачем не спростований. Відтак з відповідача в користь позивача підлягає стягненню 3815,20 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до ст.237-1 КЗП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов’язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган, незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Щодо моральної шкоди, то на думку суду, безспірним є те, що внаслідок невчасної виплати заробітної плати така позивачу дійсно була заподіяна. Так через тривалу відсутність зарплати позивач змушений був вживати додаткових зусиль для організації свого життя, т.я. залишився без засобів до існування; він та його родина  перебували у скрутному матеріальному становищі,  позивач був змушений принижуватися, що полягало у неодноразових зверненнях до відповідача за отриманням чесно зароблених грошей і позичанні коштів у інших людей, бо не було за що купити їжу, елементарні ліки (адже є інвалідо Ш групи та  постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи),  оплачувати житлово-комунальні послуги тощо. Суд вважає, що визначений позивачем розмір моральної шкоди відповідає дійсному, а тому з відповідача в користь  позивача підлягає стягненню 1000 грн.

З відповідача в користь держави підлягають  стягненню  судові витрати: судовий збір – 59,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120 грн.

На  підставі ст.ст.116, 117, 237-1 КЗП України та керуючись ст.ст.10, 60,  88,  212,   215, 224  ЦПК України, с у д, -

в  и р  і  ш  и  в  :

    Позов задоволити. Стягнути з ВАТ „Львівенергоремонт”  в користь ОСОБА_1 3815,20 грн.  середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 1000 грн. моральної шкоди, а всього 4815 (чотири тисячі вісімсот п*ятнадцять) гривень 20 копійок.

Стягнути  з ВАТ „Львівенергоремонт” в користь держави  судові витрати: судовий збір – 59,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120 грн.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий

Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.