Судове рішення #818088
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

 

 

                                                                                                                    №2 - а -146/07

                                               ПОСТАНОВА

                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

7  червня 2006 року                                                                                                          м. Вінниця

 

Вінницький окружний адміністративний суд

у складі:

головуючого - судді Сапальової Тетяни Валентинівни,

за участю секретаря судового засідання  Галянт Ілони Миколаївни,

представників відповідача Синчак Ірини Миколаївни, Панчука Сергія Віталійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Барської районної державної адміністрації про зобов'язання управління праці і соціального захисту населення Барської райдержадміністрації виплатити недоплачену разову щорічну допомогу як учаснику війни,

 

в с т а н о в и в:

 

ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Барської районної державної адміністрації Вінницької області про виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є учасником війни, про що  свідчить відповідне посвідчення серії НОМЕР_1 від 10.03.2000 року. Згідно зі ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вона має право на отримання щорічно до 5 травня відповідного року разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Незважаючи на це та без урахування розмірів мінімальних пенсій, які встановлювались на 2004, 2005 та 2006 роки, відповідачем з посиланням на Закони України «Про державний бюджет України» на відповідні роки, зазначена допомога позивачу за  2004 роки не виплачувалась взагалі, а за 2005 та 2006 роки виплачувалась в розмірі 50 грн. за кожен рік.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІУ мінімальна пенсія за віком у 2004 році була встановлена у розмірі 92,45 грн. Законом України від 23.12.2004р. № 2291-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законом України від 25.03.2005р. №2505-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» мінімальна пенсія за віком у 2005 році встановлена у розмірі 332 грн. Відповідно до Закону України від 20.12.2005р. № 3235-ІУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» мінімальна пенсія за віком встановлена у розмірі 359 грн.

Таким чином, сума щорічної разової грошової допомоги учасникам війни за 3 роки відповідно повинна складати:

У 2004 році - 92,45х3=277,35 грн.

У 2005 році - 332,00х3=996,00 грн.

У 2006 році - 359,00х3=1077,00 грн.

Тобто, загальна сума щорічної разової грошової допомоги становить 2350,35 грн., а недоплачена сума допомоги  -  2250,35 грн. (2350,35грн. -100 грн.).

У зв'язку з цим позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача виплатити недоплачену частину разової грошової допомоги за 2004, 2005 та 2006

 

№2-а-127/07

роки у сумі 2250, 35 грн.

У судове засідання позивач не з'явилася, але письмово просила суд розглянути  справу за її  відсутності у зв'язку з похилим віком і хворобою.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 128 Кодексу України у разі неявки позивача, повідомленого належним чином про дату, час  і місце судового розгляду, розгляд справи не відкладається, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Суд, врахувавши думку позивача, ухвалив розглянути справу без її участі на підставі наявних у справі матеріалів.

Представники відповідача позов не визнали. В своїх запереченнях відповідач зазначив, що щорічна разова грошова допомога виплачувались ОСОБА_1. у розмірах, встановлених законами України про Державний бюджет на відповідні роки.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, в частині стягнення щорічної разової грошової допомоги за 2006 рік, з наступних підстав.

ОСОБА_1 є учасником війни, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_2  від 15.12.1983 року.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розмір разової щорічної грошової допомоги учасникам війни становить 3 мінімальні пенсії за віком.

Згідно з наданою управлінням праці та соціального захисту населення Барської районної державної адміністрації довідки у справі, у  2004 році щорічна разова грошова допомога ОСОБА_1. не виплачувалась взагалі, а в 2005 та 2006 роках виплачувалась у сумі 50 грн. за кожен рік,         

Встановлення розміру щорічної разової грошової допомоги на 2006 рік здійснювалось відповідно до  Закону України від 20.12.2005р. № 3235-ІУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Відповідно до п. 20 статті 2 Бюджетного Кодексу України, закон  про  Державний  бюджет  України  - це закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду. Статтею 3 цього  Кодексу встановлено, що бюджетний період для всіх бюджетів,  що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного  року  і  закінчується 31 грудня того ж року. Тобто 01 січня 2007 року Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» втратив чинність. Тому при визначені розміру щорічної разової грошової допомоги, яка належала до виплати  у 2006 році, суд керується нормами спеціального Закону, який регулює правовідносини із соціального захисту ветеранів війни, тобто нормами ст. 14  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що передбачає виплату разової щорічної грошової допомоги учасникам війни у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком. Суд вважає, що є всі підстави проводити стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги учасникам війни за 2006 рік.

Що стосується вимог позивача в частині  стягнення недоплачених сум щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни за 2004-2005р.р., суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності з 1 вересня 2005 року.  До набрання чинності зазначеного Кодексу судовий захист  порушених органами влади прав здійснювався у порядку, передбаченому Главою 31-А ЦПК України (1963 р.), статтею 232 якої передбачено двомісячний строк звернення до суду.

Частиною 2 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, про порушення свого права на отримання щорічної разової грошової допомоги у розмірі, встановленому ч. 5 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивач мав би дізнатися при отриманні зазначеної допомоги до 5 травня відповідного року та звернутися до суду у встановлений відповідним процесуальним законодавством термін.

Статтею 171 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату  разової  грошової  допомоги  до  5  травня в розмірах,  передбачених статтями 12-16  зазначеного  Закону,  здійснюють органи  праці  та  соціального  захисту населення через відділення зв'язку  або  через  установи  банків  (шляхом  перерахування   на особовий  рахунок  отримувача)  пенсіонерам  - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 99, п. 2 ч. 1 ст. 128, ст.ст. 158 - 163,  186, 254 КАС України,

п о с т а н о в и в:

 

позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Барської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити учаснику війни ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу за 2006 рік у розмірі, встановленому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відшкодування судових витрат віднести за рахунок держави.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

 

Суддя

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація